Постанова

від 31.01.2015 по справі 826/1076/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 січня 2015 року 16 год. 45 хв. № 826/1076/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування постанов відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) 26 січня 2015 року, а з урахуванням усунення виявлених судом недоліків, 30 січня 2015 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" (далі - позивач, ТОВ "Терра Капітал") до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач, відділ ДВС) , третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування постанови начальника відділу ДВС у виконавчому провадженні № 35171321 та постанови державного виконавця відділу ДВС Клименко Р.В. від 25 грудня 2014 року у виконавчому провадженні № 35171321 (далі - оскаржувані постанови) .

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, зокрема, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані постанови прийняті безпідставно, чим порушено права та законні інтереси позивача. Судове рішення позивачем виконано, а тому підстави для відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа є безпідставним.

Ухвалою суду від 30 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1076/15 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, допущено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - третя особа) .

Ухвалою суду від 31 січня 2015 року відмовлено у задоволенні письмової заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Присутні у судовому засіданні 31 січня 2015 року представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю, представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю, а представник третьої особи просив прийняти рішення у справі по суті відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вище викладені обставини та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, за результатами судового засідання 31 січня 2015 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Після закінчення судового засідання, того ж дня до суду через канцелярію від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову разом із копіями матеріалів виконавчого провадження ВП № 35171321, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, зокрема, що 24 грудня 2014 року до відділу ДВС надійшов лист прокуратури Дніпровського району міста Києва про перевірку повноти вжитих державним виконавцем заходів, направлених на виконання рішення суду.

Виходом 26 грудня 2014 року за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, 1, виявлено, що за вказаною адресою виконуються будівельні роботи, а тому державним виконавцем здійснено опечатування в'їзних воріт на територію будівельного майданчика.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 року у справі № 2а-8828/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року, задоволено повністю позов інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція) до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Арміс" (далі - ТОВ "БК "Арміс") та ТОВ "Терра Капітал" про заборону виконання будівельних робіт, а саме: зобов'язано ТОВ "БК "Арміс" та ТОВ "Терра Капітал" виконати вимоги припису від 22 березня 2011 року шляхом зупинення проведення будівельних робіт із будівництва багатофункціонального комплексу, торговельно-розважального, готельно-офісного призначення та благоустрою набережних в якості тимчасового ярмаркового комплексу за адресою: вулиця Микільсько-Слобідська, 1 у Дніпровському районі міста Києва (далі - об'єкт будівництва) та надати до Інспекції довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В, КБ-3).

02 жовтня 2012 року судом видано виконавчий лист у справі № 2а-8828/11/2670 (далі - виконавчий лист) .

07 листопада 2012 року Інспекцією подано до відділу ДВС письмову заяву про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим 13 листопада 2012 року головним державним виконавцем відділу ДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35171321 з примусового виконання виконавчого листа (далі - виконавче провадження) .

24 червня 2014 року головним державним виконавцем відділу ДВС прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Поряд з цим, оскаржуваною постановою начальника відділу ДВС від 25 грудня 2014 року постанову про закінчення виконавчого провадження скасовано, у зв'язку з чим 25 грудня 2014 року головним державним виконавцем відділу ДВС прийнято оскаржувану постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч.ч. 1, 3 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст. 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та уже зазначено вище, оскаржувану постанову про відновлення виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу ДВС прийнято у зв'язку із прийняттям начальником відділу ДВС постанови про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Зі змісту оскаржуваної постанови начальника відділу ДВС від 25 грудня 2014 року вбачається, що підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження стала відсутність у матеріалах виконавчого провадження відомостей про проведення виконавчих дій у частині організації виконання рішення без участі боржника.

З урахуванням вище викладених норм та з'ясованих обставин суд зазначає наступне.

Інспекція звернулась до суду з позовом до ТОВ "БК "Арміс" та ТОВ "Терра Капітал" про зобов'язання виконати вимоги припису від 22 березня 2011 року щодо зупинення проведення будівельних робіт на об'єкті будівництва та надання до Інспекції довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В, КБ-3).

Вказані вимоги обґрунтовані тим, що на замовлення ТОВ "Терра Капітал" на об'єкті будівництва ТОВ "БК "Арміс" виконуються будівельні роботи, які не передбачені проектом та не відносяться до підготовчих робіт, а тому право на виконання будівельних робіт у вказаних суб'єктів господарювання відсутнє.

Зокрема, 03 березня 2011 року Інспекцією надано дозвіл № 2370-Дн на виконання підготовчих робіт до будівництва об'єкту будівництва (строк дії: до 01 жовтня 2011 року), замовник будівництва - ТОВ "Терра Капітал", генеральний підрядник - ТОВ "Ванбуд".

У ході проведення 21 березня 2011 року перевірки додержання вимог містобудівного законодавства Інспекцією виявлено, що на замовлення ТОВ "Терра Капітал" на об'єкті будівництва ТОВ "БК "Арміс" виконуються будівельні роботи із влаштування фундаментів із монолітно-залізобетонних плит у кількості 8 шт., орієнтовною площею 300 кв.м., без проекту, що є порушенням п. 1.3 ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування Склад, порядок розроблення, погодження проектної документації", абзацу 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

Зважаючи на вище викладені обставини, 22 березня 2011 року законним представникам ТОВ "Терра Капітал" та ТОВ "БК "Арміс" видано припис про зупинення будівельних робіт починаючи із 22 березня 2011 року та надання у строк до 31 березня 2011 року довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В, КБ-3).

У судовому засіданні 31 січня 2015 року представник позивача пояснив, що вимоги вказаного припису позивачем виконані, а саме припинено виконання будівельних робіт із будівництва об'єкту будівництва.

Крім того, 13 січня 2015 року третьою особою видано позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115150130533, а саме на будівництво житлово-офісного комплексу (перша черга, будинок № 1, будинок № 2, будинок № 3) між вулицею Микільсько-Слобідська та Броварським проспектом у Дніпровському районі міста Києва (далі - об'єкт будівництва) .

У зв'язку із отриманням вказаного дозволу, генеральним підрядником - приватним підприємством "УКРБАЛТБУД", розпочато будівництво вказаного комплексу.

У тому ж судовому засіданні представник третьої особи також пояснив, що підставою для прийняття оскаржуваних постанов стало виконання позивачем будівельних робіт на об'єкті будівництва за відсутності документів, які надають право на виконання таких робіт. При цьому, як уже зазначено вище та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 13 січня 2015 року третьою особою видано позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт. Саме на підставі вказаного дозволу на об'єкті будівництва виконаються будівельні роботи.

До того, представник третьої особи також пояснив, що довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-2В, КБ-3) потрібні були саме для розрахунку Інспекцією штрафних санкцій за невиконання вказаного припису про зупинення будівельних робіт на об'єкті будівництва.

Представник третьої особи у судовому засіданні 31 січня 2015 року також звернув увагу суду на те, що видача позивачу дозволу на виконання будівельних робіт та відсутність необхідності в отриманні довідок про вартість виконаних будівельних робіт підтверджує факт виконання позивачем судового рішення, на виконання якого видано виконавчий лист.

Суд погоджується із вище викладеними доводами представника третьої особи та зазначає, що відновлення виконавчого провадження з примусового виконавчого листа є недоцільним, оскільки на час такого відновлення позивачем у законодавчо визначеному порядку отримано дозвільний документ, який надає право на виконання будівельних робіт.

Зокрема, згідно з п. 1 Порядку надання дозволу на виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 (у редакції, чинній на момент видачі позивачу дозволу № 2370-Дн), дозвіл на виконання підготовчих робіт - документ, що засвідчує право замовника, підрядника на виконання до будівництва об'єкта таких робіт, як підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів (додаток 1).

Відповідно до п. 1 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Згідно з п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Отже, підсумовуючи вище викладені норми та з'ясовані обставини, вбачається, що оскаржувані постанови дійсно є такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно строку звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне.

Як пояснив у судовому засіданні 31 січня 2015 року представник позивача, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростовано представником відповідача, про прийняття оскаржуваних постанов позивач дізнався, коли у двадцятих числах січня 2015 року, а саме після отримання ним 13 січня 2015 року дозволу на виконання будівельних робіт, на об'єкт будівництва прибув державний виконавець з метою вчинення дій, направлених на виконання виконавчого листа, виданого для примусового зупинення виконання будівельних робіт. До суду з позовом про скасування оскаржуваних постанов позивач звернувся 26 січня 2015 року.

Поряд з цим, у запереченнях проти позову стосовно строку звернення позивача до суду з позовом представником у числі копій матеріалів виконавчого провадження додано складені 26 грудня 2014 року та 23 і 26 січня 2015 року акти державного виконавця. При цьому, як зазначено у змісті таких актів, виходом за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, 1, виявлено, що за вказаною адресою виконуються будівельні роботи та будівництво, у зв'язку з чим відповідно: на виконання виконавчого листа опечатано в'їзні ворота, що ведуть на будівельний майданчик; оскільки печатки з в'їзних воріт, що ведуть на будівельний майданчик, знято, то 23 січня 2015 року в'їзні ворота опечатано повторно; оскільки на будівельному майданчику наявні ще одні ворота для заїзду техніки, то дані ворота зі сторони церкви були також опечатано.

Однак, суд критично відноситься до датованих 26 грудня 2014 року та 23 і 26 січня 2015 року актів державного виконавця та не приймає їх до розгляду як належні і допустимі докази, оскільки на них відсутні підписи уповноважених осіб стягувача (Інспекція) та боржника (позивача), а в акті державного виконавця від 26 січня 2015 року додатково відсутні підписи і самих понятих.

Враховуючи вище викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем дотримано встановлений ч. 2 ст. 181 КАС України строк звернення до суду з позовом, а тому у суду відсутні підстави для розгляду та вирішення питання щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем такого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування постанов відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Поряд з цим, як вбачається зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 25 грудня 2014 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 35171321, прийняту 24 червня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Клименком Романом Васильовичем.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 35171321, прийняту 25 грудня 2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Клименком Романом Васильовичем.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" (код за ЄДРПОУ 32846852) здійснений ним судовий збір у розмірі 73,08 грн. (Сімдесят три гривні вісім копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин