Постанова

від 27.01.2015 по справі 826/14149/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14149/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Андрієнка С.В., представника відповідача - Сакало Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "АСМ-Максимум" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "АСМ-Максимум" до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство "АСМ-Максимум" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому з урахування уточнених позовних вимог просило визнати дії та бездіяльність ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які виразились у несвоєчасному повідомленні ПП «АСМ-МАКСИМУМ» про призначення та проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та її результати, неврахуванні наявної об'єктивної інформації та судового рішення за позовом контрагента ПП «АСМ-МАКСИМУМ», не наданні для ознайомлення та підписання акту перевірки, складанні та направленні безпідставного протоколу про адміністративне правопорушення відносно керівника ПП «АСМ-МАКСИМУМ» протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 18.08.2014 по 22.08.2014 державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «АСМ-Максимум» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Сієна» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт № 2318/26-52-22-01-11/35619220 від 22.08.2014.

Крім того, 22.08.2014 відповідачем складено відносно директора ПП «АСМ-Максимум» протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Вважаючи вказані дії податкового органу протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку призначено та проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Проте колегія суддів не в повному обсязі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст.79 ПК України.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПК України).

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить, що позапланова невиїзна документальна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2014 року відповідачем видано наказ №1244 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «АСМ-Максимум» по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Сієна» за березень 2014 року з 18.08.2014 тривалістю 5 робочих днів та складено повідомлення № 78/26-52-22-01 від 15.08.2014, яким ПП «АСМ-Максимум» повідомлялось про проведення з 18.08.2014 вказаної перевірки.

Зазначені повідомлення та наказ були направлені на адресу позивача рекомендованою поштовою кореспонденцією 15.08.2014 та отримані позивачем 11.09.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлення про вручення та конверта, а також інформацією з веб - сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Відповідно до акту № 2318/26-52-22-01-11/35619220 від 22.08.2014 документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Сієна» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 була проведена в період з 18.08.2014 по 22.08.2014.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про порушення податковим органом вимог п. 78.4 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України, оскільки останні передбачають право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків за умови вручення під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки до початку проведення зазначеної перевірки.

З наведеного слідує, що ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були зобов'язані спочатку надіслати позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручити йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а вже тільки після цього розпочати проведення такої перевірки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що як підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АСМ-МАКСИМУМ» відповідач визначив підпункт 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідач не надав доказів, які б підтверджували виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства; доказів на підтвердження того, що позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на запит Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що листом від 01 серпня 2014 року у відповідь на запит ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 02.07.2014 року №6112/10/26-52-15-01-30 ПП «АСМ-МАКСИМУМ» надано завірені копії документів по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Сієна» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.08.2014 відповідачем було направлено позивачу на адресу "02166 м. Київ, пр-т Лісовий, буд. 12-А" рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення Акт № 2318/26-52-22-01-11/35619220 від 22.08.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АСМ-Максимум» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Сієна» за березень 2014 року».

Проте, конверт повернувся без вручення адресату, в довідці ф. 20 причиною повернення досилання зазначено "за зазначеною адресою не знаходиться".

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 86.4 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 03 липня 2013 року повідомив відповідача про те, що він тимчасово змінив фактичне місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська б.143/2, поверх 2. Вказаний лист відповідачем отримано 09.07.2013 року.

Таким чином, Акт № 2318/26-52-22-01-11/35619220 від 22.08.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АСМ-Максимум» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Сієна» за березень 2014 року» не був направлений відповідачем належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо решти позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, дії працівників контролюючого органу зі складання та направлення на адресу позивача протоколу про адміністративне правопорушення є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків щодо документального оформлення факту встановлення допущення посадовою особою платника податків адміністративного правопорушення та направлення відповідного процесуального документу на адресу платника податків, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 зазначеного Кодексу податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 цього Кодексу, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах.

Також, зазначеною статтею передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 74.2 статті 71 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Так, отримана від платників податків податкова інформація використовується та опрацьовується контролюючим органом, зокрема, під час проведення документальних перевірок.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 3 зазначеного порядку кореспондує статтю 86 Податкового кодексу в частині оформлення результатів документальних перевірок у формі акта або довідки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З аналізу зазначених норм впливає, що акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, в якому зазначаються лише факти заниження або завищення податкових зобов'язань; при цьому акт перевірки не зобов'язує платника податків сплатити такі зобов'язання, на відміну від прийнятого на підставі акту податкового повідомлення - рішення.

Отже, акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного акту також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

В даному випадку, податковим органом та його посадовою особою фактично реалізована їх компетенція на оформлення результатів такої перевірки, а тому оспорювані дії не є такими, що порушують права позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності в частині рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 , п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160 , 195 , 196 , 198 , 202 , 205 , 207, 212, 254 КАС України , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "АСМ-Максимум" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання дій державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, які виразились у несвоєчасному повідомленні ПП «АСМ-МАКСИМУМ» про призначення та проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та її результати протиправними та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Визнати дії державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, які виразились у несвоєчасному повідомленні ПП «АСМ-МАКСИМУМ» про призначення та проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та її результати протиправними.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов

Постанову в повному тексті виготовлено 31.01.2015 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.