Ухвала

від 27.01.2015 по справі 813/5625/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 р. Справа № 10703/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Cеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ "Яричів" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. по справі №813/5625/14 за позовом ТзОВ «Яричів» до державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яричів" (далі - ТзОВ "Яричів") звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001582200 від 29 липня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Яричів" відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ "АРГАБУД". Позивач, вважає, що його правочини з контрагентом мають реальний характер, що підтверджується: договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації по господарських операціях з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій. Крім того, позивач зазначає, що на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило ТзОВ «Яричів», яке вважає, що рішення суду першої інстанції необгрунтоване, прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про наявність у ТОВ «Яричів» належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а тому ТОВ «Яричів» правомірно включило суми податку, які виникли в результаті здійснення операцій з ТОВ «АРГАБУД» до податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ТзОВ "Яричів" зареєстровано як юридична особа 16.03.2007р., код ЄДРПОУ - 34928161, місцезнаходження: 80463, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Старий Яричів, вул.Заводська, 1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 138294. та довідкою АБ №485419 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100320492 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Відповідач взятий на податковий облік в контролюючих органах з 19.03.2007р., перебуває на обліку в ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТзОВ "Яричів" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ "АРГАБУД" (код ЄДРПОУ - 33098556) за період з 01.12.2011р. по 21.12.2011р. за результатами перевірки складено акт від 15.07.2014р. № 164/22-00/34928161.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 76666,67 грн., у т.ч. за грудень 2011 року в сумі 76666,67 грн.

На підставі Акта перевірки від 15.07.2014р. № 164/22-00/34928161 ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесла податкове повідомлення-рішення від 29.07.2014р. № 0001582200, яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість позивача за грудень 2011 року на суму 76666,67 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним і скасування.

При дослідженні господарських операцій, за результатами яких було прийняте оскаржуване рішення, судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ "АРГАБУД" укладено договір №АБ-02911 від 29.11.2011р., відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ "АРГАБУД") в межах договірної ціни та в погоджені сторонами строки відповідно до наданої замовником (позивачем) проектно-кошторисної документації зобов'язується на свій ризик за допомогою своїх матеріалів і засобів виконати на об'єкті будівництва ремонт другого поверху бісквітного цеху, а замовник зобов'язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх.

На підтвердження фактичного виконання робіт за договором позивач надав суду копії таких документів: договору № АБ-02911 від 29.11.2011р., акта приймання-передачі об'єкта будівництва від 29.11.2011р., локального кошторису №2-1-1 на ремонт оздоблення стін на суму 3145875 грн., договірної ціни на ремонт другого поверху бісквітного цеху у 2011 році, довідок про вартість будівельних робіт та витрати за грудень 2011 року, акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року.

Факт оплати позивачем коштів за договором підтверджується платіжними дорученнями №4360 від 20.01.2012р. на суму 300000 грн., №4367 від 24.01.2012р. на суму 160000 грн.

Позивач надав суду копію податкової накладної від 23.12.2011р. №39 на суму ПДВ 76777,67 грн., яка внесена в реєстр податкових накладних та задекларована в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних.

В період здійснення господарських операцій ТзОВ "АРГАБУД" було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість, що підтверджується копією довідки АА №4149016 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва №100293335 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Крім того, ТзОВ "АРГАБУД" 17.03.2011р. відкрило поточний рахунок в національній та іноземній валюті в АТ "Банк Богуслав", що підтверджується довідкою банку від 17.11.2011р.

Як стверджується ліцензією серії АВ №515518 ТзОВ "АРГАБУД" у період з 13.07.2010р. по 17.11.2012р. здійснювало діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не підтверджено належними первинними документами реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

При цьому суд першої інстанції погодився з висновком ДПІ про те, що позивачем не підтверджено виконання вищевказаних договорів та не спростовано висновки, викладені в акті перевірки про те, що угоди, укладені з ТОВ " АРГАБУД" щодо проведення ремонтних робіт не мали реального характеру, у зв'язку з чим податковий кредит позивача за наслідками операцій з цим контрагентом сформовано неправомірно.

У сукупності з іншими доказами судом враховано використані податковим органом довідку за результатами перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 04.03.2014р. №250/26-58-22-08-11/33098556 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "АРГАБУД" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2011р. по 28.05.2013р.", якою встановлено, що ТзОВ "АРГАБУД" відсутнє за своїм місцезнаходженням. Крім того, у ТзОВ "АРГАБУД" відсутні основні засоби для здійснення фінансово-господарської діяльності, а чисельність працюючих не встановлена, оскільки ТзОВ "АРГАБУД" не подає звітів 1-ДФ в бази даних ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м.Києва.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції правомірними.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) тата послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави погодитись із висновком суду першої інстанції, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість витрати по господарських операціях з ТОВ " АРГАБУД ", з огляду на те, що угоди, укладені позивачем з даним контрагентом про проведення ремонтних робіт, не мали реального характеру.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено у статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 цього Закону).

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з тим, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Тому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова накладна, яка стала підставою для формування позивачем податкового кредиту, видана ТзОВ "АРГАБУД" від імені особи, участь якої у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів не підтверджується, отже, виписана від її імені податкова накладна не може вважатись належно оформленою та підписаною уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вірним є також твердження суду першої інстанції про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ "АРГАБУД" з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

Таким чином, в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України позивачем завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 76666,67 грн. за грудень 2011року по господарських операціях з ТзОВ "АРГАБУД".

Встановлені у справі обставини справи дають підстави для висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а відтак у задоволенні позову відмовлено правомірно.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч.3 ст.160 ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТзОВ "Яричів" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. по справі №813/5625/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник