Номер провадження: 22-ц/785/346/15
Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М.
Доповідач Артеменко І. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Сватаненка В.І.,
Суворова В.О.,
при секретарі Фабіжевській Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьавтотранс", ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за кредитним договором,-
встановила:
У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" (уточнюючи свої позовні вимоги) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьавтотранс", ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за кредитним договором у розмірі 428180,69 грн..
Свої вимоги позивач Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" (далі Банк) обґрунтовує тим, що 30 жовтня 2006 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 66866 доларів США. Зазначений кредитний договір був забезпечений порукою ТОВ "Південьавтотранс" та ОСОБА_5. У зв'язку з порушенням строків погашення платежів виникла заборгованість. У зв'язку з зазначеним Банк просив стягнути заборгованість та штрафні санкції в солідарному порядку з позичальника та поручителів.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьавтотранс" та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" 428180,69 грн..
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" та стягуючи солідарно з боржника та поручителів суму заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки, не сплачують заборгованість за кредитом, відсотками та пенею, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 428180,69 грн..
Однак колегія суддів повністю не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2013 року зазначеним вимогам не відповідає.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що 30 жовтня 2006 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 66866 доларів США під 15% річних за користування кредитними коштами, строком до 30.12.2012 року (а.с.14-20).
28 квітня 2012 року між Банком та ТОВ "Південьавтотранс" був укладений договір поруки, відповідно до якого ТОВ "Південьавтотранс" зобов'язується відповідати солідарно перед кредитором за порушення ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором та всіх додаткових угод до нього (а.с.21-22).
Крім того, 28.04.2012 року між Банком та ОСОБА_5 також був укладений договір поруки, відповідно до якого остання взяла на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором за невиконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором та всіх додаткових угод до нього (а.с.24-25).
У зв'язку з порушенням строків погашення платежів виникла заборгованість у розмірі 428180,69 грн., яка складається з:
- заборгованість за тілом кредиту - 337841,41 грн.;
- заборгованість за неустойкою - 90339,28 грн.
Зазначену заборгованість Банк просив стягнути в солідарному порядку з позичальника та поручителів.
За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України.
Відповідно до положень 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно ст.ст. 554, 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при якому настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Відповідно до умов кредитного договору до обов'язків відповідача (позичальника) було покладено точно в строки, обумовлені в кредитному договорі повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за кредитним договором. У разі порушення умов договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, сплатити штрафні санкції та інші належні до сплати платежі тощо.
Проте ОСОБА_3 у порушення умов кредитного договору своєчасно і в повному обсязі не погашав кредит, та не сплачував відсотки за користування коштами.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 не отримував вимогу про дострокове повернення заборгованості, оскільки зазначене спростовується копією вимоги від 15.11.2012 року, на якій власноручно ОСОБА_3 написано про отримання зазначеної вимоги (а.с.33-34). Посилання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на те, що зазначений підпис не належить ОСОБА_3 є лише припущенням представника та нічим не підтверджено, тому колегія суддів дане посилання до уваги не приймає.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України при порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.
Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань по даному договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачі підписали договір кредиту та договори поруки добровільно, що свідчить про те, що всі умови кредитного договору та договорів поруки сторонами визначено як обов'язковими для виконання, та ніяких заперечень щодо них відповідачами не висловлювалось.
Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі, користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьавтотранс", ОСОБА_5 про солідарне стягнення кредитної заборгованості за договором, проте не врахував, що відносно фізичних осіб та юридичних осіб - поручителів солідарна відповідальність має місце за кожним договором поруки окремо.
Досліджуючи обставини солідарної відповідальності, заявлених вимог позивача, колегія суддів вважає, що оскільки договору поруки укладені з кожним окремо поручителем та Банком, а не загальним для всіх договором поруки, між поручителями не існує солідарної відповідальності між собою. Така відповідальність витікає з кожного конкретного договору поруки та стосується кожного поручителя та ОСОБА_3, які на підставі окремого договору є солідарними відповідачами.
На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині солідарної відповідальності всіх відповідачів між собою є безпідставним, а тому в цій частині підлягає зміні, оскільки солідарна відповідальність є обґрунтованою тільки стосовно кожного поручителя та ОСОБА_3, тільки в тих правовідносинах, які ґрунтуються на кожному окремому договорі поруки, укладеному кожним окремо поручителем.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2013 року змінити.
Викласти резолютивну частину рішення наступним чином: "Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьавтотранс", код ЄДРПОУ 23991329, на підставі договору поруки від 28.04.2012 року, з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_2, на підставі договору поруки від 28.04.2012 року на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний", код ЄДРПОУ 20953647, заборгованість за кредитним договором у розмірі 428180,69 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 337841,41 грн., заборгованість за неустойкою - 90339,28 грн..
Стягнути у рівних частках з ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьавтотранс", ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" судовий збір у сумі 1147 грн..".
Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
І.А. Артеменко
В.О. Суворов
В.І. Сватаненко
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2015 |
Оприлюднено | 05.02.2015 |
Номер документу | 42533562 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Артеменко І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні