МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2014 року Справа № 814/2533/14
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу
за позовом : ОСОБА_1, Миколаївська область, Врадіївський район, с. Доброжанівка, вул. Перемоги, 35
до відповідача : Відділу реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції, в особі державного реєстратора Лавріненко Вікторії Олександрівни, Миколаївська область, с.м.т. Врадіївська
треті особи без самостійних вимог :
I. Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро"
II. Миколаївська регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції, в особі державного реєстратора Лавріненко Вікторії Олександрівни (надалі - відповідач) про скасування рішень від 12.03.14 р. за індексним № 11536714, за індексним № 11536625, за індексним № 11536552 про державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" до 31.12.20 р. земельних ділянок площею 2,12 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0293), 1,48 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0232) та 0,77 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0101).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що право власності на зазначені земельні ділянки було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 075523, виданим Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївської області 22.10.03 р.
В 2006 році між позивачем по справі та керівником Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" було досягнуто згоди щодо передачі останньому земельної ділянки загальною площею 4,37 га в оренду строком на сім років до закінчення 2013 сільськогосподарського року.
На підставі зазначеної домовленості з моменту отримання позивачем Державного акту на зазначену земельну ділянку і до кінця 2011 року Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" на платній основі користувалось зазначеними земельними ділянками.
Восени 2011 року позивачу стало відомо, що договір оренди землі був зареєстрований Врадіївським реєстраційним відділенням Миколаївської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 11.05.10 р. за № 041048900095, а крім того, стало відомо про додаток до договору оренди щодо продовження строку оренди землі до 31.12.20 р.
08.08.14 р. позивачу стало відомо про те, що на належні йому земельні ділянки: площею 2,12 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0293), 1,48 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0232) ) та 0,77 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0101), які розташовані в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області було зареєстровано речове право оренди Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" строком до 31.12.20 р. на підставі рішень відповідача від 12.03.14 р. за індексним № 11536714, за індексним № 11536625 та за індексним № 11536552.
Позивач вважає, що такі дії Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" по самовільному внесенню змін в договір оренди від 11.03.06 р. та самовільному складанню додаткової угоди від 12.08.09 р. до договору оренди порушують його права. Таким чином, рішення відповідача щодо здійснення державної реєстрації речового права оренди Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" на земельні ділянки було прийнято з порушенням чинного законодавства.
Крім того, позивач зазначає, що додатковими підставами вважати рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки незаконними є наступне:
- відповідач не звернув уваги на необумовлені виправлення у тексті договору, які не дають змоги однозначно тлумачити його зміст;
- відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка зобов'язує державного реєстратора встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема. На момент підписання додаткової угоди від 12.08.09 р. договір оренди не пройшов процедуру державної реєстрації, отже договір був неукладений.
- відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди і ділянки з порушенням вимог пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" оскільки не направляв запитів до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на отримання необхідної для реєстрації прав та їх обтяжень інформації, документів, зокрема щодо зареєстрованих прав на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки.
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні, зокрема, вважає їх безпідставними та необгрунтованими.
Третя особа I проти позову заперечує, вважає його надуманим та таким, що фактично спрямований не на поновлення порушених прав позивача по справі, а на припинення правовідносин з Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" щодо оренди земельної ділянки з метою передачі її в оренду іншій особі.
Представники позивача, відповідача та третя особа I надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник третьої особи II в судовому засіданні був відсутній.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши представників сторін, дослідивши усі надані до справи матеріали, обґрунтування позову та заперечення, інші документи, суд вважає вимоги не доведеними з наступного.
01.01.13 р. набрав чинності новий порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якого реєстраційні служби територіальних управлінь юстиції у своїй роботі керуються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 868, іншими нормативно-правовими актами.
Законодавством у сфері державної реєстрації прав не встановлено правонаступництва органів державної реєстрації прав у зазначеній сфері, тобто переходу прав і обов'язків від органів земельних ресурсів або інших органів, які до 01.01.13 р. проводили реєстрацію речових прав, в тому числі щодо оренди земельних ділянок.
Починаючи з 01.01.13 р. до органів реєстрації системи Міністерства юстиції України повноваження щодо реєстрації прав на нерухоме майно не переходило, до реєстраційних служб не передавались архіви чи будь-яких інші дані щодо реєстрації прав на земельні ділянки які виникли та були зареєстровані до 01.01.13 р., в тому числі і стосовно права оренди земельних ділянок.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; а Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, в тому числі реєстрація права оренди земельних ділянок здійснюється реєстраційними службами територіальних органів юстиції тільки з 01.01.13 р.
Судом встановлено, що 14.03.14 р. третя особа I звернулась до реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції у Миколаївській області із заявою про внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме, про право оренди строком до 31.12.20 р. на земельні ділянки позивача по справі площами: 2,12 га, 1,48 га, 0,77 га, що розташовані в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області у відповідності із укладеною додатковою угодою від 12.08.09 р. до договору оренди землі, який пройшов державну реєстрацію 11.05.10 р.
Враховуючи, що між позивачем по справі та третьою особою I був укладений договір оренди земельної ділянки строком на сім років загальною площею 4,37 га, що розташована в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, який пройшов державну реєстрацію 11.05.10 р., а також на підставі укладеної між ними додаткової угоди від 12.08.09 р. про продовження строку дії зазначеного договору оренди землі до 31.12.20 р. реєстраційна служба Врадіївського районного управління юстиції у Миколаївській області на законних підставах внесла відповідний запис про інше речове право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Твердження позивача про те, що він не знав про державну реєстрацію договору оренди земельних ділянок та наявність додаткової угоди до нього спростовується матеріалами справи, зокрема наступним.
11.03.06 р. позивач по справі та третя особа I уклали договір оренди земельних ділянок загальною площею 4,37 га. строком на сім років.
В зв'язку із збільшенням мінімального розміру орендної плати з 1,5 % до 3 % вартості земельної ділянки та відповідно з Указом Президента України від 02.02.02 р. № 92/2002 "Про податкові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", із змінами та доповненнями, третя особа I не змогла би самостійно зареєструвати договір оренди землі позивачем, оскільки зазначений договір необхідно було привести у відповідність до вищевказаного Указу в зв'язку з чим сторони 12.08.09 р. уклали додаткову угоду, якою була збільшена орендна плата з 1,5% до З% від вартості земельної ділянки та продовжений строк дії договору оренди землі до 31.12.20 р.
Договір оренди землі від 11.03.06 р. пройшов державну реєстрацію у Врадіївському відділі Миколаївської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 11.05.10 р. за № 04104 8 90 00 95.
В судовому засіданні з'ясовано, що за весь час укладання договору оренди землі та укладеної додаткової угоди до нього позивач по справі добровільно виконував взяті на себе зобов'язання та справно отримував орендну плату.
До теперішнього часу зазначені договір оренди та додаткова угода до нього є чинними, не зміненими та не скасованими.
Відповідно до статей 70 - 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Оскільки на думку позивача існує наявні підробка документів це є кримінальним правопорушенням, належним та допустимим доказом такої обставини може бути лише вирок по кримінальній справі. Також таким доказом може бути висновок експерта. До позовної заяви таких доказів від позивача не надано.
Щодо заперечень позивача про наявність свого підпису на договорі та додатковій угоді до нього, суд зазначає, що спори щодо оспорюваних правочинів не належить до компетенції адміністративного суду оскільки в цьому випадку є спір про право і відповідно до статті 4 КАС України та приписів статті 15 ЦПК України такий спір вирішується іншим судом.
Посилання позивача на те, що договір оренди землі містить виправлення, що не дозволяють однозначно тлумачити його зміст, судом до уваги не приймається з огляду його не доведеність.
Таким чином, суд встановив, що жодних підстав встановлених законом, які унеможливлювали реєстрацію як договору так і додаткової угоди до нього позивачем в позові не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Головуючий суддя О. Ф. Середа
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2014 |
Оприлюднено | 04.02.2015 |
Номер документу | 42541101 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Середа О. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні