Рішення

від 28.01.2015 по справі 362/6225/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6225/13 Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В. Провадження № 22-ц/780/485/15 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Категорія 26 28.01.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участю секретаря Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

В жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову послався на те, що 14.09.2006 року між ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22-06/п з подальшими змінами та доповненнями, згідно умов якого ОСОБА_1 був наданий кредит в розмірі 944 000,00 доларів США зі сплатою 13 відсотків річних шляхом щоквартального перерахування грошових коштів в сумі не меншій ніж 16 670,00 доларів США із строком сплати не пізніше 30/31 числа останнього місяця звітного кварталу.

В рахунок забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань, 14.09.20006 року між сторонами по справі був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4698.

Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_1, як іпотекодавець, передав позивачу (іпотекодержателю) в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484003:04:012:0009, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Дерев'янки Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області.

В порушення умов Кредитного договору відповідач не сплачував щоквартальні платежі та відсотки за користування кредитом, в зв'язку із чим станом на 16.10.2013 року наявна заборгованість по кредиту в розмірі - 743 917,38 доларів США, що еквівалентно 5 946 131,62 грн.; та заборгованість на по прострочених процентах по кредиту - 145 167,31 доларів США, що еквівалентно 1 160 322,31 грн.

Відповідно до умов п. 6.2, 6.3 Кредитного договору, за прострочення позичальником визначеного кредитним договором строку повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом в розмірі, визначеному кредитним договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого невиконанням зобов'язання за кожен день прострочення.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання та на підставі зазначених умов договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення повернення суми кредиту - 441 586,73 грн., а також пеню за прострочення погашення відсотків за користування кредитним коштами в сумі - 67 390, 54 грн.

Згідно з положеннями до ст. 625 ЦК України, банком також нараховано 3% річних за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в сумі 192 501,77 грн., та 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків - 20 747,31 грн.

Позивач також зазначає, що відповідно до п.п. 3.3.5 Договору іпотеки, укладеного між сторонами, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких своїх зобов'язань за кредитним договором.

На підставі викладеного, просив суд ухвалити рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.09.2006 року, а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484003:04:012:0009, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Дерев'янки Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгівн. За рахунок предмета іпотеки просив задовольнити вимоги ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» в сумі 7 828 680, 28 грн., яка включає в себе:

· суму простроченої заборгованості по кредиту - 743 917,38 доларів США, що еквівалентно 5 946 131,62 грн.;

· суму прострочених процентів по кредиту - 145 167,31 доларів США, що еквівалентно 1 160 322,31 грн.;

· суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення строку повернення кредиту, згідно п. 6.3 Кредитного договору - 441 586,73 грн.;

· суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення строку повернення процентів, згідно п. 6.3 Кредитного договору - 67 390,54 грн.;

· 3% річних за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитом - 192 501,77 грн.;

· 3% річних за несвоєчасне повернення заборгованості за нарахованими процентами - 20 747,31 грн.

·

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2014 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22-06/п укладеним 14.09.2006 року між ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк»» та ОСОБА_1 у розмірі 7 828 680,28 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484003:04:012:0009, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,65 га, кадастровий номер 3221484003:04:012:0013, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Дерев'янки Васильківського району Київської області Київської області, та належать ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 227143 від 27.10.2004 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 227142 від 27.10.2004 року.

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів.

Визначено початкову ціну предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк»» судовий збір в сумі 3441,00грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2014 року виправлено описку в рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2014 року та виключено з резолютивної частини дані щодо земельної ділянки 0,65 га, кадастровий номер 3221484003:04:012:0013, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Дерев'янки Васильківського району Київської області Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції не визначено дати прострочення зобов'язання по кредитному договору, не взято до уваги пропуск банком строку позовної давності, не враховано тієї обставини, що кредит було надано на споживчі потреби, а тому строк давності повинен був бути застосований незалежно від наявності заяви відповідача.

Посилається також на порушення судом норм процесуального законодавства, у зв'язку з відсутністю в рішенні суду деталізації розміру заборгованості відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ АТ «Експрес-Банк», суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 525, 610, 625, 1049, 1054 ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконує свої обов'язки перед кредитором, у зв'язку з чим інтересам позивача завдано матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачами за рахунок звернення стягнення на належне заставлене відповідачем майно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам, та грунтуються на нормах чинного законодавства.

Як встановлено судом, між ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_1, 14.09.2006 року укладено договір кредиту за № 22-06/п (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач надав останньому у тимчасове користування кредит на споживчі потреби на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання. Кредит надано на умовах, визначених договором та укладеними в подальшому договороами про внесення змін та доповнень, на загальну суму 944 000 доларів США зі сплатою 13 % річних шляхом щоквартального перерахування грошових коштів в сумі не меншій ніж 16670,00 доларів США та строком сплати не пізніше 30/31 числа останнього місяця звітного кварталу, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 14.09.2012 року на умовах, визначених цим договором та додатками до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.5, п. 4.1, п. 4.2 цього договору сплата відсотків здійснюється щомісячно не пізніше 10 числа кожного календарного місяця, починаючи з 15.09.2009 року.

Стаття 6 Договору містить виключний перелік випадків за умови настання яких Кредитор має право дострокової вимоги погашення кредиту, в тому числі за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань.

14.09.2006 року, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, між позивачем та відповідачем укладений іпотечний договір, за умовами якого останній передав позивачу в іпотеку нерухоме майно у вигляді земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484003:04:012:0009, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Дерев'янки Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору в частині повернення кредиту та відсотків за користування ним, тому виникла заборгованість, яка становить 7 828 680, 28 грн. і включає в себе:

· суму простроченої заборгованості по кредиту - 743 917,38 доларів США, що в еквіваленті до національній валюті України - гривні за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2013 року становить 5 946 131,62 грн.;

· суму прострочених процентів по кредиту - 145 167,31 доларів США, що в еквіваленті до національній валюті України - гривні за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2013 року становить 1 160 322,31 грн.;

· суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення строку повернення кредиту, згідно п. 6.3 Кредитного договору - 441 586,73 грн.;

· суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення строку повернення процентів, згідно п. 6.3 Кредитного договору - 67 390,54 грн.;

· 3% річних за несвоєчасне повернення заборгованості за кредитом - 192 501,77 грн.;

· 3% річних за несвоєчасне повернення заборгованості за нарахованими процентами - 20 747,31 грн.

·

Доводів на спростування визначеного банком розміру заборгованості у апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Норми ст.ст. 572, 575, 589, 591 ЦК України встановлюють, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. В силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Крім того, положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Виходячи із вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд правомірно задовольнив позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», зазначивши розмір вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, спосіб реалізації та спосіб визначення початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги в частині пропуску строку позовної давності та невизначення дати прострочення виконання зобов'язання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору, погашення кредиту позичальником здійснюється починаючи з 15.09.2009 року щоквартально шляхом перерахування на рахунок, зазначений в п. 2.3 договору, грошових коштів в сумі не меншій 16 670,00 доларів США строком сплати не пізніше 30/31 числа останнього місяця звітного кварталу.

Згідно п. 4.2 Кредитного договору, нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, шляхом внесення готівки через касу банку або шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок кредитодавця № НОМЕР_1. Якщо цей день припадає на неробочий, то строк сплати припадає на наступний робочий день. Проценти за останній період користування кредитом сплачуються кредитодавцю в день остаточного погашення кредиту.

Пунктом 1.1 Кредитного договороу встановлено, що позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування, сплатити інші платежі за кредитом у встановлених договорах розмірах і строках. Кредит надано строком на 6 років - з 14.09.2006 року по 14.09.2012 року.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з Руху коштів по рахунку для обліку заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам за кредитним договором № 22-06/п від 14.09.2006 року (додаток № 1 до довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 а.с. 28), останнє погашення кредитних коштів було здійснене відповідачем 10.09.2012 року, остання сплата нарахованих процентів - 10.09.2012 року. Загальна сума погашеної заборгованості по кредиту складає - 200 082, 62 доларів США. Загальна сума сплачених процентів за користування кредитом становить 674 313,02 доларів США.

Залишок заборгованості по кредиту не був сплачений ОСОБА_1 у строк, передбачений кредитним договором, а саме 14.09.2012 року, у зв'язку з чим з 17.09.2012 року (перший робочий день після 14.09.2012 р.) зобов'язання ОСОБА_1 по поверненню кредиту та нарахованих процентів за користування ним є простроченим.

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1. про звернення стягнення на предмет іпотеки 25 жовтня 2013 року, тобто в межах строку позовної давності.

В той же час, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апелянта в частині порушення судом норм процесуального законодавства у зв'язку з відсутністю у мотивувальній частині рішення деталізації розміру заборгованості, нарахованої банком.

Відповідно до положень п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог . Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК) .

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції, в порушення зазначених вимог, не навів у своєму рішенні розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1, зазначивши лише остаточний розмір такої заборгованості в сумі 7 828 680,28 грн. Однак, дане порушення не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки не призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про зміну резолютивної частини рішення в частині визначення розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22-06/п від 14.09.2006 року, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2014 року змінити в частині визначення розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22-06/п укладеним 14.09.2006 року між ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк»» та ОСОБА_1, зазначивши, що розмір заборгованості становить:

- сума простроченої заборгованості по кредиту - 743 917, 38 доларів США (що в еквіваленті до національній валюті України - гривні за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2013 року - 5 946 131, 62 грн.);

- сума прострочених процентів - 145 167, 31 доларів США (що в еквіваленті до національній валюті України - гривні за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2013 року - 1 160 322,31) грн..;

- сума пені по кредиту- 441 586, 73 грн.;

- сума пені по відсотках - 67 390,54 грн.;

- 3% річних по кредиту - 192 501,77 грн.;

- 3% річних по відсотках - 20 747,31 грн., а всього: 7 828 680, 28 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: