Рішення

від 29.01.2015 по справі 921/1291/14-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2015 р.Справа № 921/1291/14-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. Щорса, 36-б, м. Київ, 133, 01133 (поштова адреса: вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080)

до відповідача Приватного підприємства "Укрбудінвест плюс", вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільська область, 48500

про стягнення заборгованості в сумі 698 471,96 грн

За участі представників:

Позивача: Іванюк Т.М. - представника, довіреність №48.2-08д/368/14 від 26.05.2014 року

Відповідача: не прибув

В судовому засіданні 24.12.2014 р. представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", м. Київ, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Укрбудінвест плюс", м. Чортків, Тернопільська область, надалі - відповідач, про стягнення боргу в загальній сумі 698 471,96 грн, з яких: 655 732,57 грн - заборгованість по кредиту та 42 739,39 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе визначених умовами кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р. зобов'язань щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом в загальній сумі 698 471,96 грн. Стверджує, що 27.09.2013 р. (з врахуванням додатку №1 від 27.09.2013 р.) між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як покупцем, та Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк", як продавцем, було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги. Відповідно до даного договору до позивача від Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" перейшло право вимоги, зокрема, по кредитному договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р. Вважає, що на підставі вказаного вище правочину відбулася заміна кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р. Таким чином, враховуючи заборгованість Приватного підприємства "Укрбудінвест плюс" по кредитному договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р. в загальній сумі 698 471,96 грн., з яких: 655 732,57 грн. - борг та 42 739,39 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, просить стягнути її в судовому порядку.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: кредитний договір № 08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., розрахунок заборгованості, договір купівлі-продажу права вимоги б/н від 27.09.2013 р., витяг з додатку №1 до договору купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором б/н від 27.09.2013 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 19.11.2014 р. на 15:15 год. 08.12.2014 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:00 год. 24.12.2014 року та, відповідно, на 09:10 год. 29.01.2015 р., з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

Строк вирішення спору продовжено в передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України порядку, про що судом винесено відповідну ухвалу від 24.12.2014 р.

В судове засідання 29.01.2015 р. повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з викладених у позовній заяві підстав. Окрім того, на виконання вимог ухвали суду від 24.12.2014 р. надав витребовувані судом документи, а також додаткові письмові пояснення по суті позову (вх. №4987).

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 29.01.2015 р. не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, витребовуваних ухвалами суду документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Поряд із цим, ухвала суду про порушення провадження у справі від 19.11.2014 р., як і ухвала суду про відкладення розгляду справи від 08.12.2014 р., надіслана судом на адресу відповідача: вул. Подільська, буд. 6, м. Чортків, Тернопільська область, повернулась із відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання ".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З долученого позивачем до матеріалів справи Витягу з ЄДРЮО ФОП станом на 05.12.2014 року вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи - ПП "Укрбудінвест плюс" ( відповідача у справі) є: вул. Подільська, 6, м. Чортків, 48500. Дана адреса вказана позивачем і у позовній заяві.

Ухвали суду надсилались відповідачу також за адресою: вул. Подільська, 6, м. Чортків, 48500.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Таким чином, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, зважаючи на те, що визначений ст. 69 ГПК України строк вирішення даного господарського спору, з врахуванням його продовження в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, закінчується 02.02.2015р., справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

05 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", Банк, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Укрбудінвест плюс", Позичальник, з другої сторони, укладено Кредитний договір №08/21/06-КЛТ (надалі - Договір), за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику у майбутньому кредити (транші) в межах загальної суми 120 000,00 дол. США з повною конвертацією у гривню, для закупівлі товарно-матеріальних цінностей та оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, а Позичальник - використати кредит за цільовим призначенням, надавати на вимогу банку документи, що підтверджують цільове використання кредитів, сплачувати нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з Додатковими угодами та повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 04 липня 2008 р. (п.п. 1.1.-1.2 р.1, п.п. 2.1-2.2 р. 2, пп. 3.4.1-3.4.3, 3.4.5 п.3.4 р. 3 Договору).

П. 1.2 Договору сторони встановили, що зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення Сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього Договору, в сумах, зазначених в таких Додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього Договору, визначається Додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пп. 3.4.5 цього Договору.

Підставою для надання кредитів за цим Договором є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою Сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, додаток, рахунок-фактуру). Датою видачі кредитів вважається день зарахування грошових коштів на позичкові рахунки, відкриті Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим Договором та Додатковими угодами (п.п. 2.3, 2.4 р. 2 Договору).

Згідно п. 2.6 р. 2 Договору, сума кредитів у день їх надання спрямовується Банком з позичкового рахунку на рахунок №2900712840 у Банку для конвертації у гривню і подальшого зарахування на поточні рахунки Позичальника у Банку для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у п. 2.2. цього Договору.

П. 5.1 р. 5 Договору сторони передбачили, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення Позичальником кредитів, процентів за користування ними, комісії, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів.

На виконання умов кредитного договору, за заявами Позичальника від 06.07.2006 р., від 07.07.2006р., від 10.07.2006 р., від 09.07.2007р., від 10.07.2007 р., від 11.07.2011р. та від 30.11.2007 р., між сторонами Кредитного договору укладено Додаткові угоди до Кредитного договору, якими погоджено суми кредитів та строки їх повернення, зокрема:

- 06.07.2006 р ., згідно Додаткової угоди №1 до Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 95 700 дол. США з повною конвертацією у гривню, для закупівлі товарно-матеріальних цінностей та оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, строком повернення не пізніше 05 липня 2007 р . та сплатою процентної ставки за кредитом на рівні 16,5%;

- 07.07.2006 р. , згідно Додаткової угоди №2 до Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 9 950 дол. США з повною конвертацією у гривню, для оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, строком повернення не пізніше 05 липня 2007 р. та сплатою процентної ставки за кредитом на рівні 16,5%;

- 10.07.2006 р., згідно Додаткової угоди №3 до Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 14 280 дол. США з повною конвертацією у гривню, для оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, строком повернення не пізніше 09 липня 2007 р. та сплатою процентної ставки за кредитом на рівні 16,5%;

- 09.07.2007 р., згідно Додаткової угоди №5 до Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 18 645 дол. США з повною конвертацією у гривню, для оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, строком повернення не пізніше 04 липня 2008 р. та сплатою процентної ставки за кредитом на рівні 16,5%;

- 10.07.2007 р. , згідно Додаткової угоди №6 до Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 67 520 дол. США з повною конвертацією у гривню, для оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, строком повернення не пізніше 04 липня 2008 р. та сплатою процентної ставки за кредитом на рівні 16,5%;

- 11.07.2007 р., згідно Додаткової угоди №7 до Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 8 100 дол. США з повною конвертацією у гривню, для оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, строком повернення не пізніше 04 липня 2008 р. та сплатою процентної ставки за кредитом на рівні 16,5%;

- 30.11.2007 р., згідно Додаткової угоди №8 до Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 25 700 дол. США з повною конвертацією у гривню, для оплати витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю, строком повернення не пізніше 04 липня 2008 р. та сплатою процентної ставки за кредитом на рівні 16,5%.

Додатковою угодою №4 від 24.10.2006 р. до Кредитного договору сторони виклали у новій редакції пункти 2.8.2 та 3.4.3 Договору - порядок нарахування та сплати процентів.

З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання Банку щодо надання Позичальнику кредиту відповідно до умов Кредитного договору виконані в повному обсязі.

Так, на виконання додаткових угод до Кредитного Договору, Банком були надані Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 239 895 доларів США, відповідно до цільового призначення, що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку боржника (відповідача у справі).

Однак, Позичальник (відповідач у справі) зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту виконував неналежним чином, суму отриманих кредитних коштів повернув частково - 189 259,37 дол. США, у зв'язку із чим, станом на 20.09.2013 р., утворилась заборгованість по сплаті кредиту за Кредитним договором №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., з врахуванням додаткових угод до нього, в розмірі 50 635,63 дол. США.

Поряд із цим, 27.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк", - Продавець, з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", - Покупець, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу права вимоги, відповідно до умов якого Продавець продав (відступив) права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) до позичальників за кредитними договорами, доповненнями, додатковими договорами та додатками до них, а також всі права вимоги Продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення (р. 1 Договору).

Згідно п. 2.3 р. 2 Договору, права вимоги переходять від Продавця до Покупця, та обов'язки Продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги.

Відповідно до п. 7.1 р. 7 Договору, останній набуває чинності у момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинним до моменту виконання Сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі.

П. 7.6 Договору сторони домовились, що Покупець зобов'язаний надіслати кожному Позичальнику Повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується Кредитного договору, стороною, якого є такий Позичальник, в порядку, встановленому чинним законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №2466.

Долучений позивачем до матеріалів справи витяг з Додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (перелік прав вимоги за кредитами), укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта банк" від 27.09.2013 р., підтверджує факт відступлення права вимоги за Кредитним договором №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р. (додаткові угоди №6-8).

13.11.2013 р., на виконання п. 7.6 Договору від 27.09.2013 р., ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" надіслано на адресу відповідача (боржника за кредитним договором) Повідомлення про відступлення вих. №37.1-118 від 11.11.2013 р., яке отримано останнім 29.11.2013 р. (належним чином засвідчені копії повідомлення №37.1-118 від 11.11.2013 р та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.11.2013 р. знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст. 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ч.ч. 2-4 ст. 656 ЦК України).

У свою чергу, відступлення права вимоги врегульоване ст. ст. 513-519 ЦК України.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт надання відповідачу (позичальнику за кредитним договором) кредитних коштів на загальну суму 239 895 дол. США, їх часткового погашення на суму 189 259,37 дол. США та наявності боргу в сумі 50 635,63 дол. США (655 732,57 грн - грошовий еквівалент станом на 13.10.2014 р.) підтверджено долученими до матеріалів справи банківськими виписками з рахунку позичальника - ПП "Укрбудінвест плюс" та не заперечено відповідачем.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до матеріалів справи виписки по рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідач в судове засідання 29.01.2015 р. не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за Кредитним договором №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р.

Таким чином, згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, вимоги ПАТ "Дельта банк" щодо стягнення з Приватного підприємства "Укрбудінвест плюс" 655 732 грн. 57 коп. (50 635,63 дол. США, станом на 13.10.2014 р.) заборгованості за кредитом є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 42 739,39 грн, нарахованої за період з 27.09.2013 р по 28.03.2014 р.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пп. 3.4.9 п. 3.4 р. 3 Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, встановленою в п. 2.5 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісією.

Поряд із цим, ст. 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема ч. 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Норма ч. 6 ст. 232 ГК України не є імперативною, і сторони в договорі можуть відступити від її положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Зокрема, в договорі може бути передбачений інший строк, зі спливом якого припиняється нарахування штрафних санкцій.

Умовами кредитного договору (п.п. 3.4.5 п. 3.4 р. 3) сторони визначили обов'язок Позичальника повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 04 липня 2008 року. При цьому зазначили, що у разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, що передбачена п. 3.4.9 цього Договору, на суму простроченого платежу.

Таким чином, зважаючи на те, що умовами Кредитного договору чітко встановлено момент з якого виникає право на нарахування пені, положення договору не містять умов щодо строку, у межах якого нараховуються штрафні санкції, суд прийшов до висновку, що в даному випадку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України(з 05.07.2008 р. до 05.01.2009 р.). Після 05.01.2009 р. правові підстави для нарахування пені відсутні. Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеня за період з 27.09.2013 р. по 28.03.2014 р., тобто розрахунок пені здійснений з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, що виключає можливість задоволення позову в цій частині.

Посилання представника позивача на п. 5.1 Кредитного договору №08/21/06-КЛТ від 05.07.2006 р., а також на те, що 27.09.2013 р. право вимоги за Кредитним договором перейшло до ПАТ "Дельта банк", відбулось згортання заборгованості по кредиту на баланс Банку і остання повинна була бути погашена 27.09.2013 р. спростовуються наведеним вище. Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що укладення договору купівлі-продажу прав вимоги не є підставою для зміни умов відступленого зобов'язання щодо порядку і строків його виконання.

За даних обставин позов в частині стягнення 42 739,39 грн. пені задоволенню не підлягає.

Правові засади справляння судового збору, об'єкти, розміри ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI. Відповідно до ст. 4 названого нормативного акту, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п. 2.1. п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн).

Як вбачається із поданої 18.11.2014р. позовної заяви господарюючим суб'єктом заявлено до стягнення з відповідача 698 471,96 грн. Отже, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 13 696,44 грн. Натомість, згідно долученого до матеріалів справи платіжного доручення №85673113 від 12.11.2014 р., позивачем сплачено лише суму 13 969,42 грн.

Якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України (правова позиція, що викладена у п.2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України")

Таким чином, суд вважає за необхідне достягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в дохід Державного бюджету України недоплачену суму судового збору в розмірі 0 грн 02 коп.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 826 грн 83 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрбудінвест плюс", вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільська область, ідентифікаційний код 24636429, на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. Щорса, 36-б, м. Київ, ідентифікаційний код 34047020, 655 732 грн 57 коп. - заборгованості за кредитом та 13 154 грн 64 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. Щорса, 36-б, м. Київ, ідентифікаційний код 34047020, в дохід Державного бюджету України 0 грн 02 коп. судового збору.

4. В задоволенні решта частини позову відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 02.02.2015 р.

Суддя І.М. Гирила