Ухвала

від 29.01.2015 по справі 826/16774/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16774/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Григораш К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехзахист" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехзахист" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2014 р. № 0004972203, № 0005002203, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Профтехзахист" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2014 р. № 0004972203, № 0005002203, визнання протиправними дій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Профтехзахист» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Агротех-Плюс» за період з 01.10.2013 р. по 31.03.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1,п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України: заниження підприємством ТОВ «Профтехзахист» об'єкта оподаткування прибутку підприємств за період 2013 р. у розмірі 42674,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період 2013 р. у розмірі 42674,00 грн., а саме по періодам: 2013 р (річна) на суму - 42674,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України: підприємством ТОВ «Профтехзахист» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 83153,00 грн., а саме по періодам: жовтень 2013 р. - на суму 11920 грн., листопад 2013р. - на суму 11000 грн., грудень 2013 р. - на суму 22000 грн., січень 2014 р. - на суму 18500,00 грн., лютий 2014 р. - на суму 12400,00 грн., березень 2014 р. - на суму 7333,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт № 7010/26-51-22-03/35660745 від 17.09.2014 р. та винесено податкові повідомлення-рішення від 07.10.2014 р. № 0004972203, № 0005002203.

Так податковим повідомленням-рішенням №0004972203 за порушення приписів пп. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.2.1 п. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Профтехзахист» з податку на прибуток в розмірі 42674 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 10668,5 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0005002203 за порушення пп. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Профтехзахист» з податку на додану вартість на суму 83153 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 20788 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містилися в Законах України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Профтехзахист» (замовник) в особі ОСОБА_3, та ТОВ «Арготех - Плюс» (виконавець) в особі ОСОБА_4 було укладено договори про надання послуг № 01/10-13 від 01.10.2012 р., № 04/10-13 від 04.10.2013 р., № 02/12-13 від 02.12.2013 р., № 09/12-13 від 09.13.2013 р., № 03/01-14 від 03.01.2014 р., № 10/01-14 від 10.01.2014 р., № 03/02-14 від 03.02.2014 р., № 05/3-14 від 05.03.2014 р.

На виконання вказаних договорів в матеріалах справи наявні акти наданих послуг (а. с. 58 - 71 Т. 1), податкові накладні (а. с. 72 - 85 Т. 1), копії завірених банківських виписок (а. с. 106 - 116 Т. 1), лист контрагента позивача з інформаціє., що на виконання умов договору технічні роботи буде виконувати ОСОБА_3 (а. с. 145 Т. 1).

Також матеріали справи містять договори на реалізацію наданих послуг: від позивача - замовнику.

Натомість, колегія суддів зауважує, що вказані первинні документи для встановлення реальності господарських операцій містять суттєвий недолік: не мають переліку об'єктів, на яких відбувалось виконання робіт, не містять переліку наданих послуг тощо.

Крім того, як свідчать матеріали справи, на територію замовників робіт ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» мав пропуск ОСОБА_3, а згідно журналів відвідувань на територію гіпермаркету проходили ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а. с. 185 Т.1).

Як вбачається колегією суддів з акту перевірки (а. с. 16 Т. 1, зворот) засновниками позивача є ОСОБА_6 (він же директор) та ОСОБА_5.

Колегія суддів зазначає, що ініціали директора позивача та працівника контрагента відрізняються однією літерою, що, однак, не може беззаперечно означати, що на територію замовника для надання послуг заходив директор позивача.

Між тим, визначальним для встановлення реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом є відсутність в матеріалах справи жодних доказів на те, що ОСОБА_3 є працівником ТОВ «Агротех-Плюс».

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується надання послуг з модернізації технічних систем позивачем на користь замовників таких послуг, проте, ці докази у наслідковому зв'язку з ТОВ «Агротех-Плюс» не перебувають.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності з боку відповідача дій, що полягали у винесенні спірних податкових повідомлень-рішень.

В частині законності проведення перевірки позивача, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Профтехзахист» проводилася у відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України на підставі листа прокуратури Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 1153 кп від 16.07.2014 р. з додатками: постановою прокурора прокуратури Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про призначення позапланової перевірки від 16.07.2014 р. ТОВ «Профтехзахист» по взаємовідносинам з ТОВ «Агротех-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 р. по 31.03.2014 р.

ТОВ «Профтехзахист» проінформоване про проведення перевірки наказом від 02.09.2014 р. № 1150-П та повідомленням від 02.09.2014 р. № 8318/10/26-51-22-03, які направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення 02.09.2014 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 17.09.2014 р. № 7010/26-51-22-03-35660745.

Отже, відповідачем було дотримано порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехзахист" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Профтехзахист" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2014 р. № 0004972203, № 0005002203, визнання протиправними дій залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2015 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.