Рішення

від 27.01.2015 по справі 911/5335/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа № 911/5335/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Райрембуд",

08704, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 52

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто ЛТД",

08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Жовтнева, буд. 30 А

про стягнення 114 617,74 грн.

за участю представників:

позивача - Красківський В.П. (довіреність від 09.01.2015 № 1);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Райрембуд" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 114 617,74 грн., з яких: 93 525,20 грн. основного боргу та 2 695,54 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором від 09.09.2013 № 2-09/13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.01.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 188/15 від 12.01.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 564/15 від 13.01.2015) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 27.01.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1857/15 від 27.01.2015) позивачем подано до матеріалів справи письмові пояснення.

У судовому засіданні 27.01.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Неподання відзиву на позовну заяву і нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.01.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "Райрембуд" (далі - субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чисте місто ЛТД" (далі - генпідрядник) укладено договір від 09.09.2013 № 2-09/13 «Капітальний ремонт приміщень адмінбудівлі по вул. Каштанова, 13 в м. Обухів Київської області» (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору, субпідрядник зобов'язується розробити кошторисну документацію по об'єкту, отримати позитивний висновок державної експертизи кошторисної документації проекту будівництва, виконати роботи з капітального ремонту покрівлі, що зазначені в цій кошторисній документації. Генпідрядник зобов'язується прийняти й оплатити роботи.

Ціна Договору, згідно з погодженою договірною ціною, складає 113 545,20 грн., у т.ч. ПДВ (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору, розрахунки проводяться по домовленості сторін після отримання коштів від замовника генпідрядником шляхом оплати на розрахунковий рахунок субпідрядника за фактично виконані роботи, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до остаточного виконання прийнятих сторонами зобов'язань за Договором (пункт 10.1. Договору).

На підтвердження виконання робіт за Договором, позивачем надано в матеріали справи копії акту приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) від 25.10.2013 № 1 на суму 113 545,20 грн. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-3) за жовтень 2013 року від 23.10.2013 на суму 113 545,20 грн., що підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін.

Підписи уповноважених представників сторін на зазначених актах та довідках скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів прийняття виконаних за Договором робіт та погодження їх вартості. Оригінали вказаних акту та довідки додані до матеріалів справи.

Договором встановлено, що розрахунки між сторонами проводяться після отримання коштів від замовника генпідрядником шляхом оплати на розрахунковий рахунок субпідрядника за фактично виконані роботи, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3.

Відповідно до платіжного доручення від 26.11.2013 № 674, замовником - виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 199 377,95 грн. за виконані роботи з капітального ремонту адміністративної будівлі по вул. Каштанова, 13 в м. Обухів Київської області.

Проте, відповідачем, в порушення умов Договору, здійснено лише часткову оплату виконаних робіт за Договором, що підтверджується довідкою з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за період з 01.09.2013 до 29.12.2014, відповідно до якої судом встановлено наявність часткових оплат за Договором у розмірі 20 000,00 грн.

Отже, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 93 545,20 грн. - різниця між вартістю виконаних робіт та сумою часткових оплат.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище акт приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3 - у якості письмових доказів виконання робіт позивачем, прийняття цих робіт відповідачем та погодження сторонами їх вартості, а банківську довідку - у якості письмового доказу для встановлення часткових оплат за Договором і, відповідно, наявності заборгованості.

Докази повної оплати робіт за Договором у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту Договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5) - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (типова форма № КБ-3, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5).

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відтак, позивач на виконання умов Договору виконав роботи, а відповідач прийняв вказані роботи без зауважень.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 93 545,20 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

Позивач, на підставі пункту 7.3. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 18 377,00 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, та встановлено, що вказана позовна вимога нарахована надмірно, оскільки позивачем нараховано пеню за період з 05.12.2013 до 30.10.2014, тоді як Договором не передбачено умови про збільшення періоду нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Відтак, правильний розрахунок пені за період з 05.12.2013 до 05.06.2014 складає 7 807,12 грн., а позовна вимога про стягнення 10 569,88 грн. пені задоволенню не підлягає.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 2 695,54 грн. за період з 05.12.2013 до 30.10.2014.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання у вигляді 3 % річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок позовної вимоги про стягнення 3% річних та з'ясував, що розмір 3 % річних за період, що визначений позивачем, є більшим, ніж заявлено позивачем.

З огляду на пункт 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, відсутні правові підстави для виходу суду за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі, що заявлений позивачем - 2 695,54 грн.

За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 93 545,20 грн. основної заборгованості, 2 695,54 грн. 3% річних та 7 807,12 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2 292,35 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте місто ЛТД" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Жовтнева, буд. 30 А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38274203) на користь Приватного підприємства "Райрембуд" (08704, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 52, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35471575) 93 545 (дев'яносто три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 20 коп. основної заборгованості, 7 807 (сім тисяч вісімсот сім) грн. 12 коп. пені, 2 695 (дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн. 54 коп. 3% річних та 2 080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 96 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 31.01.2015.

Суддя С.О. Саванчук