Рішення

від 30.01.2015 по справі 904/8392/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.15р. Справа № 904/8392/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 84 306 грн. 90 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Переверзев І.В., дов. № б/н від 16.01.14р.;

від відповідача: Головко О.М, дов. № 225 від 17.12.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" заборгованість за надані послуги у розмірі 84 306 грн. 90 коп., з яких: 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 11 011 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 1 597 грн. 81 коп. 3% річних, 11 697 грн. 54 коп. пені, відповідно до умов договору № 881 від 21.10.13р. та витрат на послуги адвоката в сумі 4 000 грн. 00 коп., судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що в порушення п. 2.3 Договору позивачем не представлені ані акти прийому-передачі виконаних робіт по кожному з об'єктів, ані доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату по завершенні кожного етапу робіт. Одночасно, заперечував проти стягнення оплати за послуги адвоката, оскільки відсутні докази надання таких послуг та їх оплати позивачем. Просив в позові відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

21.10.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" (виконавець) укладено договір № 881 (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати за завданням замовника детальне обстеження, оцінку технічного стану з наданням технічного висновку про стан існуючих конструкцій, рекомендацій з експлуатації будівельних конструкцій з розробкою паспортів на кожний об'єкт ТОВ „Інтерпайп Ніко Тьюб", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити цю роботу (п. 1.1 Договору).

Перелік об'єктів дослідження визначений у Додатку № 1 до даного Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 9.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 881-д/1 від 31.12.13р., даний Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками до 31 березня 2014р. закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від повного виконання своїх зобов'язань по Договору, а також від уплати можливих штрафних санкцій за порушення, що мали місце під час дії Договору.

Сторони узгодили, що вартість Договору складає 120 000 грн. 00 коп. з ПДВ 20% (п. 2.1 Договору).

Робота виконується виконавцем згідно календарного плану (Додаток № 2). Виконавець виконує роботи своїми приладами та обладнанням, що пройшло метрологічну повірку (п. 2.2 Договору).

Відповідно до умов п. 2.3 Договору оплату замовник здійснює поетапно, по мірі підписання проміжних актів приймання-передачі виконаних робіт по кожному об'єкту дослідження та виставлення виконавцем рахунку для оплати робіт протягом 30 календарних днів. При цьому загальна сума оплат не може перевищувати 120 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.4 Договору).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу відповідні послуги, про що сторонами складений та підписаний акт надання послуг № 8 від 26.03.14р., відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 120 000 грн. 00 коп., замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Одночасно, позивачем виставлений до сплати відповідачу рахунок № 5 від 26.03.14р. на зазначену суму вартості виконаних робіт.

В порушення своїх зобов'язань за Договором відповідач надані та прийняті послуги позивача оплатив частково у розмірі 60 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 11986 від 26.09.14р. (а.с. 29), у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 60 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 4.4. Договору в разі несвоєчасної оплати згідно п. 2.3 замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасної оплати виконаних робіт за кожен день прострочки, але не більше 10% вартості робіт.

Відповідно до розрахунку позивача сума нарахованої пені за період з 26.04.14р. по 13.10.14р. складає 11 697 грн. 54 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані до сплати відповідачу 3% річних за період з 26.04.14р. по 13.10.14р. в сумі 1 597 грн. 81 коп. та інфляційні втрати за період з травня по вересень 2014р. в розмірі 11 011 грн. 55 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актом наданих послуг, рахунком, обґрунтованим розрахунком позовної суми тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 60 000 грн. 00 коп. та 11 011 грн. 55 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 11 697 грн. 54 коп. та 3% річних в розмірі 1 597 грн. 81 коп., нарахованих позивачем за період з 26.04.14р. по 13.10.14р. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, виконаного позивачем, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування пені та 3% річних за прострочення оплати наданих послуг, а саме з 26.04.14р., в той час як з урахуванням умов п. 2.3 Договору, строк виконання грошових зобов'язань настав у відповідача 26.04.14р., тобто нарахування господарських санкцій повинно здійснюватися з 27.04.14р., оскільки за приписами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Крім того, відповідно до пункту 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 Господарського кодексу України).

Одночасно, за приписами пункт 1.9 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Таким чином, оскільки при проведенні вказаних розрахунків позивачем невірно визначений період нарахування та не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобов'язання, згідно здійсненого господарським судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 27.04.14р. по 13.10.14р. в розмірі 11 635 грн. 07 коп. та 3% річних за вказаний період в сумі 1 592 грн. 88 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати позивачем судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги у розмірі 4 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем до матеріалів справи надані копії договору про надання правової допомоги від 02.09.14р. № 09/14-1 та додаткової угоди № 1 від 21.10.14р. до вказаного договору, платіжного доручення № 2685 від 22.10.14р., свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю тощо.

З урахуванням вищевикладеного, витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 4 000 грн. 00 коп. обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, б. 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, б. 25, кв. 52, код ЄДРПОУ 36840681) 60 000 грн. 00 коп. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 1 592 грн. 88 коп. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дві грн. 88 коп.) 3% річних, 11 635 грн. 07 коп. (одинадцять тисяч шістсот тридцять п'ять грн. 07 коп.) пені, 11 011 грн. 55 коп. (одинадцять тисяч одинадцять грн.. 55 коп.) інфляційних втрат, 4 000 грн. 00 коп. (чотири тисячі грн. 00 коп.) витрат на послуги адвоката, 1 825 грн. 54 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять грн. 54 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено - 02.02.15р.