Рішення

від 23.10.2007 по справі 2-2524/07

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 2-2524/07

Справа 2-2524/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23

жовтня 2007 року Голосіївський районний суд м. 

Києва в складі:

головуючого

судді                                                                   Валігури

Д.М.

при

секретарі                                                                            Літоміної

Н.В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.  Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс" про стягнення

невиплаченої частини доплати,  -

встановив:

Позивач

звернувся до Голосіївського районного суду м. 

Києва з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої частини

доплати,  мотивуючи свої вимоги тим,  що він працював в ДСП „Комплекс" на

посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування

електроцеху на території зони відчуження з січня 2003 року по 31 грудня 2005

року,  тому йому повинна була

виплачуватись щомісячна доплата відповідно до 

ст.  39 „Закону України „Про

статус і соціальний захист громадян,  які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету

Міністрів України від 29.01.2003р. № 137, 

яка дорівнює 27 мінімальним заробітним платам плюс 50 відсотків премії

від цієї суми. Присить стягнути з відповідача на його користь 258219 грн. 90

коп. невиплаченої доплати за роботу у зоні відчудження з 01 січня 2003 року по

31 грудня 2005 року та зобов"язати відповідача внести зміни в щомісячні

дані про заробітну плату відповідно до розрахунку.

В

судовому засіданні позивач позов підтримав, 

просив стягнути з ДСП

„Комплекс" на його користь суму невиплаченої доплати за роботу у зоні

відчудження з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року в розмірі 258219 грн.

90 коп.

Відповідач

в судове засідання не з'явився,  хоча про

час і місце судового засідання був повідомлений належним чином,  про причини неявки суду нічого не повідомив,  в зв'язку з чим суд вважає за можливе

розглянути справу у його відсутність шляхом заочного розгляду справи

згідно  ст.  224 ЦПК України. Надав суду письмові

пояснення в яких в задоволенні позову просить відмовити (а.с.  42).

Заслухавши

пояснення позивача,  вивчивши   матеріали справи,  суд вважає, 

що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні

достовірно встановлено,  що ОСОБА_1 з

04.02.1992 року працює в ДСП

„Комплекс" на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування

електроустаткування електроцеху(а.с. 4), 

а з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005року позивач працював на

території зони відчуження.

Розмір

доплати,  яка сплачувалась позивачу за

роботу в зоні відчуження становила 118, 8 грн.+50 відсотків премії,  а всього 178, 2 грн.

Відповідно

до  ст. 

39 „Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" громадянам,  які

працюють на територіях радіоактивного забруднення,  провадиться доплата,  зокрема, 

в зоні безумовного (обов"язкового) відселення в розмірі 3-х мінімальних

заробітних плат. Громадянам,  які

працюють в зоні відчуження,  а також в

зоні безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення

жителів,  за рішенням адміністрації зони

відчуження встановлюється доплата згідно з положенням,  затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно

до Постанови КМУ від 29.01.2003р. № 137 „Про доплати і компенсації особам,  які працюють в зоні відчуження і зоні

безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення

жителів" особам,  які постійно працюють

в зоні відчуження,  проводиться доплата у

9-ти кратному розмірі доплати, 

встановленої для громадян,  які

працюють в зоні безумовного (обов"язкового) відселення. Особам,  які постійно працюють в зоні відчуження,  премія за основні результати господарської

діяльності нараховується в розмірі до 50 відсотків тарифної ставки (посадового

окладу) з урахуванням доплат і надбавок, 

передбачених законодавством і підпунктом 1 цього пункту.

В той же

час,  п. 2 Постанови КМУ від 26.07.1996

року № 836 встановлено конкретну суму доплати в розмірі 13 грн. 20 коп.,  що фактично суперечить вищевказаному Закону.

Розмір

доплати позивачу за роботу в зоні відчуження за період з 1 січня 2003 року по

31 грудня 2005року (з вирахуванням 178, 2 грн. щомісячної доплати),  становить 258219 грн. 90 коп.(а.с.  3.)

Таким

чином,  вимоги позивача щодо стягнення на

його користь невиплаченої доплати за роботу у зоні відчудження з 01 січня 2003

року по 31 грудня 2005 року в сумі 258219 грн. 90 коп. є обґрунтованими та

знайшли своє підтвердження в судовому засіданні,  тому підлягають задоволенню.

Відповідно

до  ст. 

88 ЦПК України оскільки позовні вимоги задоволені,  тому з відповідача необхідно стягнути на

рахунок держави 1700 грн. державного мита.

На підставі

викладеного,   ст.  39 „Закону України „Про статус і соціальний

захист громадян,  які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи", 

п.п.1,  п.1 Постанови КМУ від

29.01.2003р. № 137 „Про доплати і компенсації особам,  які працюють в зоні відчуження і зоні

безумовного (обов"язкового) відселення після повного відселення

жителів",  керуючись  ст.  

ст.  10,  11, 

31,  57,  60, 

84,  88,  212-215, 

224,  226 ЦПК України,  суд, -

вирішив:

Позов  задовольнити.

Стягнути

з Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс" (р\р 3201551000005 в

КРД Райфайзен банк „Аваль" м. 

Іванків,  МФО 322904,  код 22205961) на користь ОСОБА_1 258219

(двісті п'ятдесят вісім тисяч двісті дев"ятнадцять) грн. 90 коп.

невиплаченої доплати за роботу у зоні відчудження з 01 січня 2003 року по 31

грудня 2005 року.

Стягнути

з Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс" (р\р 3201551000005 в

КРД Райфайзен банк „Аваль" м. 

Іванків,  МФО 322904,  код 22205961) на користь держави 1700 грн.

державного мита.

Заява про

перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання

її копії.