Рішення

від 28.01.2015 по справі 908/5969/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/159/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 Справа № 908/5969/14

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалспецтрейд"», м. Запоріжжя

про стягнення 3000000 грн. 00 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Самар Т.Г., на підставі довіреності від 08.04.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалспецтрейд"», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 3000000 грн. 00 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., витягом з реєстру автоматичного розподілу справи між суддями від 19.12.2014 р., справу 908/5969/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 28.01.2015 р.

У судовому засіданні відповідач не з'явився, відзив не направив, ніяких клопотань на адресу суду не направив.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої вимоги та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 28.01.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном "Міські теплові мережі" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалспецтрейд" (далі - відповідач) був укладений договір підряду № 959 від 15 жовтня 2013р., за умовами якого, підрядник зобов'язується за плату в межах договірної ціни на свій ризик, власними та залученими силами, із застосуванням матеріалів та устаткування Підрядника, якісно та в зазначений термін виконати всі будівельно-монтажні та пусконалагоджувані роботи на об'єкті: "Котельня по вул. Карпенко-Карого, 21б м.Запоріжжя - реконструкція".

Відповідно до п.1.2 договору підрядник виконує роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил та календарного графіку виконання робіт.

Відповідно до п.2.1 договору, договірна ціна за цим договором визначається згідно ДБН Д.1.1-2000 (із змінами та доповненнями) на підставі кошторису, що є невід'ємною частиною договору (Додаток 1), є динамічною укладання цього договору за відрахуванням вартості ресурсів, що повертаються, та з урахуванням витрат за підсумком складає 4' 648' 814,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 774' 802,40 грн.

Відповідно до п.3.1 договору, замовник здійснює попередню оплату в розмірі 3' 640' 079,19 грн., у т.ч ПДВ - 606' 679,88 грн., на підставі рахунку, виставленого Підрядником, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку.

Підрядник виставив замовнику рахунок-фактуру №СФ-15101 від 15.10.2013 р. на передплату за договором на суму 3' 640' 079,29 грн., який було оплачено позивачем в сумі 3' 000' 000,0 грн. платіжними дорученнями: №1425 від 17.10.2013 на суму 350000,0 грн., №11925 від 17.10.2013 р. на суму 650000,0 грн., №11966 від 21.10.2013 р. на суму 480000,0 грн., №11968 від 21.10.2013 на суму 500000,0 грн., №11967 від 21.10.2013 р. на суму 20000,0 грн., №12198 від 23.10.2013 на суму 300000,0 грн., №1440 від 23.10.2013 на суму 700000,0 грн.

Відповідно до п.4.1 договору, підрядник виконує роботи згідно з графіком виконання робіт, який є невід'ємною складовою частиною Договору (Додаток №2).

Відповідно до п.4.3 договору підрядник приступає до виконання робіт протягом 3-х календарних днів після виконання замовником умов щодо п.п.3.1 договору всіх операцій, передбачених програмою зупинення обладнання, всіх відключень обладнання, які забезпечують безпечні умови виконання робіт, а також після видачі Замовником Підряднику наряду-допуску на виконання робіт. Підрядник з проханням щодо зупинення обладнання та відключень, а також за видачею наряду-допуску на виконання робіт не звертався.

Згідно графіку виконання робіт, початок виконання робіт - 01.11.2013 р. до виконання підрядник робіт не приступав, зобов'язання за договором не виконав.

П.6.2.1 договору встановлено право Замовника розірвати договір в односторонньому порядку.

Судом встановлено, що договір за своєю правовою природою № 959 від 15.10.2013р. є договором підряду.

Позивач на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України надіслав відповідачу повідомлення за договором №959 від 15.10.2013 (вих. №1889/1/20 від 08.04.2014 р.) про відмову від договору підряду та його розірвання з 16.04.2014 р., з вимогою повернення попередньої оплати за вищезазначеним договором в сумі 3 000 000,0 грн. до 18.04.2014 р.

Отже, за правовідносинами, які виникли на підставі договору з огляду на приписи ч.4 ст.188 ГК України та ч. 4 ст. 849 ЦК України, відпала правова підстава, на якій відповідачу було сплачено 3 000 000,0 грн. в якості авансу за виконання робіт згідно договору.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу вказаної статті вбачається, що цивільно-правові зобов'язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги. В такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК України). Повідомлення було направлено відповідачу 09.04.2014 р., строк для повернення авансу встановлений 18.04.2014 р., отже з урахуванням поштового перебігу, на день пред'явлення позову у відповідача з'явилося право на звернення до суду за захистом своїх прав.

На день розгляду справи судом відповідач попередню оплату за договором не повернув.

Вказаний лист-повідомлення було надіслано позивачем 09.04.2014 р. цінним листом з оголошеною цінністю та описом вкладення на адресу відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69037, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, буд.18Б, про що свідчить квитанція, опис вкладення. Поштовий конверт з повідомленням було повернуто відповідачу 19.05.2014 р. без вручення. При цьому згідно наявної на вказаному конверті довідки Укрпошти ф.20 поштове відправлення було повернуто позивачу без вручення із поштовою відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Позивачем виконано в повному обсязі вимоги закону щодо повідомлення відповідача про відмову від договору на адресу відповідача, зазначену ним в договорі підряду, яку внесено до ЄДРЮОФОП, тому про таку відмову від договору відповідач вважається повідомленим. При цьому неотримання відповідачем зазначеного повідомлення обумовлено виключно ігноруванням останнього, відповідно не може бути доказом порушення позивачем порядку заявлення відмови від договору.

Відповідно до абз. 3 п.1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. №14 ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмові від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Отже, з урахуванням приписів ст. ст. 253, 530 ЦК України, термін повернення коштів для відповідача сплив 18.04.2014 року, а з 19.04.2014 року почалося прострочення виконання грошового зобов'язання на суму 3 000000,00 грн.

Відповідач не повернув позивачу у встановлений цивільним законодавством та вимогою термін грошові кошти в сумі 3 000 000,00 грн., які відповідач утримує без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містять вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України.

За своїм змістом договір, укладений сторонами, відноситься до договору підряду. Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Підрядні роботи виконані не були.

Відповідно до частини 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.4 ст.849 ЦК України, Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Згідно з частиною 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені норми кореспондуються, зокрема, з положеннями ст. 188 ГК України, спеціальної щодо порядку зміни та розірвання господарських договорів.

Частиною першою цієї статті встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Ст. 653 ЦК України встановлені правові наслідки зміни або розірвання договору.

Оскільки відповідач роботи, передбачені умовами договору та оплачені позивачем не виконав, відповідач утримує 3 000 000,00 грн. на підставі, яка згодом відпала, у зв'язку з односторонньою відмовою позивача від договору в порядку ст. 849 ЦК України шляхом надіслання 09.04.2014 року на адресу відповідача повідомлення №1889/1/20 від 08.04.2014 р.

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст. ст. 653, 849 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то договір підряду №959 від 15.10.2013 р. є припиненим з 17.04.2014 р.

Отже, названі норми закону та обставини справи щодо наявної односторонньої відмови позивача від договору підряду та її одержання відповідачем, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми перерахованого авансу, що складає 3 000 000,00 грн. за своєю суттю є фактично вимогами про повернення виконаного стороною у зобов'язанні.

Підставою для сплати позивачем авансу був укладений сторонами вищевказаний договір підряду, який встановлював відповідне зобов'язання позивача. Однак, у зв'язку з припиненням цього договору підряду, відбулось безпідставне набуття грошових коштів відповідачем, а саме з 19.04.2014 р.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, позивач дійшов висновку, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов:

- збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого);

- відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за договором і позивачем було розірвано даний договір, підстава для набуття відповідачем грошових коштів в оспорюваній сумі 3 000000,00 грн. відпала, то в силу норм ст.1212 ЦК України, грошові кошти підлягають поверненню позивачу.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалспецтрейд"», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 3000000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі», м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалспецтрейд», м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалспецтрейд» (69037, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.18-Б, код ЄДРПОУ 37573445) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ЄДРПОУ 21121458, п/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», код МФО 313957) 3000000 (три мільйона) грн. 00 коп. та 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.01.2015р.