Постанова

від 29.01.2015 по справі 804/1575/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № 804/1575/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства

«Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 07 травня 2014 року

у справі № 804/1575/14

за позовом Державного підприємства

«Східний гірничо-збагачувальний комбінат»,

до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції

з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську

Міжрегіонального Головного управління Міндоходів,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування повідомлень-рішень №№ 0000033230, 0000023230 та 0000053230.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Барановський Р.А.) своєю постановою від 07 квітня 2014 року у позові відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просив постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

В засіданні, відкритому 22 січня 2015 року, оголошувалася перерва.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи : уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 14309787, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складений Акт № 375/32.3-14309787 від 17.12.2013р.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.( а.с. 105-251 т.1 та 1-161 т.2)

Для зручності користування, виявлені перевіркою порушення та висновки суду наводяться в мотивувальній частині судового рішення.

На підставі Акту перевірки, 09 січня 2014 року керівником контролюючого органу прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000033230, 0000023230 та 0000053230.

Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» збільшено суми грошових зобов'язань -

за платежем 30 11021000 - податок на прибуток, у розмірі 10.935.849,00 грн. за основним платежем, та 4.436.912,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

за платежем 30 14010100 - податок на додану вартість, у розмірі 6.076.238,00 грн. за основним платежем, та 3.036.415,75 штрафних (фінансових) санкцій;

а також зменшено суму бюджетного відшкодування за платежем 30 14010100 - податок на додану вартість, у розмірі 6.813,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1.703,25 грн.;

відповідно.

Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

1) За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, здійснення господарських операцій із залученням вигодоформуючих підприємств (26 постачальників) не мало ділової мети, правочини з придбання є нікчемними, а видаткові, та, відповідно, податкові накладні, не виконують функцій первинного документа. Отже, Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» завищено витрати на загальну суму 9.537.085,00 грн.

У зв'язку з не встановленням фактичних постачальників ТМЦ Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» допущено заниження доходів на суму 11.444.496,00 грн. безоплатно отриманих товарів.

(В цій частині Акт перевірки також містить висновок про завищення податкового кредиту на суму 1.907.416,25 грн.)

В той же час, посилаючись на приписи Господарського кодексу України, як на підставу нікчемності господарських зобов'язань, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань: вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Для того, щоб намір міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

Відповідно, здійснення діяльності поза межами правової відповідальності має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Документами, що підтверджують фактичне отримання ТМЦ, будуть Договір, акт приймання-передачі або інший документ.

Та при виконанні двох «стандартних» умов (наявність первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів, і подальше використання результатів цих товарів (послуг) у власній господарській діяльності).

Угоди укладалися Підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами, їх законність та достовірність що податковим органом не спростовується.

Позивач має в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку, що також визнано податковим органом та заперечень щодо оформлення первинних документів акт перевірки не містить.

Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарських операцій не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання угод. Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Отже, базовими для аналітичних дій слід було б відбирати інші суттєві показники.

Слід вказати, що матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати кореспондуючого податку до бюджету контрагентами Позивача за певними господарськими операціями по ланцюгу постачання продукції.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим одночасні висновки як про завищення витрат, так і про заниження доходу, що не відповідає принципам оподаткування.

2) Для виробництва сірчаної кислоти Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» придбавалась сірка грудкова (ДСТУ 127.1-93, сорт 99,98; 99,95) в кількості 43.428, 80 тон на загальну суму 68.956.775, 72 грн., у т. ч. ПДВ 11.492.795,95 грн.

Постачальник - ТОВ «Торговий Дім «Еко-Сервіс».

Особа, відповідальна за фінансове врегулювання та декларант - ТОВ «СУРП «Еко».

За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, оскільки Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Торговий Дім «Еко-Сервіс» та ТОВ «СУРП «Еко» є пов'язаними особами, Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» завищено витрати на суму 6.000.299,00 грн. внаслідок придбання ТМЦ за цінами, що більше ніж на 20% від звичайної ціни.

(В цій частині Акт перевірки також містить висновок про завищення податкового кредиту на суму 1.200.060,00 грн.)

Однак, згідно з пунктом 39.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі, в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Крім того, під час проведення аукціону (тендера), пункт 39.17 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (тендера).

Сірка грудкова придбавалась Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за результатами процедур закупівель - відкритих торгів, визначених чинним на той час Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 року N 2289-VI , що податковим органом визнається.

Крім того, питання визначення рівня звичайних цін, а також факту пов'язаності осіб, було предметом судового дослідження в адміністративній справі № 2а/0470/1792/12, за результатами розгляду якої Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову від 12 березня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 березня 2013 року ( а.с.215- 233 том 3).

Відповідно до вимог частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

3) Завищення Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» витрат на поліпшення основних засобів за II півріччя 2012 року на загальну суму 23.880.754, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді витрати, пов'язані з ремонтом, відносяться підприємством до витрат того періоду, в якому були здійснені.

За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, враховувати витрати, що пов'язані з ремонтом, в межах 10 відсоткового ліміту, платник податку повинен в періоді визнання доходу від реалізації товарів (робіт, послуг).

В той же час, у податковому обліку відображення витрат на ремонт та поліпшення основних засобів має певні особливості.

Відповідно до пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин, сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Згідно до пункту 146.11 статті 146 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

У відповідності з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Інших обмежень (коефіцієнт собівартості реалізованої продукції) по витратам на ремонт та поліпшення основних засобів стосовно їх віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в Податковому кодексі немає.

Крім того, нездійсненним є визначення коефіцієнту собівартості реалізованої продукції та методика розрахунку суми завищення витрат на ремонт основних фондів.

4) Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. було перераховано та віднесено до адміністративних витрат членські внески на загальну суму 359.000, 00 грн.

За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, у відповідності з підпунктом 138.12.3 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI до складу витрат включається сума коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням. Однак назви підприємств, яким перераховувались членські внески, не містять слово «роботодавець» або похідні від нього слова.

В той же час, створення та діяльність організацій роботодавців регулювалась Законом України «Про організації роботодавців» від 24 травня 2001 року N 2436-III, що втратив чинність з набранням чинності цим Законом України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» від 22 червня 2012 року N 5026-VI.

Згідно із статтею 1 зазначеного Закону організація роботодавців неприбуткова громадська організація, яка об'єднує роботодавців.

Право на включення до складу витрат членських внесків учасника об'єднання організацій роботодавців - Асоціації «Український ядерний форум» та Міжвідомчої асоціації «Укрибухпром» передбачено підпунктом 138.12.3 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Правовими підставами для перерахування коштів є засновницький Договір, Статут Асоціації.

Вищевказані об'єднання створені роботодавцями, що не спростовано ні наявними у справі доказами ні податковим органом..

5) За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, в порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» завищено податковий кредит в сумі 49.043, 00 грн. внаслідок не проведеного коригування при списанні кредиторської заборгованості.

Однак, Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI не містить підстав для коригування ПДВ у разі визнання боргу безнадійним або при проведенні процедури врегулювання сумнівної заборгованості і передбачає проведення коригування лише при зміні суми компенсації вартості товарів (послуг) після їх поставки, включаючи перегляд цін і повернення товарів (пункт 192.1 статті 192).

При нарахуванні сумнівної заборгованості Підприємство було зобов'язано та здійснило нарахування сум доходу на повну суму кредиторської заборгованості (з урахуванням податку на додану вартість), що актом перевірки не спростовано. Підстав для коригування сум ПДВ при списанні кредиторської заборгованості не виникає.

6) При купівлі смоли іонообмінної у СУЛП «Хімімпекс» Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» було сплачено за придбаний товар 19.119.153,28 грн. (в тому числі ПДВ 3.186.525,55 грн.)

Продаж смоли здійснено на експорт на загальну суму 16.199.435,83 грн.

За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої, отримання збитку в загальній сумі 2.919.718,00 грн. не відповідає меті підприємницької діяльності та виключає віднесення господарських операцій до господарської діяльності. Внаслідок не проведеного коригування за економічно недоцільними угодами завищено суму податкового кредиту.

Однак, категорія «господарська діяльність» не є суто економічною категорією.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням підпункту 14.1.36 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Економічна доцільність здійснення певних операцій відноситься до категорії ефективності управління, тобто суто маркетингового чиннику, який здебільшого не підлягає формалізації та математичному розрахунку.

При цьому, для визначення об'єкта оподаткування - підпункт 136.1.2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI - для визначення об'єкта оподаткування не враховуються суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товару на підставі належно оформлених податкових накладних. Придбана продукція була використана в господарській діяльності підприємства - реалізована на експорт іншим суб'єктам господарювання з отриманням виручки від такої реалізації.

Відсутність прибутку від конкретної окремої господарської операції не свідчить про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності.

Слід вказати, згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень мали бути викладені в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт перевірки № 375/32.3-14309787 не містить чітких, об'єктивних та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. А, отже, висновки фахівців контролюючого органу належними засобами доказування не доведені.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі № 804/1575/14 скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 січня 2014 року №№ 0000033230, 0000023230 та 0000053230.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко