Справа № 2-5189/07
Справа № 2-5189/07
РІШЕННЯ
Іменем України
12
жовтня 2007 року Голосіївський районний суд м.
Києва у складі:
головуючого
судді Шевченко
Т.М.
при
секретарі Ворона
О.В.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м.
Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Одеса-Плюс» до ОСОБА_1про визнання дійсним договору купівлі-продажу приміщення
та визнання права власності на приміщення,
-
встановив:
ТОВ
«Одеса-Плюс» звернулося у суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання
дійсним договору купівлі-продажу,
укладеного 5 жовтня 2004 року між сторонами у справі та про визнання
права власності на приміщення вареничної,
розташованого по АДРЕСА_1,
посилаючись на те, що між
сторонами у справі було укладеного договір купівлі-продажу приміщення
вареничної. Договір було укладено в простій письмовій формі з домовленістю про
те, що відповідач підготує всі необхідні
документи для його нотаріального посвідчення,
після чого договір буде нотаріально посвідчений. На даний час відповідач
ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
В
судовому засіданні представник позивача ТОВ "Одеса-Плюс" позовні
вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити з
вищевказаних підстав.
Відповідач
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх
задоволення, посилаючись на їх
безпідставність.
Вислухавши
пояснення сторін у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає,
що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
5 жовтня
2004 року між ТОВ „ОДЕСА-ПЛЮС" та ОСОБА_1 було укладено договір
купівлі-продажу приміщення вареничної,
розташованого за адресою: АДРЕСА_1Договір було укладено в простій
письмовій формі з домовленістю про те,
що відповідач підготує всі необхідні документи для його нотаріального
посвідчення, після чого договір буде
нотаріально посвідчений.
Відповідач
ухиляється від нотаріального посвідчення раніше укладеного договору. В судовому
засіданні відповідач пояснила, що вона
не має можливості укласти договір купівлі-продажу нотаріально, оскільки ще належним чином не оформлені
документи на вказане приміщення. Визнавати позов у частині визнання за
позивачем права власності на придбане приміщення відмовляється посилаючись на
те, що,
оскільки договір не було нотаріально посвідчено, то у позивача не виникло право власності на
вказаний об'єкт нерухомості.
Судом
встановлено, що приміщення вареничної
було збудовано ТОВ «Фірма»Одеса», що
підтверджується листом-погодженням №19/04-4-10/1888 від 19.12.2003 року, виданим Управлінням Охорони навколишнього
середовища КМДА, на розміщення
вареничної за адресою: АДРЕСА_1, листом
Головного державного санітарного лікаря м.
Києва №8908 від 18.11.2003 року,
листом-погодженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації за №03-18/16501
від 14.08.2003 року, договором
резервування земельної ділянки по АДРЕСА_1за ТОВ „ФІРМА „ОДЕСА".
Спірне
приміщення вареничної було передано у власність ОСОБА_1 при її виході зі складу
учасників ТОВ «ФІРМА»ОДЕСА».
Право
власності ОСОБА_1 на приміщення вареничної,
підтверджуються протоколом Загальних зборів Учасників ТОВ „ФІРМА
„ОДЕСА" від 22 вересня 2004 року
та актом прийому-передачі названого
приміщення вареничної від 23 вересня 2004 року. Згідно вказаного протоколу
відповідачу у даній справі ОСОБА_1 при її виході зі складу учасників ТОВ „ФІРМА
„ОДЕСА" було виділено в рахунок оплати частки, що підлягає виділенню при виході зі складу
учасників, майно, в тому числі нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2та прилегле
до нього приміщення вареничної,
розташованої за адресою АДРЕСА_1Згідно акту прийому-передачі майна від
23 вересня 2004 року приміщення вареничної фактично було передано відповідачу у
власність.
Судом
також було встановлено, що після
укладення договору купівлі-продажу від 05.10.2004 року відповідач фактично
передала приміщення позивачу за актом прийому-передачі від 15 жовтня 2004 року.
По теперішній час приміщення знаходиться у фактичному володінні позивача.
Стаття
220 ЦК України
визначає, що у разі недодержання
сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Стаття
657 Цивільного кодексу України встановлює,
що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного немайнового комплексу, житлового будинку, квартири або іншого нерухомого майна
укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Частина
2 ст.
220 ЦК України
визначає, що, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних
умов договору, що підтверджується
письмовими доказами, і відбулося повне
або часткове виконання договору, але
одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, то суд може визнати такий договір дійсним і в
такому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Акт
приймання-передачі майна, складений 15
жовтня 2004р., є доказом того, що договір повністю виконаний з боку
відповідача - майно передане позивачу. З боку позивача договір також виконано
повністю, оскільки здійснено оплату у
повному обсязі..
Стаття
386 ЦК України
визначає загальні засади захисту права власності, зокрема,
встановлює, що власник, який має підстави передбачити можливість
порушення свого права власності іншою особою,
може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для
запобігання такому порушенню.
Стаття
16 ЦК України
встановлює, що захист цивільного права
може здійснюватись шляхом його визнання.
На
підставі вищевикладеного, керуючись ст.
ст. 220, 386 та 657 ЦК України, ст. ст.
10, 60, 212 та 213 ЦПК України,
суд -
вирішив:
Позов
задовольнити.
Визнати
дійсним договір купівлі-продажу приміщення вареничної, розташованого за адресою: АДРЕСА_1., укладений 5 жовтня 2004 року між Товариством
з обмеженою відповідальністю „ОДЕСА-ПЛЮС" та ОСОБА_1
Визнати
за Товариством з обмеженою відповідальністю „ОДЕСА-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ -
33145464) право власності на приміщення вареничної, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення
може бути оскарженим до Апеляційного суду м.
Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.
295 ЦПК України.
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2007 |
Оприлюднено | 07.08.2009 |
Номер документу | 4252584 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Шевченко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні