Ухвала

від 14.05.2015 по справі 825/3614/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2015р. м. Київ К/800/6836/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року

у справі № 825/3614/14

за позовом Дочірнього підприємства «Агроресурс» Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олстас-льон»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, позов Дочірнього підприємства «Агроресурс» Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олстас-льон» (далі - ДП «Агроресурс» СТОВ «Олстас-льон»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано повністю податкові повідомлення-рішення № 0011941501 від 08 липня 2014 року та № 0011951501 від 08 липня 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Агроресурс» СТОВ «Олстас-льон» 458,80 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а постановлені у справі судові рішення залишити без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Агроресурс» СТОВ «Олстас-льон» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за березень 2014 року, за результатами якої складено акт № 1524/15/36654989 від 20 червня 2014 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011941501 від 08 липня 2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 464 743,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0011951501 від 08 липня 2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмірі 745 131,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 372 566,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, названі акти індивідуальної дії залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення підприємством пунктів 198.1, 198.3, 198.4 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.6, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціни придбаних у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олстас-льон» кукурудзи фуражної третього класу та у Приватного підприємства «ЛТК Альянс» транспортно-експедиційних послуг, з огляду на непідтвердження факту використання продукції та послуг у власній господарській діяльності позивача.

Зокрема, обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на відсутність у графі 31 вантажних митних декларацій відомостей щодо виробника експортованої ДП «Агроресурс» СТОВ «Олстас-льон» кукурудзи, а також незазначення в договорі транспортного експедирування № ТЭО-ЖД-3 від 29 січня 2014 року, укладеному між позивачем та ПП «ЛТК Альянс», вартості виконаних робіт, місця завантаження та розвантаження вантажу, ненаведення підприємством економічного обґрунтування вартості наданих контрагентом послуг.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як з'ясовано судами, реальний характер господарських операцій з придбання позивачем кукурудзи фуражної третього класу в СТОВ «Олстас-льон» підтверджується належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, статистичною звітністю «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2013 рік» форми № 50-сг, яка свідчить про наявність у СТОВ «Олстас-льон» достатньої кількості власновирощеного зерна кукурудзи для продажу позивачу, документами, що підтверджують зберігання вказаної продукції на належному постачальнику підприємства сертифікованому зерновому складі.

При дослідженні журналу-ордеру та відомості по бухгалтерському рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» за вересень - грудень 2013 року та січень - лютий 2014 року судовими інстанціями достеменно встановлено, що зерно на склад СТОВ «Олстас-льон» надходило виключно з поля (інших надходжень, в тому числі придбання, не було), що, зокрема, спростовує доводи податкового органу про неможливість ідентифікації виробника кукурудзи, експортованої позивачем.

Крім того, підприємством приєднано до матеріалів справи протоколи випробувань зразків продукції, замовником яких є ПП «ЛТК Альянс», що відповідно до договору № ТЭО-ЖД-3 від 29 січня 2014 року є експедитором, карантинні сертифікати придбаної кукурудзи фуражної, контракти щодо реалізації позивачем зазначеної продукції.

На підтвердження фактичного надання ПП «ЛТК Альянс» послуг за договором № ТЭО-ЖД-3 від 29 січня 2014 року ДП «Агроресурс» СТОВ «Олстас-льон» також подано відповідні податкові накладні, акти виконаних робіт (надання послуг), залізничні накладні.

Вказані документи в повній мірі підтверджують реальний характер господарських операцій з придбання позивачем кукурудзи фуражної третього класу в СТОВ «Олстас-льон» та транспортно-експедиційних послуг у ПП «ЛТК Альянс» з метою їх використання в оподатковуваних операціях та, відповідно, обумовлюють протиправність оскаржуваних актів індивідуальної дії.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.