cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2015 р. Справа № 914/4226/14
За позовом: Державної фітосанітарної інспекції Львівської області, м.Львів
до відповідача: Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», м.Львів
про стягнення 26 773,03 грн.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Юрків М.Г.
Представники:
від позивача: Чібісова-Зозуля Ю.В., представник (довіреність №13-08-06 від 01.07.2014 р.);
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державної фітосанітарної інспекції Львівської області, м.Львів до Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», м.Львів про стягнення 26 773,03 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.12.2014р. призначив розгляд справи на 15.12.2014 р. Ухвалою суду від 15.12.2014 р. розгляд справи відкладався на 26.01.2015 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат по утриманню приміщень, згідно з яким позивач зобов'язувався забезпечувати теплопостачанням в опалювальний період адміністративну будівлю, а відповідач зобов'язувався оплачувати щомісячно в опалювальний період 38,94% нарахованої суми за спожитий газ та його транспортування, 38,94% тарифних ставок опалювачів з врахуванням нарахувань на їх заробітну плату, а також відшкодовувати вартість електричної енергії, що споживається котельнею на обігрів нежитлових приміщень в розмірі 38,94% відповідно до показників електролічильника котельні. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати не виконав, внаслідок чого позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 26 773,03 грн.
Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 04.12.2014 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.12.2014 р. (вручене 25.012.2014 р.)
Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
01.12.2011 р. між Державною інспекцією з карантину рослин по Львівській області, правонаступником якої є Державна фітосанітарна інспекція Львівської області (виконавець, позивач у справі) та Державним підприємством «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», (замовник, відповідач у справі) було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат по утриманню приміщень, відповідно до умов якого Державна інспекція з карантину рослин по Львівській області, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Вітовського,18, забезпечує теплом в опалювальний період адміністративну будівлю загальною площею внутрішніх приміщень 3015,1 м. кв.
Даний договір вступив в дію з моменту його підписання сторонами та діяв по 30.11.2012 р., а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п.4.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору, фактичне споживання теплової енергії, відповідно до технічного висновку визначення технічного стану системи опалення та теплової віддачі трубопроводів системи опалення Науково-Дослідного Інституту «ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», акту «Про проведення інвентаризації опалювальних та неопалювальних площ в будинку №18 по вул.Вітовського, які знаходяться на балансах Державної інспекції з карантину рослин по Львівській області та ДППКТІ «Львівхарчопроект» від 07.11.2011р.:
- для Державної інспекції з карантину рослин по Львівській області визначено в обсязі 52,75%, від загальних витрат споживання газу, електропостачання та утримання обслуговуючого персоналу котельні.
- для ДП ПКТІ «Львівхарчопроект» визначено в обсязі 38,94% від загальних витрат споживання газу, електропостачання та утримання обслуговуючого персоналу котельні.
Пунктом 1.3. договору передбачено обов'язок замовника відшкодовувати за цим договором виконавцю витрати за надані йому послуги: а саме - витрати за газ; витрати за електроенергію; витрати на заробітну плату опалювачів на період опалювального сезону на умовах викладених у цьому договорі та згідно актів виконаних робіт.
Сторони при укладенні договору також погодили наступне:
- замовник зобов'язується оплачувати виконавцю щомісячно в опалювальний період 38,94% від нарахованої суми виконавцю за спожитий газ та його транспортування, який споживається котельнею, та використовується для обігріву нежитлових приміщень в будівлі №18 по вул. Вітовського, в м.Львові (п.2.1. договору);
- замовник зобов'язується щомісячно в опалювальний період відшкодовувати 38,94% посадового окладу і доплату за роботу у нічний час опалювачів (операторів) виконавця, з врахуванням нарахувань на заробітну плату (п.2.2. договору);
- замовник зобов'язується відшкодовувати щомісячно виконавцю в опалювальний період вартість електричної енергії, що споживається котельнею виконавця на обігрів нежитлових приміщень в розмірі 38,94% відповідно до показників електролічильника котельні (п.2.3. договору);
- замовник щомісячно, відшкодовує виконавцю платежі, відповідно до договору та виставленого рахунку щомісячно але не пізніше 15-го числа, шляхом перерахування сум в безготівковому порядку на його реєстраційний рахунок, вказаний у цьому Договорі (п.2.4. договору).
Факт виконання позивачем своїх обов'язків підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт за період з грудня 2011 року по травень 2012 року на загальну суму 27 973 грн. 03 коп., підписаними без зауважень уповноваженими особами та скріпленими печатками сторін.
Незважаючи на факт належного здійснення позивачем своїх обов'язків за договором, відповідач здійснив оплату частково в сумі 1 200 грн. Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 26 773 грн. 03 коп.
Вказане також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків, підписаним уповноваженими особами та скріпленим печатками сторін.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. (ч.1 ст.6 ЦК України).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Статтею 4 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 26 773 грн. 03 коп. основного боргу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 6, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект»», м.Львів, вул. Вітовського, 18 (ідентифікаційний код 19168765) на користь Державної фітосанітарної інспекції Львівської області, м.Львів, вул.Замарстинівська, 49 (ідентифікаційний код 38501345) 26 773 грн. 03 коп. основного боргу та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 26.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 02.02.2015 р.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2015 |
Оприлюднено | 03.02.2015 |
Номер документу | 42522577 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мазовіта А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні