Ухвала

від 29.01.2015 по справі 813/4255/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 876/10448/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Попка Я.С., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства фірми «ВМС» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року за позовом Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до Виробничо-комерційного підприємства фірми «ВМС» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

У червні 2014 року Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Пустомитівському районі у Львівській області) звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути з рахунків Виробничо-комерційного підприємства фірми «ВМС» (далі - ВКП фірма «ВМС») у банках, обслуговуючих такого платника, податкового боргу на загальну суму 55 633,78 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. позов було задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржило ВКП фірма «ВМС». Апеляційну скаргу мотивує тим, що в силу вимог ст.183-3 КАС України та положень ПК України, у позивача не було правових підстав для звернення до суду із адміністративним позовом, оскільки чинним законодавством передбачено лише право податкових органів на звернення до суду із поданням про стягнення коштів за податковим боргом, чого ДПІ у Пустомитівському районі не було дотримано. Відтак, оскільки позивач не звертався із відповідним поданням у встановленому порядку, то права на звернення із позовом він не набув. Крім того, судом не було враховано факт сплати ВКП фірма «ВМС» 12 400 грн. на погашення податкового боргу згідно платіжного доручення №482 від 23.09.2014 р. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не подавали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що відповідно до довідки про суму податкового боргу №10106/10/20-0032 від 24.09.2014 р. станом на 24.09.2014 р. у ВКПФ "ВМС" наявна заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в розмірі 90128,29 грн. (в тому числі основний платіж - 70 446,78грн., штрафні санкції - 10334,80 грн., пеня - 9346,71 грн.).

Суд першої інстанції встановив, що постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. у справі №2а-2860/12/1370 залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014, якою задоволено позов прокурора Пустомитівського району 26.03.2012 р., який звернувся в інтересах ДПІ у Пустомитівському районі до ВКП фірми "ВМС" про стягнення з рахунків платника податків коштів для погашення податкового боргу в розмірі 48815,99 грн. (сума боргу станом на 31.05.2012р.).

За період з 31.05.2012р. по 26.05.2014р. заборгованість відповідача перед бюджетом по податку на додану вартість збільшилась та склала 92 148,82 грн., в тому числі розмір боргу, який не охоплений судовим рішенням становить 55 633,78 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій по податку на додану вартість за період травень - грудень 2012 року, січень - листопад 2013 року та січень - березень 2014 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Окрім того, ДПІ у Пустомитівському районі проведено перевірки на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом ВКПФ "ВМС", якими встановлено несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за результатами яких складено акти № 896/1520/22371613 від 13.12.2012 р., № 692/1510/22371613 від 30.12.2013 р. та прийнято податкові повідомлення-рішення №0003191552 від 13.12.2012 р. та №0002391510 від 30.12.2013 р., якими визначено суму грошового зобов'язання відповідача в розмірі - 642,35 грн. та 3199,43 грн. відповідно.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно розрахунку податкового боргу вказаний борг є узгодженим та виник внаслідок несплати грошових зобов'язань по податкових повідомлень - рішень №0003191552 від 13.12.2012 р. та №0002391510 від 30.12.2013 р., та визначених відповідачем самостійно у податкових деклараціях зобов'язань у розмірі 55 633,78 грн. Крім того, суд першої інстанції не врахував доводів ВКП фірма «ВМС» щодо часткового погашення заборгованості, оскільки грошові кошти в сумі 12400 грн. згідно з платіжним дорученням № 482 від 23.09.2014 р. фактично до бюджету не поступили, відтак не були зараховані в рахунок зменшення податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що суми податкових зобов'язань та фінансових санкцій відповідача являються податковим боргом і підлягають стягненню з врахуванням наступного.

Податковим кодексом України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом п. 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що податковий орган повинен звертатися до суду з поданням про стягнення податкового боргу, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України не встановлюють імперативної умови звернення в порядку ст. 183-3 КАС України, як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доводів відповідача про часткове погашення заборгованості, оскільки грошові кошти в сумі 12400 грн. згідно з платіжним дорученням № 482 від 23.09.2014р. фактично до бюджету не поступили, відтак не були зараховані в рахунок зменшення податкового боргу.

Зазначені доводи не були спростовані апелянтом належними доказами.

Отже, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги шляхом стягнення з ВКП фірма «ВМС» податкового боргу в розмірі 55 633,78 грн. в дохід Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства фірми «ВМС» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року по справі №813/4255/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : Я.С.Попко

І.О. Яворський