Ухвала

від 29.01.2015 по справі 823/2721/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2721/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року - адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0000362200 від 26 травня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 962, 00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0000372200 від 26 травня 2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 661, 00 грн., в тому числі за основним платежем 11 660, 00 грн., за штрафними санкціями 1, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гарант» (код ЄДРПОУ 21359403), з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «АТП Автомобіліст» (код ЄДРПОУ 31782458) за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт № 43/23-25-22-010/21359403 від 08 травня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 59 365, 00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року на загальну суму 11 660, 00 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 11 600,00 грн., та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р.19 (р.20.1) Декларації) за квітень 2011 року на суму 39 962, 00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на акті ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 13/22-12/31782458 від 04 січня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АТП Автомобіліст», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року» яким документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків - покупцями та продавцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2012 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки 19 травня 2014 року позивачем були подані заперечення до акту позапланової невиїзної документальної перевірки № 43/23-25-22-010/21359403 від 08 травня 2014 року. Проте, листом ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 5237/23-25-22-026 від 26 травня 2014 року «Про розгляд заперечення» заперечення ТОВ «Гарант» - залишено без задоволення.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000362200 від 26 травня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 39 962, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000372200 від 26 травня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 661, 00 грн., в тому числі за основним платежем 11 660, 00 грн., за штрафними санкціями 1, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 26 травня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 59 365, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу № 65 від 06 травня 2014 року до Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області №16350/2300-10-0210 від 05 серпня 2014 року про результати розгляду скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі № 0000352200 від 26 травня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 59 365, 00 грн. а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0000372200, №0000362200 від 26 травня 2014 року - залишені без змін, а скаргу ТОВ «Гарант» - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у квітні 2011 року позивач придбав у ПП «АТП Автомобіліст» вісім видів плитки керамічної.

Виконання умов даного договору підтверджується накладною № 474 від 29 квітня 2011 року на загальну суму 239 770, 85 грн., податковою накладною № 51 від 29 квітня 2011 року на загальну суму 239 770, 85 грн. та банківськими виписками.

Перевезення вказаної плитки здійснювалось автотранспортом ТОВ «Гарант», що підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 2 а.с. 48-72).

Вказана плитка була використана позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується додатковою угодою № 25/11-10/8 від 22 березня 2011 року до договору генерального підряду № 25/11-10 від 25 листопада 2010 року, укладену між ТОВ «Разек А5 Україна» (Замовник) та ТОВ «Гарант» (Генпідрядник), яка передбачає виконання позивачем додаткового об'єму робіт по спорядженню адміністративно-побутових приміщень під цех із виробництва торгівельного обладнання по пр. Хіміків, 74 в м. Черкаси; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в травні 2011 року ТОВ «Гарант» придбало у ПП «АТП Автомобіліст» дизельне паливо в кількості 7 250 л на загальну суму 69 962, 50 грн..

Виконання умов зазначеного договору підтверджується накладною № 610 від 31 травня 2011 року, рахунком № 610 від 31 травня 2011 року, податковою накладною № 60 від 31 травня 2011 року.

Постачальник дизельного палива ПП «АТП Автомобіліст» зберігав паливо на заправці ТОВ «Перон СТ».

Заправка автотранспорту ТОВ «Гарант» та зберігання паливно-мастильних матеріалів здійснювалось ТОВ «Перон СТ» згідно договору зберігання від 30 травня 2011 року.

Відповідно до п. 3.2. Договору зберігання - початок зберігання 31 травня 2011 року, закінчення зберігання 31 травня 2013 року.

Використання дизельного палива у власній господарській діяльності позивача підтверджується відомостями про витрати пального за січень - грудень 2012 року та копіями подорожніх листів за січень - грудень 2012 року.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з ПП «АТП Автомобіліст» підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та банківськими виписками про перерахування коштів за поставлений товар, що повністю відповідає умовам договору поставки, що підтверджує саме направлення викладених у зазначених договорах правочинів на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності акту ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 13/22-12/31782458 від 04 січня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АТП Автомобіліст», оскільки в ньому не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 03.02.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.