Постанова

від 26.01.2015 по справі 904/6905/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015 року Справа № 904/6905/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

секретар судового засідання: Сусла Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача : Рябуха О.В. представник, довіреність №221214/01 від 22.12.14;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового

засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2014 року

у справі № 904/6905/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб",

м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ",

м. Нікополь,

про стягнення 522 863,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2014року (суддя Соловйова А.Є.) у справі № 904/6905/14 позовні вимоги задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРБ" 475 138,32 грн. основного боргу, 26 070,62 грн. пені, 3 207,51 грн. 3% річних, 18 447,38 грн. інфляційних втрат, 10 457,28 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору відповідачем, зокрема допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за поставлений товар. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що на виконання умов договору №702 від 23.06.2011р. позивачем поставлено товар згідно видаткових накладних проте, в порушення п. 3.1. укладеного договору позивач здійснив поставку товару без узгоджених сторонами специфікацій. До того ж, позивачем не виконано умови договору щодо надання ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" товаросупровідних документів зазначених у п. 3.3. договору, згідно п.4.1 договору покупець здійснює розрахунок по даному договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару та надання постачальником рахунку та документів, згідно п.3.3 договору, відтак на думку скаржника, у нього не виникло обов'язку щодо оплати товару.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.

У судовому засіданні 26.01.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

23.06.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАФАРБ" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (покупець) був укладений договір - ТФ № 702 поставки товару (а.с. 26-29) згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити змащувальні матеріали.

Пунктами 3.1,3.3. договору встановлено, що товар за договором постачається партіями на умовах та строки узгоджені сторонами у специфікаціях, разом із товаром постачальник передає покупцю рахунок - фактуру, товарну накладну, товарно-транспортну накладну (якщо товар поставляється з/д або автомобільним транспортом), податкову накладну не пізніше 5 -го числа місяця, слідуючого за днем поставки, сертифікат якості виробника, санітарно-гігієнічний висновок, карту небезпечного фактору.

Вантажовідправником товару, який постачається за цим договором, є постачальник або виробник товару. Товар передається постачальником покупцю за підписаним сторонами акту приймання-передачі або товаросупроводжувальному документу з відміткою покупця про приймання товару Датою поставки є дата підписання сторонами акту приймання передачі товаросупроводжувального документу.( п.3.4,3.6,3.7 договору)

Згідно п. 4.1 договору, покупець розраховується за даним договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару/чи партії товару і надання постачальником рахунку і документів, відповідно пункту 3.3. договору.

Відповідно п.6.1 договору приймання товару по кількості здійснюється відповідно до Інструкції " Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. зі змінами та доповненнями.

Додатковими угодами №1 від 29.12.2011 , №4 від 31.12.2013 до договору сторонами погоджено зміну редакції п.10.1 договору , згідно яким термін дії договору встановлено до 31.12.2014, а в частині невиконаних зобов'язань за договором - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань". (а.с. 32)

На виконання умов договору позивач на підставі специфікацій №6 від 10.04.2014р ,№37 від 28.04.2014р.,№41 від 5.06.2014р.,№42 від 26.06.2014р.,43 від 26.06.2014р.поставив відповідачу за видатковими накладними:

№1104МФ0003 від 11.04.2014,на підставі довіреності 8719 від 11.04.2014р.за товарно-транспортною накладною № 0000000497 від 11.04.2014р.товар на суму74940,62 грн.;

№2804МФ0002 від 28.04.2014 на підставі акту приймання-передачі та за товарно-транспортною накладною №0000000606 від 29.04.2014р. товар на суму64960,32грн.;

№0606МФ0002 від 06.06.2014, на підставі акту приймання передачі,товарно-транспортною накладною №0000000818 від 6.06.2014 товар на суму 42160,8грн.

№2506МФ0001 від 25.06.2014, на підставі акту приймання передачі, за товарно-транспортною накладною №000000905 від 25.06.2014р. товар на суму 55620 грн.

№2706МФ0001 від 27.06.2014 на підставі акту приймання-передачі за товарно-транспортною накладною №492093521 від 27.06.2014р. товар на суму 27238,08грн. Всі перелічені документи підписані сторонами договору.

За видатковою накладною №0805МФ0001 від 08.05.2014 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 18864грн.,що підтверджено актом приймання передачі.;

№2005МФ0001 від 20.05.2014, поставлено товар . на суму 191354,51грн. за товарно- транспортною накладною № 0000000690 від 20.05.2014р. та підтверджено актом приймання передачі товару (а.с.39, 44, 49, 52, 57, 62, 67)

Як в видаткових накладних так і у актах приймання - передачі наявне посилання на передачу товару за договором №702 від 23.06.11р. Загальна вартість товару становить 475138,32грн.

За умовами п. 4.1. укладеного договору відповідач мав здійснити оплату товару за видатковою накладною №1104МФ0003 від 11.04.2014 - в строк до 11.06.2014, за видатковою накладною №2804МФ0002 від 28.04.2014 - в строк до 28.06.2014, за видатковою накладною №0805МФ0001 від 08.05.2014 - в строк до 08.07.2014, за видатковою накладною №2005МФ0001 від 20.05.2014 - в строк до 20.07.2014, за видатковою накладною №0606МФ0002 від 06.06.2014 - в строк до 06.08.2014, за видатковою накладною №2506МФ0001 від 25.06.2014 - в строк до 25.08.2014, за видатковою накладною №2706МФ0001 від 22.06.2014 - в строк до 27.08.2014.

Відповідач оплату за поставлений товар не здійснив.

За несвоєчасне виконання відповідачем умов договору щодо оплати товару позивачем нараховано 26 070,62 грн. пені за період з 12.06. по 8.10.14р. по кожній окремій видатковій накладній, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, 3 207,51 грн. - 3% річних за період прострочення з12.06.14р. по8.10.14р., 18 447,38 грн. - сума інфляційних втрат.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 зазначеного кодексу, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається ,що позивач та відповідач здійснюють підприємницьку діяльність, тому судом першої інстанцій правомірно встановлено, що дії сторін з передачі та прийняття товару за видатковими накладними свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки, на які поширюються загальні положення про купівлю продаж.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 зазначеного кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Належними та допустимими доказами позивач довів, що відповідач не розрахувався

своєчасно за поставлений товар по видатковим накладним №1104МФ0003 від 11.04.2014р. на суму 74940,62 грн., №2804МФ0002 від 28.04.2014р. на суму 64960,32 грн., №0805МФ0001 від 08.05.2014р. на суму 18864,00 грн., №2005МФ0001 від 20.05.2014р. на суму 191354,51 грн., №0606МФ0002 від 06.06.2014р. на суму 42161,80 грн., №2506МФ0001 від 25.06.2014р. на суму 55620,00 грн., №2706МФ0001 від 27.06.2014р. на суму 27238,07 грн. на загальну суму 475 138,32 грн.

За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача суму основного боргу - 475 138,32 грн.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач здійснив поставку товару, але не виконав умови договору щодо надання відповідачу товаросупровідних документів, зазначених у п.3.3. договору у зв'язку з чим відповідач не міг виконати свої зобов'язання щодо оплати товару з огляду на таке.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передав покупцеві документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Крім того п.6.1 договору встановлено, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції " Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965р. зі змінами та доповненнями. Доказів складання акту відповідно до вищезазначеної інструкції ,у тому числі про відсутність у момент прийняття продукції товаросупроводжувальних документів, відповідач не надав.

Доводи позивача, про те, що позивачем здійснена поставка товару без узгоджених специфікацій, судовою колегією оцінюються критично виходячи з того, що за видатковою накладною №0805МФ0001 від 08.05.2014 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 18864грн.,що підтверджено актом приймання передачі.;№2005МФ0001 від 20.05.2014, поставлено товар на суму 191354,51грн. за товарно- транспортною накладною № 0000000690 від 20.05.2014р. та підтверджено актом приймання передачі товару (а.с.39, 44, 49, 52, 57, 62, 67) На всіх документах є посилання на постачання товару на виконання договору №702 від 23.06.2011р. На актах приймання-передачі та товарно-транспортній накладній є підписи та печатка підприємства відповідача про прийняття товару. У видаткових накладних наявна інформація про товар, яка дозволяє його ідентифікувати, артикул, одиниця виміру, кількість, вага ,ціна товару, Відсутність заперечень відповідача проти отримання зазначеного товару, свідчить про згоду на його отримання та не звільняє останнього від обов'язку оплатити отриманий товар у строки передбачені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.5 Договору у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за даним договором, покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховувалася пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сум було вірно враховано те, що спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідно до ст. 3 якого, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. До того ж, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, на думку колегії суддів, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, що доведено матеріалами справи, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 26 070,62 грн, тому сума обґрунтовано стягнута з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З матеріалів справи вбачається, що за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані три відсотка річних в сумі 3 207,51 грн. Розрахунок було перевірено судом і у зв'язку з тим, що факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання доведено матеріалами справи, вказана сума законно та обґрунтовано стягнута з відповідача.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2014 року у справі №904/6905/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 30.01.2015р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд