Ухвала

від 20.01.2015 по справі п/811/870/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"20" січня 2015 р. справа № П/811/870/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 р. у справі № П/811/870/14

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування рішення та вимоги,-

встановив:

В березні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати:

- рішення від 06.03.2014 року №0001911700, яким застосовано до відповідача штрафну санкцію у сумі 63429,33 грн. за донарахування органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2014 р. №Ю-7 на суму 126858,66 грн. податкового зобов'язання та 63429,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року позов задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 06 березня 2014 року, яким до відокремленого структурного підрозділу Знам'янської дистанції колії №10 Державного підприємства "Одеська залізниця" застосовано штрафу санкцію у сумі 63429,33 грн.;

- визнано протиправним та скасовано вимогу відповідача від 06 березня 2014 року, якою відокремлений структурний підрозділ Знам'янської дистанції колії №10 Державного підприємства "Одеська залізниця" зобов'язано сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 126858,66 грн. та штрафну санкцію - 63429,33 грн.

Постанова мотивована тим, що підрозділ підприємства правомірно не нарахував єдиний соціальний внесок на вартість безкоштовно наданої соціальної пільги, яка передбачена діючим законодавством.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу Знам'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 14.01.2014 року №16 проведено планову виїзну документальну перевірку відокремленого структурного підрозділу Знам'янська дистанція колії №10 Одеської залізниці (код ЄДРПОУ 01072131) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт №48/22/01072131 від 06.03.2014 року, відповідно до висновків якого, відповідачем, зокрема, встановлено наступні порушення:

- п.1 ч.1 ст.7, ч.7 ст.7, п.5, п.7 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 37,61% за 2011-2012 р.р. в загальній сумі 115776,62 грн.;

- п.1 ч.1 ст.7, ч.7 ст.7, п.5, п.7 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3,6% за 2011-2012 р.р. в загальній сумі 11082,04 грн.

На підставі акту перевірки Знам'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено рішення №00019111700 від 06.03.2014 р., яким позивачу донараховано 126858,66 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та штрафні санкції в розмірі 63429,33 грн.

Одночасно, Знам'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області направлено вимогу від 06.03.2014 року №Ю-7 про сплату боргу (недоїмки), якою зобов'язано підрозділ підприємства сплатити своєчасно не нарахований єдиний внесок в сумі 126858,66 грн. та штрафні санкцій в сумі 63429,33 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про залізничний транспорт" соціальний захист працівників залізничного транспорту загального користування здійснюється у встановленому порядку згідно з чинним законодавством України. Працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці) користуються правом на безоплатний проїзд залізничним транспортом.

Отже, таке право на безкоштовний проїзд, належить не тільки особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством залізничного транспорту, а і особам, які не є його працівниками, на рівних умовах, тому воно є соціальною гарантією та не входить до кладу оплати праці.

Перевіркою, проведеною відповідачем охоплюється період до 01.01.2011 р., коли діяв Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", та з 01.01.2011 р., коли набрав чинності ПК України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі інші виплати і винагороди).

Відповідно до п.п.14.1.47 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установленої норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

Отже, надання безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту, згідно Закону України "Про залізничний транспорт", є додатковим благом та не входить до структури заробітної плати, передбаченої ст. 2 Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до ст. 164 ПК України загальний місячний (річний) дохід, який являється базою нарахування податку на доходи фізичних осіб, зокрема включає окремо визначені статті доходів: 1) доходи у вигляді заробітної плати (п. 164.2,1 ПК України); 2) доходи у вигляді додаткового блага (п. 164.2.17 ПК України).

За визначенням, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не е винагородою за цивільно-правовими договорами.

Квитки на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, надані працівникам та пенсіонерам, передбачені ст. 16 Закону України "Про залізничний транспорт" №273/96-ВР 04.07.1996 року, та колективним договором у п. 7.4 розділу 7 "Соціальні гарантії та пільги".

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України № 2464-VІ від 08.07.2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати" у т.ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Оскільки квитки з правом безкоштовного проїзду надаються всім працівникам (а також і пенсіонерам) відокремленого структурного підрозділу незалежно від виконаних трудових функцій та досягнутих трудових успіхів та оскільки ці виплати являються соціальною гарантією і не включаються до собівартості перевезень та являються додатковим благом, а не заробітною платою для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб, колегія суддів вважає правомірним не включення позивачем їх вартості до бази оподаткування єдиним соціальним внеском.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність вимоги № Ю-7 від 06.03.2014 року та рішення № 0001911700 від 06.03.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № П/811/870/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун