Ухвала

від 28.01.2015 по справі 804/6873/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2015 рокусправа № 804/6873/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі № 804/6873/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» до про Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діоніс" (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повістю податкові повідомлення-рішення:

- №0000421501 від 07.02.2014р. про сплату податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 475713,39грн.;

- №0000431501 від 07.02.2014р. про сплату податку на додану вартість у розмірі 170278,08грн. та штрафних санкцій у розмірі (50%) 85139,04 грн. внаслідок порушення п.198.2 п. 198.3 п.198.6 ст.198 ПК України;

- № 0001911501 від 23.04.2014р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 17751грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір, що сплачений за розгляд справи в розмірі 4872,00грн. (т.1 а.с. 3-18)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/6873/14. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 23.12.2013р. №1530/22-05.21889147 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс" (рноспп 21889147) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 та податку на додану вартість за липень-вересень 2011 року при здійсненні взаємовідносин ПП "КремНафтоГазПостач" (рноспп 35779014)", є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі № 804/6873/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Ніколайчук С.В.) (т.4, а.с.19-27)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, в тому числі і податок на додану вартість.

Відповідач - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі №804/6873/14

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що доводи платника податків, не спростовують самого факту встановлення зазначених в акті порушень та не є підставою для скасування податкових повідомлень - рішень.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі № 804/6873/14 та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі № 804/6873/14.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Діоніс" зареєстровано як юридична особа 16.11.1994р. року розпорядженням Нікопольського міськвиконкому, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 21889147, місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Головка 4/а та взято на податковий облік до Нікопольської ОДПІ 27.03.1995р., реєстраційний №88. (т. 3, а.с. 28-29)

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі отриманого акту перевірки від Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 21.11.2012р. №4889/22-209/35779014 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки приватного підприємства "КремНафтоГазПостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. валютного та іншого законодавства за період 01.07.2009р. по 14.11.2012р., в зв'язку з прийняттям рішення про припинення юридичної особи", за результатами якого встановлено нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями.

Судом встановлено, що фахівцями відповідача було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за липень-вересень 2011 року при здійсненні взаємовідносин ПП "КремНафтоГазПостач" по результатам якої складений акт від 23.12.2013р. за №1530/22-05.21889147.

З наданої суду ксерокопії зазначеного акту, перевіркою було встановлено ряд порушень податкового законодавства, а саме:

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.135.1,пп.135.5.4 п.135, п.138.1,138.2,138.4,ст.138,пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартал 2011 року всього у сумі 475713,39грн. у тому числі за 3 квартал 2011 року у сумі 475713,39 грн.;

- п.198.2,п.198.3,п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 170278,08грн. в тому числі за липень 2011 року у сумі 138485,50 грн., за серпень 2011 року у сумі 31792,58грн.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які за наслідками їх розгляду були залишені Відповідачем без змін. (т.1, а.с.47-54, 56-59)

На підставі вказаного акту перевірки прийнято:

1) податкове повідомлення - рішення №0000421501, яким ТОВ "Діоніс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 475713,39грн. (т.1, а.с. 60)

2) податкове повідомлення - рішення № 0000431501, яким ТОВ "Діоніс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 255417грн.12коп., з яких 170278грн. 08 коп. за основним платежем, 85139,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (т.1, а.с. 62)

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, Позивач скористався досудовим порядком їх оскарження та подав на них скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, рішенням якого від 06.03.2014 року № 1360/10/601-36-10-08-09 продовжено термін розгляду первинної скарги до 26.04.14р. та надано доручення Нікопольській ОДПІ до 31.03.2014р. провести та надати ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області матеріали "позапланової документальної перевірки ТОВ "Діоніс".(т. 1 а.с.66-73, 74-75)

З огляду на зазначене, фахівцями відповідача проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Діоніс", за результатами якої складено акт №1061/1501/21889147 від 02.04.2014р. Висновки даного акту співпадають з висновками вищевказаного акту. На підставі акта від 02.04.2014р. №1061/1501/21889147 Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001911501 від 23.04.2014р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011року на 17751грн.

Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000421501 від 07.02.2014 року, № 0000431501 від 07.02.2014 року та № 0001911501 від 23.04.2014р є предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Діоніс», суд першої інстанції виходив з того, що надані до суду первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Виходячи із приписів вищевказаних правових норм колегією суддів і оцінювались встановлені у справі обставини та наявні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ПП «КремНафтоГазПостач».

Між ТОВ "Діоніс" (Покупець) та ПП " КремНафтоГазПостач " (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу товару від 01.06.2011р. за № 06/11-12, відповідно до якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати у власність Покупцю паливо мастильні матеріали (товар), а Покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених договором. (том 1 а.с.133-134)

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору ТОВ "Діоніс" у липні-вересні 2011 року отримало від ПП "КремНафтоГазПостач" паливо мастильну продукцію на суму 1128174,50грн. (у тому числі ПДВ 188029,08 грн.), а саме: факт передачі у власність позивача паливо-мастильних матеріалів у липні 2011 року на суму 830913,00грн. (у тому числі ПДВ 138485,50грн.) підтверджується видатковими накладними №РН-0000191 від 06.07.2011р. №РН-0000204 (т. 1 а.с. 160) від 15.07.2011р. №РН-0000210 ( т.1 а.с. 163) від 21.07.2011р. та у серпні 2011 року на суму 297261,50 (у тому числі ПДВ 49543,58 грн.) (т.1 а.с. 166), підтверджується видатковою накладною №РН-0000217 від 01.08.2011р.(т.1 а.с.169)

Факт отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними. (т.1 а.с.162, 164, 168,171)

Оплата за отриманий товар здійснена ТОВ «Діоніс» у відповідності до умов договорів на розрахунковий рахунок ПП «КремНафтоГазПостач», що підтверджено відповідними платіжними дорученнями ( т. 1 а.с. 172, 191)

В свою чергу ПП «КремНафтоГазПостач» виписало позивачу податкові накладні, на визначену суму податку на додану вартість, по яких останній включив суми ПДВ до податкового кредиту за спірний період. (т. 2 а.с. 46-167)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій, що підтверджується господарською діяльністю ТОВ "Діоніс" за період липень та серпень 2011р., а саме торгівлею нафтопродуктами через належні йому АЗС з метою отримання прибутку, підтверджуються проведенням через касові апарати операції з придбання палива як за готівку, так і за безготівковий розрахунок, зафіксовано у Z-звітах, виручка за реалізований товар інкасувалась в банк кожен день.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені лише на підставі даних акту Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС від 21.12.2012р. № 4889/22-209/35779014.

Разом з тим, факт недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не може визнаватись контролюючим органом, оскільки не належить до компетенції податкових органів докази про визнання спірних договорів в установленому законом порядку недійсними відсутні.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того колегія суддів зазначає, що Позивач та ПП «КремНафтоГазПостач» на час вчинення господарських операцій, були зареєстровані як платники податків, укладені між сторонами договори нечинними не визнавались та у передбаченому законом порядку не скасовувались.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та дослідженні судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 06 червня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160,ст. 195, ст. 196, ст.198, ст. 200, ст.205,ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі № 804/6873/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 30 січня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна