Постанова

від 28.01.2015 по справі 815/4697/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 р. Справа № 815/4697/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представника приватного підприємства "Портал Ком" - Чорного Олексія Віталійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Портал Ком" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Портал Ком" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ПП "Портал Ком" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2013 року №0001672250 та №0001682250.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що висновок відповідача про безпідставність віднесення до складу валових витрат витрати за контрагентами ТОВ "Вістан ЛТД", ТОВ "Яні Вест", ТОВ "Конус Плюс", ТОВ "Аквалон М" та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 797 995 грн. та зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2 910 364 грн. не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються первинними документами, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем позов не визнано, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені нормами ПК України, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПП "Портал Ком" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Портал Ком" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Вістан ЛТД" за період лютий-березень 2012 року, ТОВ "Яні Вест" за період квітень-липень 2012 року, ТОВ "Конус Плюс" за період травень-червень 2012 року, ТОВ "Аквалон М" за період вересень-жовтень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №3780/22-5/37420171 від 01 червня 2013 року на підставі якого прийняті оскаржувані повідомлення-рішення від 12 червня 2013 року №001682250 та №0001672250.

За порушення пп.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001672250 донараховано грошових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 797 995 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 398 998 грн., що загалом складає 1 196 993 грн. Також за порушення п.198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п.201.10 ст. 201 ПК України відповідно до податкового повідомлення-рішення №001682250 донараховано зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2 910 364 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 455 183 грн., що загалом становить 4 365 549 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що договори поставки, укладені між ПП "Портал Ком" та ТОВ "Вістан ЛТД", ТОВ "Яні Вест", ТОВ "Конус Плюс", ТОВ "Аквалон М" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що є ознакою їх недійсності, у зв'язку з чим правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0001672250 згідно якого донараховано грошових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 1 196 993 грн. та №0001682250, яким нараховані зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 365 549 грн. відсутні.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У висновках акту перевірки податковим органом визначено, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит по операціям із ТОВ "Вістан ЛТД", ТОВ "Яні Вест", ТОВ "Конус Плюс" та ТОВ "Аквалон М", оскільки операції позивача з цими постачальниками податковий орган вважає безтоварними та з чим погодився суд першої інстанції.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для підтвердження формування валових витрат та включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", а відсутність таких документів безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за проведеними господарськими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

У перевіряємий період ПП "Портал Ком" були укладені договори поставки, а саме: договори поставки з ТОВ "Яні Вест" №27/ЭЛ від 30 березня 2012 року, №29/Д від 03 квітня 2012 року, №31/Х від 09 квітня 2012 року, №35/ЗЧ від 23 квітня 2012 року, №37/КК від 25 квітня 2012 року, №43/Э від 10 травня 2012 року, №51/КЦ від 04 червня 2012 року; договори поставки з ТОВ "Конус Плюс" №520 від 01 травня 2012 року, №583 від 21 травня 2012 року, №587 від 25 травня 2012 року, №590 від 28 травня 2012 року; договори поставки з ТОВ "Аквалон М" №310812-1 від 31 серпня 2012 року, №030912-4 від 03 вересня 2012 року, №060912-4 від 06 вересня 2012 року, №060912-5 від 06 вересня 2012 року, №100912-1 від 10 вересня 2012 року, №200912-5 від 20 вересня 2012 року, №240912-2 від 24 вересня 2012 року, №011012-1 від 01 жовтня 2012 року, №031012-2 від 03 жовтня 2012 року; договори поставки з ТОВ "Вістан ЛТД" №19 від 03 січня 2012 року, №20 від 03 січня 2012 року, №21 від 03 січня 2012 року, №22 від 04 січня 2012 року, №43 від 10 січня 2012 року, №44 від 10 січня 2012 року, №52 від 16 січня 2012 року, №68 від 25 січня 2012 року, №70 від 01 лютого 2012 року, №71 від 03 лютого 2012 року, №73 від 06 лютого 2012 року, №75 від 07 лютого 2012 року.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом наведено повний перелік первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, які були надані ПП "Портал Ком" для проведення перевірки та підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Вістан ЛТД" за період лютий-березень 2012 року, ТОВ "Яні Вест" за період квітень-липень 2012 року, ТОВ "Конус Плюс" за період травень-червень 2012 року, ТОВ "Аквалон М" за період вересень-жовтень 2012 року, а саме: договори, угоди купівлі-продажу (поставки) товарів, робіт, послуг; накладні на поставку товарів (прибуткові накладні); товарно-транспортні накладні; отримані податкові накладні; реєстри отриманих податкових накладних; банківські виписки та прибуткові касові ордери; регістри бухгалтерського обліку (1 том а.с.14).

Також, податковим органом в акті перевірки зазначено, що розрахунки між суб'єктами господарювання за надання товарів (робіт, послуг) проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними документами, які були надані під час проведення перевірки (1 том а.с.16).

Крім того, копії первинних документів по господарським операціям апелянта з ТОВ "Вістан ЛТД", ТОВ "Яні Вест", ТОВ "Конус Плюс" та ТОВ "Аквалон М", а саме договори поставки, податкові та видаткові накладні, звіти про витрачання товарів, акти прийому-передачі векселів та реєстри отриманих та виданих податкових накладних, виписки по банківському рахунку були долучені підприємством до матеріалів справи та досліджені під час судового розгляду.

При цьому, зауважень щодо правильності складання наданих апелянтом первинних документів акт перевірки не містить.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що регістри бухгалтерського обліку та звіти про витрачення придбаних товарів не відображають фактично вчинені господарські операції та не є первинними документами, оскільки правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження валових витрат та сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з вказаними контрагентами є доведеним, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Окрім цього, суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов помилкового висновку, що не укладення ПП "Портал Ком" договорів перевезення вантажів та відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про недоведеність факту постачання товарів за укладеними договорами та їх оприбуткування, а також про незаконність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, оскільки сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Разом з цим, відповідно до умов договорів поставки, доставка виконувалась згідно умов EXW правил Інкотермс 2000 та відповідно до п.2.1 укладених договорів базис поставки для кожної окремої партії погоджується сторонами окремо будь-яким зручним для них способом (включаючи телефонний та факсимільний зв'язок), а постачання товару в свою чергу відбувалось за рахунок продавців, а саме ТОВ "Вістан ЛТД", ТОВ "Яні Вест", ТОВ "Конус Плюс" та ТОВ "Аквалон М".

Отже, такий порядок придбання позивачем товарів не вимагає від позивача мати в наявності товарно-транспортні накладні, тим більше, що позивач не декларував в складі валових витрат витрати на транспортування придбаного у контрагентів товару, що також не було прийнято до уваги судом першої інстанції при вирішенні справи.

Разом з цим, податковим органом не надано доказів, що на момент здійснення спірних операцій контрагенти позивача не були зареєстровані в ЄДРПОУ та не перебували на обліку як платники податків і зборів.

Окрім цього, колегія суддів також акцентує увагу на тому, що судом першої інстанції не було враховано, що податковим органом в акті перевірки №3780/22-5/37420171 від 01 червня 2013 року на підставі якого прийняті оскаржувані повідомлення-рішення взагалі не зазначено про порушення апелянтом порядку оплати придбанних товарів, а навпаки зазначено, що до перевірки надано в повному обсязі платіжні доручення по спірним операціям, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про відсутність доказів оплати товару, а саме понесення витрат на його придбання є помилковими.

Посилання податкового органу на акт №644/15-314/38277691 від 19 грудня 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аквалон М" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2012 року" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між цим контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів у ТОВ "Вістан ЛТД", ТОВ "Яні Вест", ТОВ "Конус Плюс" та ТОВ "Аквалон М" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Колегія суддів також зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками апелянта фіктивних господарських операцій з вищевказаними контрагентами та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений помилковий висновок про доведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ПП "Портал Ком" задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Портал Ком" задовольнити.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства "Портал Ком" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001672250 від 12 червня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001682250 від 12 червня 2013 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко