Постанова

від 28.01.2015 по справі 802/3653/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 січня 2015 р. Справа № 802/3653/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Шалагінової М.С.,

представників позивача: Баюша В.Я., Чорного Ю.М., Зимина І.О.,

представників відповідача: Романовича С.С., Кушніра Є.В.,

представника третьої особи: Романовича С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівчанка-Агро"

до: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2014 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівчанка-Агро" (далі - СТОВ "Чернівчанка-Агро") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Могилів-Подільська ОДПІ) № 0001302200 від 05.06.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 8 448 870 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 347 166 грн., та податкове повідомлення-рішення за № 0001582200 від 18.08.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 5 599 607 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2014 року відкрито провадження у справі № 802/3653/14-а за вищевказаними позовними вимогами та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, 15.12.2014 року СТОВ "Чернівчанка-Агро" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ № 0001622200 від 18.08.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 8 448 870 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 881 602 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2014 року відкрито провадження у справі № 802/4262/14-а за вищевказаними позовними вимогами та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 21.01.2015 року справи № 802/3653/14-а та № 802/4262/14-а об'єднано в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно № 802/3653/14-а.

Ухвалою суду від 28.01.2015 року на підставі клопотання позивача позовну заяву СТОВ "Чернівчанка-Агро" залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001302200 від 05.06.2014 року.

Таким чином, остаточно позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ за № 0001622200 від 18.08.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 8 448 870 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 881 602 грн., а також за № 0001582200 від 18.08.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 5 599 607 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ "Чернівчанка-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року відповідачем було складено акт № 428/2201/34145135 від 26.05.2014 року про порушення товариством п.187.1 ст. 187, п. 209.2, п. 209.6 ст. 209 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість по декларації (за якою здійснюють розрахунки з бюджетом) та завищено податок на додану вартість по спеціальний декларації за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року на суму 8 448 870 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки та з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 12715/10/02-32-10-02-11 від 15.08.2014 року Могилів-Подільською ОДПІ прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які, на думку платника податків, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Зокрема позивач вважає, що висновки податкового органу не підтверджуються фактичними обставинами та нормами чинного законодавства, а відтак не можуть бути підставою для прийняття рішення про донарахування грошових зобов'язань. Також позивач зазначає, що ним, як суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, відповідно до умов укладеного з контрагентом договору та приписів податкового закону при отримані попередньої оплати за сільгосппродукцію власного виробництва правомірно було визначено податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів і відображено дану операцію у спеціальній податковій декларації з ПДВ. Крім того, відповідач зобов'язує СТОВ "Чернівчанка-Агро" відобразити операції з передоплати за сільськогосподарську продукцію у загальній декларації (0110), а при відвантаженні сільськогосподарської продукції власного виробництва в рахунок попередньої оплати проводити коригування зобов'язань, раніше відображених в декларації загальній (0110) в декларацію спеціальну (0121). Разом із тим, таке коригування провести технічно неможливо, оскільки у затверджених формах декларацій (рядок 8) відсутня можливість коригування податкових зобов'язань з підстав, наведених податковим органом.

У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просять суд адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.10.2014 року на підставі ч. 2 ст. 53 КАС України до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимога на предмет спору залучено Головне управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - ГУ Міндоходів у Вінницькій області).

Представники відповідача і третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги повністю заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (том 2, а.с. 6-8). Вважають, що при проведенні позапланової виїзної перевірки СТОВ "Чернівчанка-Агро" і прийнятті оскаржуваних рішень Могилів-Подільська ОДПІ діяла відповідно до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень як контролюючого органу, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Крім того, під час розгляду справи судом відхилено клопотання представника відповідача про заміну в порядку процесуального правонаступництва Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області правонаступником Могилів-Подільською ОДПІ ДФС у Вінницькій області, а також ГУ Міндоходів у Вінницькій області на ГУ ДФС у Вінницькій області, оскільки станом на час постановлення судом рішення відповідні податкові органи ще не ліквідовані, відомості про їх припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено, а видані представникам довіреності чинності не втратили. Відтак, на переконання суду, передбачених ст. 55 КАС України підстав для заміни відповідача і третьої особи правонаступниками немає, що однак не перешкоджає вирішенню цього питання на інших стадіях адміністративного процесу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін і третьої особи, оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Встановлено, що СТОВ "Чернівчанка-Агро" як юридична особа зареєстроване 31.10.2006 року Чернівецьким районним управлінням юстиції Вінницької області (код ЄДРПОУ 34145135), взяте на податковий облік 03.11.2006 року за № 403 та у спірний період було зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість згідно із свідоцтвом № 200048280 від 08.06.2012 року.

На виконання наказу Могилів-Подільської ОДПІ № 477 від 22.04.2014 року, винесеного з підстав, передбачених пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, посадовими особами Могилів-Подільської ОДПІ в період з 24.04.2014 року по 19.05.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ "Чернівчанка-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 428/2201/34145135 від 26.05.2014 року (том 1, а.с. 14-105), яким зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

- п. 187.1 ст. 187, п. 209.2, п. 209.6 ст. 209 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації (за якою здійснюють розрахунки з бюджетом) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року на суму 8 448 870 грн.;

- п. 209.2, п. 209.6 ст. 209 ПК України, внаслідок чого завищено податок на додану вартість по спеціальний декларації за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року на суму 8 448 870 грн.

Не погодившись з вищевказаними висновками, СТОВ "Чернівчанка-Агро" подало заперечення на акт перевірки № 183 від 29.05.2014 року (том 1, а.с. 106-112), за наслідками розгляду яких Могилів-Подільською ОДПІ повідомлено позивача про залишення акта перевірки № 428/2201/34145135 від 26.05.2014 року без змін (лист № 2994/10/22-00-006 від 02.06.2014 року).

Крім того, 05.06.2014 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001302200, яким СТОВ "Чернівчанка-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 8 448 870 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 5 347 166 грн.

Не погодившись з таким рішенням, 17.06.2014 року позивач в порядку адміністративного оскарження подав первинну скаргу до ГУ Міндоходів у Вінницькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 12715/10/02-32-10-02-11 від 15.08.2014 року про скасування податкового повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ № 0001302200 від 05.06.2014 року в частині застосування до СТОВ "Чернівчанка-Агро" штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 465 564 грн., а також про збільшення суми основного платежу з ПДВ, визначену цим податковим повідомленням-рішенням, на 5 599 607 грн. Водночас Могилів-Подільську ОДПІ зобов'язано скласти і направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення на вказану суму (том 1, а.с. 140-148).

Не погодившись із рішенням ГУ Міндоходів у Вінницькій області, 27.08.2014 року позивач подав повторну скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 4396/6/99-99-10-01-15 від 02.10.2014 року про залишення без задоволення скарги СТОВ "Чернівчанка-Агро" (том 1, а.с. 149-156).

Також судом встановлено, що 18.08.2014 року з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області відповідачем було прийнято два податкових повідомлень-рішень, а саме за № 0001622200 про збільшення СТОВ "Чернівчанка-Агро" грошового зобов'язання з ПДВ на суму 8 448 870 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 881 602 грн. та за № 0001582200 про збільшення СТОВ "Чернівчанка-Агро" грошового зобов'язання з ПДВ на суму 5 599 607 грн. за основним платежем (том 6, а.с. 184-185).

Вищезазначені рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору у цій адміністративній справі. Надаючи їм правову оцінку, суд керується наступними мотивами.

Як вбачається з акту перевірки № 428/2201/34145135 від 26.05.2014 року (том 1, а.с. 20, 25), на формування показників у поданих позивачем Деклараціях з ПДВ № 1 (спеціальних) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року мало вплив здійснення операцій із реалізації на території України вирощеної сільськогосподарської продукції - зернових та технічних культур (пшениця, ячмінь, соняшник). При цьому відповідачем було встановлено, що виробничий цикл СТОВ "Чернівчанка-Агро" дозволяє безперебійне постачання власної сільськогосподарської продукції контрагентам, а тому отримана попередня оплата по договору поставки, у разі ненастання фактичних строків відвантаження товару у місяці отримання передплати, має бути відображена у складі Декларації з ПДВ 0110, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом ("Загальна"), а не в Декларації з ПДВ 0121 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" ("Декларація скорочена").

Відтак, контролюючий орган стверджує, що СТОВ "Чернівчанка-Агро" занизило свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість по Декларації з ПДВ 0110 "Загальна" у період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року на загальну суму 14 048 477 грн. (8 448 870+5 599 607) та відповідно завищило суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість по Декларації з ПДВ 0121 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" ("Декларація скорочена") на цю ж суму.

Перевіряючи підставність таких висновків акту перевірки судом встановлено, що згідно з Договором поставки № RP-30/11 від 29.11.2010 року (далі - Договір), укладеного між СТОВ "Чернівчанка-Агро" (Постачальник) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Сєрна" (Покупець), Постачальник зобов'язується поставити та передати сільськогосподарську продукцію власного виробництва урожаю 2011 року (Продукція) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію на умовах EXW, ТОВ "Крижопільський елеватор" (згідно Правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотерм 2000", місцезнаходження: вул. Радянська, 6, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область) (том 2, а.с. 14-20).

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка Продукції в повному обсязі здійснюється в строк до 01.11.2011 року. Однак сторони залишають за собою право змінювати термін поставки. Зміни по терміну поставки повинні бути оформлені у вигляді додаткової угоди до даного Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору Покупець проводить передоплату 100 % вартості Продукції на розрахунковий рахунок Постачальника у відповідності з виставленим рахунком Постачальника (рахунок повинен бути оформлений з точним вказанням кількості та вартості Продукції з відображенням ПДВ) впродовж 5-ти банківських днів після отримання рахунку.

У випадку не поставки Продукції/частини Продукції в строки, обумовлені даним Договором, Постачальник повертає передоплату на банківський рахунок Покупця впродовж 2-х банківських днів з моменту закінчення строку поставки передбаченого пунктом 4.1 даного Договору та виплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленої Продукції, а у випадку неповернення передоплати в зазначений вище строк, Постачальник виплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми неповерненої передоплати за кожний день прострочки (п. 7.2 Договору).

В рамках укладеного Договору в січні 2011 року позивачем СТОВ "Чернівчанка-Агро" було отримано передоплату в сумі 317 900 грн., яку в повному обсязі повернуто Покупцю у лютому 2012 року з підстав невиконання умов Договору та неможливості поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Крім того судом встановлено, що в період, який перевірявся, між СТОВ "Чернівчанка-Агро" (Постачальник) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Сєрна" (Покупець) були укладені інші договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (том 2, а.с. 17-52, 67-132), а саме Договори № RP-61/11U від 14.02.2011 року, № RP-77/11U від 22.02.2011 року, № RP-89/11U від 14.03.2011 року, № RP-109/11U від 16.03.2011 року, № RP-119/11 від 01.08.2011 року, № RP-134/11 від 30.08.2011 року, № RP-143/11 від 01.09.2011 року, № RP-30/11 від 29.11.2010 року, № ІP-02/12 від 12.01.2012 року, № ІP-31/12 U від 14.02.2012 року, № ІP-46/12 U від 19.03.2012 року, № ІP-61/12 U від 30.03.2012 року, № ІP-69/12 U від 30.03.2012 року, № ІP-83/12 U від 10.04.2012 року, № ІP-111/12 U від 08.05.2012 року, № ІP-97/12 U від 08.05.2012 року, № ІP-173/12 U від 17.08.2012 року, № ІP-183/12 U від 25.09.2012 року, № ІP-48/13 U від 08.08.2013 року, № ІP-03/13 від 12.03.2013 року, № ІP-12/13 від 20.05.2013 року, № ІP-42/13 U від 03.06.2013 року, № ІP-17/13 F від 05.06.2013 року, умови яких щодо здійснення передоплати та її повернення є ідентичними до умов Договору поставки № RP-30/11 від 29.11.2010 року.

На виконання умов вищевказаних договорів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року СТОВ "Чернівчанка-Агро" отримало передоплату на загальну суму 36 069 244 грн. При цьому свої зобов'язання за більшістю правочинів позивач виконав частково, поставивши підприємству "Сєрна" сільгосппродукцію на суму 20 324 109 грн. Передоплату в сумі 7 112 064 грн. було повернуто позивачем у зв'язку з неможливістю виконання умов договорів поставки (том 2, а.с. 163-250; том 3, а.с. 1-68).

Разом із тим, визначальним у даному публічно-правовому спорі є питання щодо правомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість за операціями з отримання передоплати (авансу) за сільськогосподарську продукцію власного виробництва до податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена), оскільки, на думку контролюючого органу, платник податків, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, вправі залишати у своєму розпорядженні податок на додану вартість лише за фактом поставки сільськогосподарської продукції.

Відтак, надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В силу положень пункту 209.2. ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 209.3. ст. 209 ПК України якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, змістовний аналіз вищевказаних положень податкового закону дає підстави для висновку, що статтею 209 ПК України не встановлено окремих умов визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для платників, які обрали спрощений режим оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган пов'язує момент виникнення податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість виключно із фактом поставки товару і стверджує, що останній має право декларувати зобов'язання з податку на додану вартість у спеціальній декларації тільки по факту здійснення відвантаження сільськогосподарської продукції покупцеві, а не по факту отримання попередньої оплати.

Проте суд не погоджується із такими доводами відповідача і вважає їх безпідставними, оскільки в даному випадку слід керуватися загальними положеннями, передбаченими у п. 187.1 ст. 187 ПК України, відповідно до яких момент виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначається не лише фактом поставки, як помилково вважає відповідач, а датою зарахування коштів від покупця на рахунок продавця (пп. "а" п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Аналогічна правова позиція наведена у листі Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 року за № 18658/7/99-99-19-04-02-17, в якому зазначається, що спецрежим оподаткування ПДВ для сільгосптоваровиробників не визначає окремих правил оподаткування ПДВ, а лише встановлює окремий облік таких операцій та порядок використання сум податку на додану вартість, що нараховуються сільгосптоваровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування під час здійснення ним операцій з постачання сільгосптоварів/послуг власного виробництва. Таким чином, якщо сільгосптоваровиробник - суб'єкт спецрежиму відповідно до умов укладеного договору отримує попередню оплату за сільгосппродукцію власного виробництва, то на дату отримання попередньої оплати за таку продукцію власного виробництва (перша подія) сільгосптоваровиробник визначає податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів/послуг, та виписує податкову накладну покупцю за такою операцією у загальновстановленому порядку. В подальшому така операція підлягає відображенню суб'єктом спецрежиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка надається за результатами відповідного звітного періоду, в якому отримано попередню оплату за сільгосппродукцію.

Крім того, суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, який у своїх рішеннях (№ К/800/23734/13 від 14.01.2014 року, № К/800/15742/14 від 16.06.2014 року тощо) констатував, що згідно з положеннями п. 209.2 ст. 209 ПК України під визначенням поставлених сільськогосподарських товарів/послуг мається на увазі зміст господарської операції, а не момент передачі товарів чи послуг, а тому правомірним є віднесення суми ПДВ з операцій по отриманню попередньої оплати в складі податкових зобов'язань декларації з ПДВ спеціальної, а не загальної.

Також суд бере до уваги ту обставину, що Державна фіскальна служба України зверталася до Конституційного Суду України з клопотанням про надання офіційного тлумачення положень пункту 209.2 статті 209 ПК України у системному зв'язку з положеннями підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187 цього Кодексу в аспекті питання, чи є надходження попередньої (авансової) оплати за постачання сільськогосподарської продукції з майбутнього врожаю підставою для нарахування сум податку на додану вартість, які не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства. При цьому Конституційний Суд України в ухвалі від 12.11.2014 року (справа № 2-84/2014) роз'яснив, що аналіз долучених до конституційного подання копій судових рішень вказує на те, що Вищий адміністративний суд України однозначно розуміє положення Кодексу, щодо офіційного тлумачення яких звернувся автор клопотання. ДФС України, не погоджуючись з рішеннями Вищого адміністративного суду України щодо застосування вищевказаних положень ПК України по суті порушує питання стосовно їх правильності та законності, водночас Конституційний Суд України не наділений правом перевіряти законність, обґрунтованість рішень судів загальної юрисдикції та правильність застосування ними норм законодавства (том 2, а.с. 57-60).

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що позивач на дату отримання попередньої оплати від Підприємства з іноземними інвестиціями "Сєрна" за продукцію власного виробництва правомірно визначив податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів та відобразив їх у Декларації з ПДВ 0121 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" ("Декларація скорочена").

Відтак, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки податкового органу про заниження СТОВ "Чернівчанка-Агро" податкових зобов'язань з податку на додану вартість по Декларації з ПДВ 0110 "Загальна" в період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року на загальну суму 14 048 477 грн. (8 448 870+5 599 607) та відповідно завищено на цю ж суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість по Декларації з ПДВ 0121 "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" ("Декларація скорочена").

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін і третьої особи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Могилів-Подільської ОДПІ № 0001582200 та № 0001622200 від 18.08.2014 року, а тому адміністративний позов СТОВ "Чернівчанка-Агро" належить задовольнити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0001582200 та № 0001622200 від 18.08.2014 року .

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівчанка-Агро" (ідентифікаційний код 134145135) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович