Рішення

від 27.01.2015 по справі 915/1971/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 915/1971/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бездолі Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Кривулько І.С.

за участю представників сторін:

прокурор: Коршунова О.О., за посвідченням

від позивача: Корнєва А.Ю., за довіреністю від 17.09.2014р. №1079/10/01/08

від відповідача: Кирильчук В.С., директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Прокурора м. Миколаєва (54030, м. Миколаїв, Бузький бульвар, 15) в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076)

до відповідача: Виробничого кооперативу «Ореол» (54000, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 84, кв. 48, код ЄДРПОУ 06949981)

про: стягнення 58374,02 грн., -

Суть спору: Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Виробничого кооперативу «Ореол» 58374,02 грн., з яких: 55498,03 грн. основного боргу та 2875,98 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2013р. в частині своєчасної та повної сплати орендної плати.

24.12.2014р. за вх.№23952/14 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

24.12.2014р. за вх.№23964/14, 26.01.2015р. за вх.№1116/15 та 27.01.2015р. за вх.№1352/15 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судових засіданнях прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вказав на неможливість сплати боргу через брак коштів, скрутне фінансове становище, велику дебіторську заборгованість.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши прокурора та представників сторін, господарський суд встановив:

25.12.2013р. між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (Орендодавець, позивач) та Виробничим кооперативом «Ореол» (Орендар, відповідач) укладений договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 242,40 кв.м., розміщене на другому поверсі будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, 3, з метою використання під банкетну залу.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4 договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011р. №10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 6996,84 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п.3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

За п.5.2 договору Орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 25.12.2013р. до 25.12.2014р. включно.

25.12.2013р. між сторонами підписано Акт приймання-передавання нежитлового приміщення по договору оренди №7503 від 25.12.2013р., за яким позивачем передано відповідачу нежитлове приміщення, площею 242,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, 3.

В порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач не сплачував орендну плату за договором своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого за період з 01.05.2014р. по 31.10.2014р. у нього виник борг перед позивачем по орендній платі у розмірі 55498,03 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 11.09.2014р. №1038/10/01/08 про погашення боргу з орендної плати, яка станом на 11.09.2014р. склала 36480,72 грн., 1074,67 грн. пені, розірвання договору оренди та звільнення орендованого майна.

Між тим, вищезазначений лист позивача залишений відповідачем без відповіді та задоволення, борг не погашений, що стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідач вказує на неможливість сплати боргу через брак коштів, скрутне фінансове становище, велику дебіторську заборгованість.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За вимогами ч.3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 286 ГК України, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2013р. в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, через що за період з 01.05.2014р. по 31.10.2014р. у нього виник борг перед позивачем у розмірі 55498,03 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин є правомірними, підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 55498,03 грн. основного боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2013р.

Водночас відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена умовами п.3.6 договору, згідно з яким орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Господарський суд приймає до уваги розрахунок пені, наданий до суду в додатку до позовної заяви, вважає його обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 13.06.2014р. по 14.11.2014р. у розмірі 2875,98 грн. за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п.3.6 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України.

За таких обставин слід задовольнити позов Прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради в повному обсязі.

Посилання відповідача на брак коштів, скрутне фінансове становище, велику дебіторську заборгованість не створюють підстав для відмови у задоволення заявлених позовних вимог та не є підставою для звільнення відповідача від його зобов'язань за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 25.12.2013р. та відповідальності за їх неналежне виконання.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача (ВК «Ореол») та стягується в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу «Ореол» (54000, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 84, кв. 48, код ЄДРПОУ 06949881) на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 22440076) 55498 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 03 коп. боргу та 2875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 98 коп. пені.

3. Стягнути з Виробничого кооперативу «Ореол» (54000, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 84, кв. 48, код ЄДРПОУ 06949881) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Миколаїв / м. Миколаїв / 22030001, банк отримувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, рахунок №31218206783002, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Миколаївської області) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 02 лютого 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля