Ухвала

від 29.01.2015 по справі 825/3614/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №

825/3614/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Літвіна Н.М., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Агроресурс» Сільського господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Олстас-льон" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Дочірнє підприємство «Агроресурс» Сільського господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Олстас-льон" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області № 0011941501 та № 0011951501 від 08.07.2014, як такі, що не відповідають діючому законодавству.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області № 0011941501 та № 0011951501 від 08.07.2014р., як такі, що не відповідають діючому законодавству.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Агроресурс" Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Олстас-льон" (код 36654989) 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 80 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого платіжним дорученнями від 13.11.2014 № 617 на р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 12, ч. 1, ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що заступником начальника Відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість Управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області Герасименком Віталієм Миколайовичем, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст. 81, ст.82 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс), п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п. 200.11 ст. 200 Кодексу, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП "Агроресурс" бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів у сумі 895422 грн., відображених в декларації з податку на додану вартість, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9021975519 від 18.04.2014 року). Перевірка проводилась у період з 03.06.2014 по 09.06.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 20.06.2014 № 1524/15/36654989.

В ході перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено, що, на порушення п.198.1, п. 198.3, 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, ДП "Агроресурс": завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 на 745131 грн.; завищено суму від'ємного значення з ПДВ за лютий 2014 в розмірі 1464743 грн.

За результатами акта перевірки, ДПІ у м. Чернігові були винесені податкові повідомлення-рішення:

від 08.07.2014 № 0011941501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1464743 грн. (а.с. 15 Т.1).

від 08.07.2014 № 0011951501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 745131 грн. та штрафні санкції у сумі 372566 грн. (а.с. 14 Т.1).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано первинну скаргу до ГУ Міндоходів у Чернігівській області, а потім і повторну скаргу до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду дані скарги задоволені не були.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що, згідно з поданою ДП "Агроресурс" до ДПІ у м. Чернігові податковою декларацією з ПДВ за березень 2014 року та додатками: позитивне значення відображене у рядку 18 податкової декларації, складає 299471 грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, відображена у рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: лютий 2014 року - 895422 грн.

В березні 2014 року ДП "Агроресурс" задекларувало позитивне значення (р.18) у сумі 299471 грн.

Перевіркою ДП "Агроресурс" встановлено, що товариством до складу податкового кредиту за лютий 2014 враховано суми ПДВ по податкових накладних, виписаних СТОВ "Олстас-Льон" (код 31314574) на загальну суму 7449915,0 грн., в т.ч. ПДВ 1241652,50 грн.

У наданих ДП "Агроресурс" для перевірки вантажно-митних деклараціях за лютий 2014 року від 16.02.2014 року №1671, від 16.02.2014 року №1670. від 23.02.2014 року №1741, від 27.02.2014 року №1765 та за березень 2014 року від 21.03.2014 року №2128, від 28.03.2014 року №2419, у графі 31 не зазначено хто є виробником кукурудзи фуражної 3 класу, для кормових потреб. Тобто, згідно таких ВМД, неможливо ідентифікувати виробника такої кукурудзи.

Контролюючий орган зауважує, що інших документів, які б підтверджували використання кукурудзи, придбаної у СТОВ "Олстас-Льон" в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності ДП "Агроресурс" для перевірки не було надано.

Крім того, перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту за лютий 2014 року віднесено ПДВ в сумі 223090 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП "ЛТК Альянс" код 36587504.

Наданий для перевірки договір транспортного експедирування від 29.01.2014 року №ТЕО-ЖД-3, згідно якого експедитором виступає ПП "ЛТК Альянс", містить стандартний перелік робіт, які повинен виконати експедитор. При цьому, договір транспортного експедирування не містить вартості виконаних робіт; не вказані місця завантаження та розвантаження вантажу.

А ні наданий для перевірки договір транспортного експедирування, а ні надані для перевірки акти виконаних робіт не містять економічного обгрунтування вартості наданих ПП "ЛТК Альянс" послуг транспортного експедирування в сумі 1338540 грн., в т.ч. ПДВ 223090 грн.

Також, платником для перевірки не надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які б підтверджували використання ДП "Агроресурс", придбаних у ПП "ЛТК Альянс" транспортно-експедиційних послуг по перевезенню кукурудзи залізничним транспортом.

Згідно даних бухгалтерського обліку ДП "Агроресурс" вартість вище вказаних послуг лише відображена на бухгалтерському рахунку №93 "Витрати на збут", а суму ПДВ враховано у складі податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, 198.4 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого ДП "Агроресурс" завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2014 на суму 1464743 грн.; порушення вимог п. 200.1, 200.4, 200.6, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого товариством завищено суму, заявлену до відшкодування з бюджету у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів в розмірі 745131 грн.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Суд першої інстанції зазначає, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Одночасно згідно із пунктом 198.6 зазначеної статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість, на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд першої інстанції встановив, що ДП "Агроресурс" у перевіряємому періоді було сформовано суми податкового кредиту за рахунок господарських операцій з придбання та реалізації кукурудзи 3 класу за межі території Ураїни.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даних господарських операцій, суд першої інстанції встановив, що між ДП "Агроресурс" (Покупець) та СТОВ "Олстас-льон" (Постачальник) був укладений договір від 01.02.2014 № 1 на поставку кукурудзи 3 класу врожаю 2013 року (а.с. 76-77 Т.1).

Так, на виконання договору від 01.02.2014 № 1 СТОВ "Олстас-льон" були виписані на адресу ДП "Агроресурс" податкові накладні: № 1/2 від 03.02.2014 на загальну суму 530805 грн. у т.ч. ПДВ 88467,50 грн., 3/2 від 04.02.2014 на загальну суму 521317,50 грн. у т.ч. ПДВ - 86886,25 грн., 4/2 від 05.02.2014 на загальну суму 529815 грн. у т.ч. ПДВ 88302,50 грн., № 7/2 від 06.02.2014 на загальну суму 533527,50 грн. у т.ч. ПДВ 88921,25 грн., № 8/2 від 07.02.2014 на загальну суму 312592,50 грн. у т.ч. ПДВ 52098,75 грн., 9/2 від 07.02.2014 на загальну суму 206910 грн. у т.ч. ПДВ 34485 грн., № 10/2 від 08.02.2014 на загальну суму 423802,50 грн. у т.ч. ПДВ 70633,75 грн., № 11/2 від 09.02.2014 на загальну суму 634425 грн. у т.ч. ПДВ 105737,50 грн., № 17/2 від 18.02.2014 на загальну суму 530227,50 грн. у т.ч. ПДВ 88371,25 грн., № 18/2 від 19.02.2014 на загальну суму 531877,50 грн. у т.ч. ПДВ 88646,25 грн., № 20/2 від 20.02.2014 на загальну суму 531135 грн. у т.ч. ПДВ 88522,50 грн., № 23/2 від 21.02.2014 на загальну суму 538395 грн. у т.ч. ПДВ 89732,50 грн., № 24/2 від 22.02.2014 на загальну суму 543510 грн. у т.ч. ПДВ 90585 грн., № 25/2 від 23.02.2014 на загальну суму 537652,50 грн., у т.ч. ПДВ 89608,75 грн., № 26/2 від 24.02.2014 на загальну суму 543922,50 грн., у т.ч. ПДВ 90653,75 грн. (а.с. 55-69 Т.1).

Суд першої інстанції встановив, що відвантаження товару було здійснено згідно наданих на перевірку видаткових накладних ( арк. 9 акту перевірки, а.с. 24 Т.1): № ОFF-000052 від 03.02.2014 року на загальну суму 530805,00 грн. в т.ч. ПДВ 88467,50 грн., № ОFF -000053 від 04.02.2014 року на загальну суму 521317,50 грн. в т.ч. ПДВ 86886,25 грн., № ОFF -000054 від 05.02.2014 року на загальну суму 529815,00 грн. в т.ч. ПДВ 88302,50 грн, № ОFF-000055 від 06.02.2014 року на загальну суму 533527,50 грн. в т.ч. ПДВ 88921,25 грн., № ОFF-000056 від 07.02.2014 року на загальну суму 312592,50 грн. в т.ч. ПДВ 52098,75 грн., № ОFF-000057 від 07.02.2014 року на загальну суму 206910,00 грн. в т.ч. ПДВ 34485,00 грн., № ОFF-000058 від 08.02.2014 року на загальну суму 423802,50 грн. в т.ч. ПДВ 70633,75 грн., № ОFF-000059 від 09.02.2014 року на загальну суму 634425,00 грн. в т.ч. ПДВ 105737,50 рн., № ОFF-000060 від 18.02.2014 року на загальну суму 530227,50 грн. в т.ч. ПДВ 88371,25 грн., № ОFF-000061 від 19.02.2014 року на загальну суму 531877,50 грн. в т.ч. ПДВ 88646,25 грн., № ОFF-000062 від 20.02.2014 року на загальну суму 531135,00 грн. в т.ч. ПДВ 88522,50 грн., № ОFF-000063 від 21.02.2014 року на загальну суму 538395,00 грн. в т.ч. ПДВ 89732,50 грн., № ОFF-000064 від 22.02.2014 року на загальну суму 543510,00 грн. в т.ч. ПДВ 90585,00 грн., № ОFF-000065 від 23.02.2014 року на загальну суму 537652,50 грн. у т.ч. ПДВ 89608,75 грн., № ОFF-000068 від 24.02.2014 року на загальну суму 543922,50 грн. в т.ч. ПДВ 90653,75 грн.

Оплата за придбаний товар була здійснена згідно платіжних доручень (арк. 10 акту перевірки, а.с. 25 Т.1): № 85 від 11.02.2014 на загальну суму 5217,66 грн. , у т.ч. ПДВ 869,61 грн., № 89 від 13.02.2014 на загальну суму 2200000,00 грн. у т.ч. ПДВ 366666,67 грн., № 113 від 26.02.2014 на загальну суму 627000,00 грн., в т.ч. ПДВ 104500,00 грн.

Так, при дослідженні фізичних, технологічних, технічних можливостей контрагентів позивача та самого ТОВ "Авесбуд" для здійснення даної господарської операції, врахувавши всі докази у справі в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновку про реальність здійснення даної операції, оскільки позивачем приєднано до матеріалів справи документи, які підтверджують, що кукурудза реалізована СТОВ "Олстас-льон" за контрактом на ДП "Агроресурс", є врожаю 2013 року. У 2013 році СТОВ "Олстас-льон" був отриманий з площі 3414 га сільськогосподарських угідь урожай кукурудзи в кількості 269986 центнерів (або 26999 тон). Цей факт підтверджується статистичною звітністю "Основні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2013р." ф. № 50-сг (а.с. 203-212 Т.1), а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що СТОВ "Олстас-льон" мало достатню кількість власно вирощеного зерна кукурудзи для продажу ДП "Агроресурс".

Також судом першої інстанції встановлено, що зерно кукурудзи надходило на зберігання на власний зерновий склад СТОВ "Олстас-льон", який знаходиться у м. Корюківка, вул. Мічуріна,24, і який є сертифікованим зерновим складом, що підтверджується Сертифікатом відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 6463 від 01.11.2013, яким посвідчується, що зберігання зерна, яке здійснює СТОВ "Олстас-льон", відповідає правилам, стандартам, нормативно-правовим актам із зберігання зерна на зерновому складі (а.с. 213 Т. 1).

На момент реалізації першої партії зерна кукурудзи від СТОВ "Олстас-льон" на ДП "Агроресурс" - 03 лютого 2014р. - його залишок на зерновому складі у м. Корюківка складав 7110,310 тон, що підтверджується Витягами з Реєстру складських документів на зерно № 9391 від 13.11.14 р., № 9392 від 13.11.14 р. та складськими квитанціями на зерно № 576 від 29.01.2014р., № 490 від 16.10.2013 р. (а.с. 3-6 Т.2).

Так, суд першої інстанції також встановив, що із загальної кількості 7110,310 тон зерна кукурудзи 7094,360 тон належало СТОВ "Олстас-льон", а 15,950 тн - TOB АТ "Каргілл" (а.с. 7 Т.2). У журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах (на прийняття) СТОВ "Олстас-льон" усе надходження кукурудзи, починаючи з вересня 2013р. по лютий 2014р. (по період продажу кукурудзи ДП "Агроресурс") відбувалось лише від власника зерна - СТОВ "Олстас-льон", тобто надходження на склад зерна від інших сільгоспвиробників не відбувалось (а.с. 214-305 Т.1).

Судом першої інстанції також було встановлено, що все вирощене зерно кукурудзи було оприбутковано у бухгалтерському обліку СТОВ "Олстас-льон" на рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва". Як вбачається з журналу ордеру по бухгалтерському рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", за вересень-грудень 2013р. та січень-лютий 2014 р. відбувалось тільки надходження зерна з поля, інших надходжень (придбання у постачальників) не було (а.с. 1-2 Т.2).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача, що згідно вантажно-митних декларацій за лютий 2014 року від 16.02.2014 року №1671, від 16.02.2014 року №1670 від 23.02.2014 року №1741, від 27.02.2014 року №1765 та за березень 2014 року від 21.03.2014 року №2128, від 28.03.2014 року №2419 (а.с. 70-75 Т.1) неможливо ідентифікувати виробника кукурудзи фуражної 3 класу, для кормових потреб, що стало однією із підстав для визначення суми бюджетного відшкодування та від'ємного значення з ПДВ.

Також, позивачем були приєднані до матеріалів справи протоколи випробувань зразків продукції, замовником яких є ПП "ЛТК Альянс", який згідно договору транспортного експедирування від 29.01.2014 № ТЕО-ЖД-3 є експедитором, карантинні сертифікати придбаної кукурудзи фуражної (а.с. 78-157 Т.1) та контракти від 24.01.2014, від 23.01.2014, щодо реалізації позивачем кукурудзи фуражної 3-ього класу урожаю 2013 року (а.с. 194-201 Т.1).

Крім того, для перевезення, зокрема, і даного товару між позивачем та ПП "ЛТК Альянс" (Експедитор) був укладений договір транспортного експедирування від 29.01.2014 № ТЕО-ЖД-3 щодо перевезення вантажу залізничним транспортом (а.с. 161-165 Т.1).

На виконання умов договору, ПП "ЛТК Альянс" були виписані на адресу ТОВ "Авесбуд" податкові накладні: № 5 від 06.02.2014 на загальну суму 30000 грн. у т.ч. ПДВ 5000 грн., № 11 від 10.02.2014 на загальну суму 200000 грн. у т.ч. ПДВ 33333,33 грн., № 18 від 11.02.2014 на загальну суму 209806 грн. у т.ч. ПДВ 34967,67 грн., № 19 від 11.02.2014 на загальну суму 95610 грн. у т.ч. ПДВ 15935 грн., № 26 від 13.02.2014 на загальну суму 286830 грн. у т.ч. ПДВ 47805 грн., № 53 від 25.02.2014 на загальну суму 382440 грн. у т.ч. ПДВ 63740 грн., № 56 від 26.02.2014 на загальну суму 133854 грн. у т.ч. ПДВ 22309 грн. (а.с. 160 Т. 1, а.с. 168-173 Т.1).

На підтвердження надання даних послуг суду були надані акти виконаних робіт: № 1 від 11.02.2014 року на суму 439806,00 грн.; № 2 від 27.02.2014 року на суму 898734,00 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено, що позивачем були приєднані до матеріалів справи ЖД накладні, як доказ перевезення кукурудзи залізничним транспортом: № 32127557 від 24.02.2014, № 32121600 від 24.02.2014, № 32102030 від 22.02.2014, № 32081457 від 20.02.2014, № 32071383 від 19.02.2014, № 32061558 від 18.02.2014, № 34969279 від 09.02.2014, № 34962746 від 08.02.2014, № 34955195 від 07.02.2014, № 32093114 від 21.02.2014, № 34955245 від 07.02.2014, № 34944793 від 06.02.2014, № 34932228 від 05.02.2014, № 34920314 від 04.02.2014, № 34904045 від 03.02.2014 (а.с 179-193 Т.1).

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо реальності вчинених господарських операцій, оскільки придбання вищеокресленого товару та послуг було здійснено з метою використання у власній господарській діяльності позивача, що відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що дані господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану ДП "Агроресурс" та вірно констатував наявність ділової мети у діях позивача.

В контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає, що п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1 ст. 200 Кодексу, щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 39.1.1 п. 39.1 ст. 39 Податковиго кодексу України, податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов'язаними особами.

Згідно пп. 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України, визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

У свою чергу пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за одним із зазначених методів: порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); ціни перепродажу; "витрати плюс"; чистого прибутку; розподілення прибутку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системний аналіз наведених норм права, дає підстави стверджувати, що ДПІ у м. Чернігові діяла не на підставі та не у спосіб регламентований чинним законодавством України, зменшуючи від'ємне значення та суму бюджетного відшкодування ПДВ констатуючи, що господарські операції позивача не містять економічного обгрунтування вартості наданих ПП "ЛТК Альянс" послуг транспортного експедирування, не виконавши, при цьому, вимоги, встановлені ст. 39 Податкового кодексу України, для обґрунтування своєї позиції.

Поряд з цим, позивачем був приєднаний до матеріалів справи розрахунок прибутку ДП "Агроресурс" від здійснених операцій у лютому-березні 2014 року, згідно якого чистим прибутком позивача є 434261,36 грн.

Таким чином, з урахуванням досліджених господарських операцій, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що за належних доказів, ДПІ у м. Чернігові не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 08.07.2014 № 0011941501 та № 0011951501 та не надав доказів порушення позивачем п.198.1, п. 198.3, 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та як наслідок завищення ДП "Агроресурс" заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 на 745131 грн. та завищення суми від'ємного значення з ПДВ за лютий 2014 в розмірі 1464743 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159, 160, 162, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: Н.М. Літвіна

О.Г. Хрімлі

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Літвіна Н. М.