Ухвала

від 28.01.2015 по справі 802/3791/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3791/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

28 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

представників позивача: Жолудя І.О., Кугая М.І.

представника відповідача: Фаренюка С.А.

представників третьої особи: Солодкого Ю.Ф., Боркова С.П., Стороженка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська", реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка-Агро" до реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська», відділ Держземагенства у Тростянецькому районі Вінницької області, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію іншого речового права ,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ободівка-Агро» (ТОВ «Ободівка-Агро») звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію іншого речового права.

29 грудня 2014 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням ТОВ «Агрофірма «Ободівська» та реєстраційна служба Чечельницького районного управління юстиції у Вінницькій області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) та представники третьої особи (апелянта) свої апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача про задоволення апеляційних скарг заперечили, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Третя особа - відділ Держземагенства у Тростянецькому районі Вінницької області в судове засідання не з'явився, однак до початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №1548 подав лист з проханням розглянути апеляційну скаргу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та судом першої інстанції, на підставі договорів оренди землі, укладених 03 липня 2007 року та 08 червня 2007 року позивач має в своєму володінні та у користуванні (на умовах оренди) земельні ділянки в Ободівській та Новоободівській сільській радах Тростянецького району Вінницької області. Згідно даних договорів, право оренди передано їх власниками ТОВ "Ободівка-Агро" в строкове платне користування, що підтверджується актами прийому передачі земельної ділянки в оренду. При цьому, заявлене ж ТОВ "Ободівка-Агро" право оренди земельних ділянок в Ободівській та Новоободівській сільській раді Тростянецького району зареєстровано до 01 січня 2013 року у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" та у відділі Держкомзему у Тростянецькому районі, що відповідно підтверджується внесеними записами про державну реєстрацію договорів оренди землі до Державного реєстру земель.

Дані договори сторонами достроково не розривалися, а їх реальність підтверджується з витягу Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Ободівської та Новоободівської сільських рад.

Так, до закінчення дії строку вище вказаних договорів оренди, відповідачем у вересні 2014 року повторно зареєстровано право оренди землі на ті ж самі земельні ділянки в період чинності укладених договорів оренди землі з позивачем за ТОВ "Агрофірма "Ободівська".

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно до 01 січня 2013 року був визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26 жовтня 2011 року, яка набрала чинності з 01 січня 2013 року скасовано Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно та затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Порядок № 1141).

Крім того, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-VI від 01 липня 2004 року (Закон №1952), в частині, що стосується порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, набрав чинності 01 січня 2013 року.

Так, відповідно до ст. 2 Закону №1952 починаючи з 01 січня 2013 року єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав).

Згідно з ст. 6 Закону №1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», передбачено, що до створення Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно, Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, а комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації вносять дані про об'єкти нерухомого майна, що об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, та права на них до бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно; адміністратором бази даних державного реєстру земель є Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті земельних ресурсах.

Отже, з 01 січня 2013 року повноваження Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах, який виконува технічну функцію щодо внесення відомостей до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру було припинено, а органом, який перейняв повноваження державного реєстратора стали реєстраційні служби територіальних органів Міністерства юстиції України, зокрема, у даному випадку, реєстраційна служба Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України №50 від 05 лютого 2014 року «Про внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, яка набрала чинності з 11 лютого 2014 року п. 29 Порядку №1141 абзац перший викладено наступного змісту: «У випадку, передбачених законодавством, державний реєстратор вносить до записів Державного реєстру прав відомості про перенесення записів про нерухоме майно, про право власності та суб'єкта цього права, про інші речові права та суб'єкта цих прав, про обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав із розділів, які закриваються, або спеціального розділу Державного реєстру прав, інформаційних систем, у яких до 01 січня 2013 р. відповідно до законодавства здійснювалася державна реєстрація прав».

Враховуючи вищанаведене, не передбачено обов'язок позивача перереєстровувати його права в новому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке виникло та було зареєстроване до 01 січня 2013 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст.15 Закону №1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

При цьому, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства, чинного на момент реєстрації таких прав, проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Судом першої інстанції встановлено те, що позивач неодноразово звертався до відповідача із письмовими запитами, якими попереджав останнього, що дані земельні ділянки вже зареєстровані за ТОВ "Ободівка-Агро"., проте дані повідомлення не були взяті до уваги відповідачем.

В судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представники відповідача та третьої особи, як на підставі правомірності оскаржень рішень, послались на наявність додаткових угод про розірвання договорів оренди землі, укладених 03 липня 2007 року та 08 червня 2007 року між їх власниками та ТОВ "Ободівка-Агро".

Проте, колегія суддів вважає вказані посилання безпідставними, оскільки наявність додаткових угод про розірвання договорів оренди землі передбачає внесення відповідачем до Державного реєстру відповідних відомостей з цього приводу, а лише тоді здійснювати реєстрацію права оренди землі на тіж самі земельні ділянки за ТОВ «Агрофірма «Ободівська».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем проведено реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Агрофірма "Ободівська" та їх власниками, без дотримання вимог норм законодавства, а саме не здійснено жодних дій щодо встановлення факту відсутності або наявності вже зареєстрованих прав оренди землі щодо з'ясування наявності чи відсутності права оренди землі, що виникли до 01.01.2013 року, без внесення відповідних відомостей до Державного реєстру стосовно додаткових угод про розірвання договорів оренди землі, укладених 03 липня 2007 року та 08 червня 2007 року між їх власниками та ТОВ "Ободівка-Агро", що в свою чергу призвело до подвійної реєстрації одних і тих же земельних ділянок.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська", реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 лютого 2015 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.