Рішення
від 27.01.2015 по справі 908/5066/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/134/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015 Справа № 908/5066/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Шумейко І.П, довіреність від 25.11.2014 р.; від відповідача 1 - не з'явився; від відповідача 2 - ОСОБА_2, особисто; ОСОБА_3, договір від 02.02.2013 р.

за позовом: Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, буд. 13, скорочено ПП "ТАТА");

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Березка" (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 43, скорочено ТОВ "Пансіонат Березка");

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69000, АДРЕСА_1, скорочено ФОП ОСОБА_2.);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Приватним підприємством "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" заявлено позовні вимоги до відповідачів: 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Березка", 2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про солідарне стягнення з відповідачів 125749,53 грн. інфляційних втрат, 34661,52 грн. 3% річних, 46497,42 гр. пені, 100000 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/5066/14, присвоєно справі номер провадження 34/134/14, розгляд якої призначено на 12.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 23.12.2014 р. В судовому засіданні 23.12.2014 р. оголошувалась перерва до 12.01.2015 р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.15р. продовжено строк вирішення даного спору по 04.02.2015 р., розгляд справи відкладено та призначено чергове засідання на 27.01.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ПП "ТАТА" та ТОВ «Пансіонат «Березка» було укладено договір зворотної безпроцентної позики № 29 від 06.05.2009 р., а також додаткову угоду від 30.12.2009 р. до нього. На виконання умов договору, ПП "ТАТА" передало ТОВ «Пансіонат «Березка» безпроцентну позику у розмірі 650 750,00 грн., а ТОВ «Пансіонат «Березка» зобов'язалося повернути фінансову допомогу Кредиторові, у строк вказаний у Договорі. 01.06.2010 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 29/п поруки, за яким поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ «Пансіонат Березка», що виникли з договору № 29 зворотної позики від 06.05.2009 р. з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2009 р. Відповідачі суму позики не повернули, чим порушили п. 2. додаткової угоди від 30.12.2009 р. до договору № 29. 07.05.2013 року Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, просив стягнути 650 750 гривень заборгованості, а також судові витрати. Рішенням господарського суду Запорізької області від 04 листопада 2013 року у справі № 908/1642/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. В рішенні судом було встановлено наступні преюдиційні факти: 1) факт наявності між сторонами правовідносин позики, а також поруки; 2) факт виконання умов договору позики позивачем; 3) факт прострочення повернення суми позики відповідачем, що дає право на стягнення заборгованості з боржника та поручителя. Станом на 12.11.14 р. відповідачі не погасили наявну заборгованість. Згідно ст. 625 ЦК України позивачем заявлено 125749,53 грн. інфляційних втрат за період: лютий 2013 року-жовтень 2014 року, 34661,52 грн. 3% річних за період: з 20.02.13 р. по 01.12.14 р., 46497,42 гр. пені за період: з 20.02.13 р. по 20.08.13 р., 100000 грн. штрафу згідно п. 6.3 договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 175, 193, 198, 216, 217, 218, 220 ГК України, ст. 202, 525, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 54-57 ГПК України.

18.12.14 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зменшення та збільшення позовних вимог (період нарахування 3% річних та інфляції), якою позивач просить стягнути солідарно з ТОВ «Пансіонат «Березка» та ФОП ОСОБА_2 на користь ПП "ТАТА" 141 295, 07 грн. інфляційних втрат, 35 570,85 грн. 3% річних, 46 497, 42 грн. пені. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ПП «ТАТА» штраф в розмірі 10 000 грн. Стягнути з ТОВ «Пансіонат «Березка» та ФОП ОСОБА_2 на користь ПП «ТАТА» всі понесені позивачем судові витрати по справі. Суму судового збору в розмірі 1470,90 грн. повернути позивачеві, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача від 18.12.14 р. прийнята судом до розгляду згідно ст.. 22 ГПК України, в судовому засіданні розглядаються позовні вимоги ПП "ТАТА" про солідарне стягнення 141 295, 07 грн. інфляційних втрат, 35 570,85 грн. 3% річних, 46 497, 42 грн. пені з ТОВ «Пансіонат «Березка» та ФОП ОСОБА_2 і про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПП «ТАТА» штрафу в розмірі 10 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви від 18.12.14 р., просив їх задовольнити повністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Березка", відповідача 1 по справі, в судове засідання не з'явився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду направлялась на адресу відповідача, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.11.2014 р.: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 43, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

ФОП ОСОБА_2, відповідач 2 по справі, у наданих суду відзиві та запереченнях на позовну заяву вказує, що Згідно частини 1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Вказана норма кореспондується зі ст.266 ЦК України, якою встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки тощо). Рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 р. по справі №1642/13 оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 06 листопада 2013 р. Як свідчать матеріали справи (а.с.6), позовна заява про стягнення з ТОВ «Берізка» про стягнення процентів річних, інфляційних витрат, штрафу та пені за договором зворотної безпроцентної позики №29/п від 06.05.2009 р., а також додаткової угоди від 30.12.2009 року до нього, - відправлена засобами поштового зв'язку 18 листопада 2014 року, що підтверджується поштовим штемпелем на описі вкладення до цінного листа. Згідно вхідного штампу господарського суду Запорізької області, позовну заяву подано 20 листопада 2014 року. Відповідач 2 вважає, що позовні вимоги ПП «ТАТА» про стягнення з ФОП ОСОБА_2 процентів річних, інфляційних витрат, штрафу та пені за договором зворотної безпроцентної позики №29/п від 06.05.2009р., а також додаткової угоди від 30.12.2009 року до нього є незаконними, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності. Для відповідача 2 є незрозумілим та необґрунтованим проведення в заяві про уточнення розміру позовних вимог від 18.12.2014 р. розрахунку позивачем з березня 2013 року по жовтень 2014 року де інфляційні витрати становлять 126 526,81 грн., на відміну від первісного розрахунку, де розрахунок проведено з лютого 2013 року, де ці витрати складали 125 749,53 грн. Тобто, розрахунок трьох процентів річних по цьому зобов'язанню має бути наступним: 650 750, 00 грн. х 3 % / 365 х 663 прострочених дня = 23 076, 517 грн. Оскільки виконання грошового зобов'язання боржника третьою особою є згідно з п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК однією з підстав заміни кредитора іншою особою, у випадках, встановлених ч. 3 ст. 528 ЦК, до іншої особи переходять права кредитора у грошовому зобов'язанні. Таким чином, заявлена позовна вимога щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2, яка є поручителем за договором позики - є безпідставним та необґрунтованим. Договір зворотної безпроцентної позики №29/п від 06.05.2009 р. та додаткову угоду від 30.12.2009 року особисто ФОП ОСОБА_2 не підписувала та згоду на їх укладання не надавала. Від її імені, на підставі нотаріально завіреної довіреності діяла ОСОБА_4, яка на той час займала посаду генерального бухгалтера ПП «ТАТА». 01.06.2010 р. ОСОБА_4, на підставі довіреності, від імені ФОП ОСОБА_2 уклала із позивачем по цій справі договір поруки №29/п. Також, 30.12.2009 року ОСОБА_5 уклала з позивачем додаткову угоду, якою подовжено строк надання позики до 20.02.2013 р. На теперішній час, ОСОБА_4 яка є генеральним директором ПП «НПКО «ТАТА», тобто позивача, звернулась до ФОП ОСОБА_2 із вимогою про виконання зобов'язання, яке вона особисто уклала від імені ФОП ОСОБА_2 на користь позивача по цій справі, та тепер намагається стягнути заборгованість, ; використовуючи свої повноваження генерального директора від імені позивача. Тобто, на користь кредитора, з яким ОСОБА_4 було укладено договір поруки №29/п та додаткової угоди до нього від 30.12.2009 р. Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, на підставі ст. 606 ЦК України, у разі поєднання боржника і кредитора в одній особі. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача 2 в судовому засіданні підтримали наданий відзив на позов, проти позову заперечили.

В судовому засіданні 23 грудня 2014 року представником відповідача-2 було заявлено наступні клопотання: про виклик посадової особи ПП «ТАТА» ОСОБА_4 для надання пояснень стосовно обставин укладення нею від імені ФОП ОСОБА_2 договору поруки та додаткової угоди до неї та клопотання про витребування оригіналу додаткової угоди до договору позики від 30 грудня 2009 року, якою було встановлено суму позики в розмірі 650 000 грн. У вказаному судовому засіданні представнику відповідача 2 було роз'яснено необхідність викладення заявлених усних клопотань в письмовій формі з обґрунтування процесуальних підстав для їх задоволення. В судовому засіданні 12.01.15 р. представник відповідача 2 відкликав вказані усні клопотання, тому судом вони не розглядаються.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів фіксації судового процесу програмно-апаратного комплексу "Оберіг", для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № N119LL262D883206A2.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2009 р. ПП "НПКО "Тата" (позикодавець) та ТОВ "Пансіонат Березка" (позичальник) був укладений Договір зворотної безпроцентної позики № 29 (далі - договір позики № 29).

Відповідно до п. 1.1 договору позики № 29 позикодавець зобов'язався надати (позичальнику) безпроцентну позику, а відповідач 1 зобов'язався повернути позику у визначений цим договором строк.

30.12.2009 р. позивачем та відповідачем 1 була укладена додаткова угода до договору позики.

Згідно п. 2.1 договору позики № 29 в редакції додаткової угоди від 30.12.2009 р. сума позики по договору становить 650000 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору позики № 29 позика надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідних грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника поетапно, відповідно до заявки позичальника.

01.06.2010 р. ПП "НПКО "Тата" (кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки № 29/п (далі договір поруки № 29/п).

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки № 29/п відповідач 2 (поручитель) зобов'язався відповідати перед позивачем (кредитором) за виконання всіх зобов'язань відповідача 1 (боржника), що виникли з договору № 29 зворотної безпроцентної позики від 06.05.2009 р. з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2009 р. (основний договір), який був укладений між кредитором і боржником.

Статтею 2 договору поруки № 29/п визначено, що предметом основного договору є передача кредитором боржнику безвідсоткової позики з обов'язком останнього повернути позику у визначений основним договором строк. Сума позики складає 650000,00 грн. строк виконання зобов'язання за основним договором складає до 20.02.2013 р.

У відповідності до п. 4.1 договору поруки № 29/п відповідач 2 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язання відповідачем 1, згідно основного договору.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.13 р. по справі № 908/1642/13 позов Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "Тата", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Березка", м. Приморськ Запорізької області та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку 650750,00 грн. заборгованості задоволено повністю. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.13 р. по справі № 908/1642/13 встановлено наступні обставини:

«З матеріалів справи судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за Договором позики позивач виконав належним чином та надав відповідачу 1 відповідно до умов Договору № 29 від 06.05.2009 р. з урахуванням Додаткової угоди до нього від 30.12.2009 р. грошові кошти в загальній сумі 675350,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями за період з 17.09.2010 р. по 12.02.2013 р. (а.с. 20 - 53, 55 - 84, том І).

Факт надання ПП "НПКО "Тата" грошових коштів ТОВ "Пансіонат Березка" в загальній сумі 675350,00 грн. ані відповідачем 1, ані відповідачем 2 не заперечувався та жодними доказами не спростований.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать фактичні обставини справи, в порушення умов Договору позики та вимог чинного законодавства відповідач 1 взяті на себе зобов'язання належним чином та у встановлені Договором строки не виконав, позику у повному обсязі позивачу не повернув, перерахувавши на користь позивача лише 24600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 104 від 26.06.2012 р. (а.с. 54, том І).

У зв'язку із цим, за відповідачем 1 перед позивачем рахується заборгованість з погашення позики в сумі 650750,00 грн.

19.02.2013 р. позивачем та відповідачем 1 був підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, яким сторони визначили, що за ТОВ "Пансіонат Березка" рахується заборгованість в сумі 650750,00 грн.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість з повернення позики відповідачем 1 погашена не була…

У зв'язку із невиконання відповідачем 1 умов Договору зворотної безпроцентної позики № 29 від 06.05.2009 р. та Додаткової угоди до нього від 30.12.2009 р. щодо повернення у строк, визначений в Договорі, суми позики позивачем на адресу відповідача 1 була направлена Претензія вих. № 24/03/13 від 24.03.2013 р. з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 650750,00 грн. за Договором № 29 від 06.05.2009 р.

Факт направлення позивачем на адресу відповідача 1 Претензія вих. № 24/03/13 від 24.03.2013 р. підтверджується фіскальним чеком № 8509 від 27.03.2013 р. про направлення рекомендованого поштового відправлення за № 6903516036542…

У зв'язку із невиконанням відповідачем 1 умов Договору позики щодо повернення у визначений Договором строк суми позики, 30.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача 2 за вих. № 30/04/13-1 була направлена грошова вимога про виконання зобов'язань згідно Договору поруки № 29/п від 01.06.2010 р. з повернення зворотної безпроцентної позики в розмірі 650750,00 грн. на підставі Договору № 29 від 06.05.2009 р., яка відповідачем 2 була проігнорована, заходи з погашення заборгованості відповідача 1 перед позивачем вжиті не були.

Факт направлення позивачем на адресу відповідача 2 Грошової вимоги вих. № 30/04/13-1 від 30.04.2013 р. підтверджується фіскальним чеком № 9694 від 30.04.2013 р. про направлення цінного поштового відправлення за № 6906308833314 та описом вкладення в цінний лист, скріпленим відбитком календарного штемпелю відділення підприємства поштового зв'язку за 30.04.2013 р. (ас.с. 87, 88, том І)…

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення солідарно з ТОВ "Пансіонат Березка" і ФОП ОСОБА_2 650750,00 грн. заборгованості з повернення позики є доведеними, обґрунтованими, заснованими на законі, та такими, що підлягають задоволенню судом…».

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивач правильно зазначає, що в рішенні по справі № 908/1642/13 судом було встановлено наступні преюдиційні факти:

1) факт наявності між сторонами правовідносин позики, а також поруки;

2) факт виконання умов договору позики позивачем;

3) факт прострочення повернення суми позики відповідачем, що дає право на стягнення заборгованості з боржника та поручителя в сумі 650750,00 грн.

Вказані факти у цій справі доказуванню не підлягають, в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 р. у справі № 908/2333/13, яке у встановленому порядку набуло законної сили, судом відмовлено у визнанні недійсним договору поруки № 29/п від 01.06.2010 р. та додаткового договору до нього № 1 від 07.09.2012 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.1 договору позики № 29 в редакції додаткової угоди від 30.12.2009 р. сторони узгодили, що строк надання позики позичальнику визначається з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника і становить до 20.02.2013 р.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2 договору позики № 29 по закінченню строку, вказаного в п. 4.1 договору, позичальник зобов'язаний протягом 3-х банківських днів повернути суму позики. Позика повертається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідних грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Таким чином, з урахуванням фактів, встановлених рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/1642/13 та згідно п. п. 4.1, 5.1, 5.2 договору позики № 29, ТОВ "Пансіонат Березка" прострочено повернення позики з 25.02.13 р. (три банківські дні - це 20.02.13 р., 21.02.13 р. і 22.02.13 р.).

Згідно з пунктами 3.1 і 3.2 договору поруки № 29/п сторони визначили, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпечуваного зобов'язання, але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки , відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 141 295, 07 грн. інфляційних втрат за період: березень 2013 року - листопад 2014 року, 35 570,85 грн. 3% річних за період: з 25.02.13 р. по 22.12.14 р.

Судом перевірено вказаний розрахунок та встановлено, що інфляційні втрати розраховано вірно, 3% річних складають 35621,88 грн., що більше заявленого, тому в цій частині вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених сум.

Стосовно штрафних санкцій слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.3 договору поруки № 29/п в редакції додаткового договору № 1 від 07.09.12 р. за порушення строків, зазначених в п. п. 5.1.1 та п. 5.2.1 договору, винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10000 грн. та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем до стягнення заявлено: 46 497, 42 грн. пені з ТОВ «Пансіонат «Березка» та ФОП ОСОБА_2 за період: з 20.02.13 р. по 20.08.13 р., і штрафу в розмірі 10 000 грн. з ФОП ОСОБА_2

Відповідачем 2 у відзиві та запереченнях на позов заявлено про застосування позовної давності.

Приписами ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1. ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом перевірено порядок нарахування пені позивачем та встановлено його часткову необґрунтованість щодо строків розрахунку і відповідно розміру пені. Так, грошове зобов'язання порушено з 25.02.13 р., відповідно пеня може бути нараховано за період: 25.02.13 р. - 25.08.13 р. Останнім днем нарахування пені позивачем заявлено 20.08.13 р. (а.с. 116). Отже, за період: з 25.02.13 р. по 20.08.13 р. на суму 650750 грн. розмір пені складає 45909,08 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині 588, 34 грн. пені заявлені по суті необґрунтовано, і з цієї причини в цій частині вимог суд відмовляє.

В частині 45909,08 грн. пені вимоги заявлено вірно, але на переконання суду в даному випадку пропущено строк позовної давності.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю три роки.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вже зазначалось, грошове зобов'язання порушене з 25.02.13 р., останнім днем нарахування пені позивачем заявлено 20.08.13 р.

Пунктом 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.13 р. передбачено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Згідно ч. 2. ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.13 р. по справі № 908/1642/13 позов Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "Тата", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Березка", м. Приморськ Запорізької області та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку 650750,00 грн. встановлено, що позов у вказаній справі подано 08.05.13 р.

Враховуючи, що позивач пред'явив позов стосовно частини вимог, що виникли зі спірних правовідносин, з 08.05.13 р. позовна давність перервалась та почала свій перебіг заново.

Пунктом 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.13 р. регламентовано, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених вище положень та обставин, позовна давність щодо штрафу в сумі 10000 грн. спливла 08.05.14 р., стосовно пені за останній день нарахування - 20.08.14 р. Позовну заяву в даній справі подано 20.11.14 р., що підтверджується вхідним штампом господарського суду Запорізької області, засобами поштового зв'язку позовна заява суду не направлялась, була подана через канцелярію суду. Про визнання причин пропуску позовної давності позивачем не заявлено.

Позиція позивача з приводу переривання строку позовної давності з дати набрання рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.13 р. по справі № 908/1642/13 є хибною, оскільки суперечить приписам ч. 2. ст.264 ЦК України.

Отже, у вимогах по стягнення 10000 грн. штрафу та 45909,08 грн. пені суд відмовляє з причин пропуску строку позовної давності.

На іншу частину вимог розповсюджується загальний строк позовної давності у три роки, який не сплив.

Посилання відповідача 2 на застосування ч. 1 ст. 598 ЦК (зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, на підставі ст. 606 ЦК України, у разі поєднання боржника і кредитора в одній особі) .

Згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє .

Таким чином, поєднання боржника і кредитора відсутнє, оскільки вчинення представницьких дій різних осіб одним представником в одних правовідносинах не свідчить про поєднання юридичної особи та фізичної особи-підприємця.

Твердження відповідача 2 про можливість стягнення 3% річних за ст. 625 ЦК України тільки з боржника відповідно до ст. 528 ЦК України суперечить змісту правовідносин поруки, оскільки відповідальність поручителя є солідарною, і згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За вимогами, які зменшено, судовий збір підлягає повернення позивачеві ухвалою про повернення сум судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Березка" (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 43, ідентифікаційний код юридичної особи: 36005443) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи: 19264196) 141295 (сто сорок одна тисяча двісті дев'яносто п'ять) грн. 07 коп. втрат від інфляції, 35570 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 85 коп. 3% річних.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Березка" (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 43, ідентифікаційний код юридичної особи: 36005443) на користь Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи: 19264196) 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 66 коп. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, буд. 13, ідентифікаційний код юридичної особи: 19264196) 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 66 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2015 р.

Суддя А.О. Науменко

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення27.01.2015
Оприлюднено05.02.2015
Номер документу42539025
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/5066/14

Ухвала від 26.02.2015

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Барбашова С.В.

Судовий наказ від 13.02.2015

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Судовий наказ від 13.02.2015

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Судовий наказ від 13.02.2015

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 09.02.2015

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 12.12.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 12.01.2015

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Рішення від 27.01.2015

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 21.11.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні