Постанова

від 02.06.2015 по справі 911/5335/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа№ 911/5335/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Красківського В.П. - дов. №2 від 24.04.2015 р.

від відповідача Кулініченка Г.В. - дов. б/н від 16.03.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Чисте місто ЛТД»

на рішення

господарського суду Київської області

від 27.01.2015 р. (суддя Саванчук С.О.)

у справі №911/5335/14

за позовом Приватного підприємства «Райрембуд»

(далі - ПП «Райрембуд»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Чисте місто ЛТД» (далі - ТОВ «Чисте місто ЛТД»)

про стягнення 114 617,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 27.01.2015 р. у справі №911/5335/14 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Чисте місто ЛТД» на користь ПП «Райрембуд» 93 545,20 грн. основної заборгованості, 7 807,12 грн. пені, 2 695,54 грн. 3% річних та 2 080,96 грн. судового збору. В задоволенні решти позову - відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, а оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в супереч положенням ст.ст. 4, 4-2, 4-3 ГПК України. За твердженнями апелянта, позивачем в порушення ст.ст. 5, 6 ГПК України не вжито заходів досудового врегулювання спору, в супереч приписам ст. 56 ГПК України не надіслано відповідачу копії позовної заяви, проте місцевим судом без дотримання вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України відкрито провадження у справі, а після винесення ухвали про порушення провадження у справі її копію не надіслано відповідачу, що призвело до позбавлення останнього участі у справі, подачі заперечень на позов тощо.

На думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що адмінбудівля по вул. Каштанова, 13 в м. Обухові Київської області, виконання робіт з капітального ремонту покрівлі якої є предметом укладеного між сторонами договору, відповідачу не належить, а є власністю виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, відтак місцевим судом безпідставно його не залучено до участі у справі.

Помилковими, за твердженнями апелянта, є висновки місцевого суду про те, що виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області, як замовником, перераховано відповідачу грошові кошти за виконані позивачем роботи, оскільки ці кошти перераховано за ремонт всіх приміщень, а не тільки на оплату робіт позивача. Апелянтом не заперечується заборгованість перед позивачем, проте цю заборгованість не може бути погашено через ненадходження коштів від замовника. В свою чергу вимоги про стягнення пені та трьох процентів річних є похідними від основної заборгованості, а відтак є безпідставними тощо.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу №911/5335/14 переданого для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ «Чисте місто ЛТД» прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 28.04.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача (апелянта), розгляд справи відкладено на 02.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. в зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, змінено склад суду та визначено судову колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ «Чисте місто ЛТД» прийнято до провадження у визначеному складі суду.

В судове засідання з'явилися представники сторін, представником відповідача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору про закупівлю робіт за державні кошти №143 від 02.09.2013 р. на капітальний ремонт приміщень адмінбудівлі по вул. Каштанова, 13 в м. Обухові Київської області. Представник позивача проти задоволення цього клопотання категорично заперечив.

Апеляційним господарським судом заявлене клопотання задоволено та копію згаданого договору долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні на залученні виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області в якості третьої особи не наполягав, в своїх поясненнях зазначив, що ТОВ «Чисте місто ЛТД» основний борг в розмірі 93 545,20 грн. не оспорює, разом з тим заперечує проти рішення місцевого суду в частині стягнення штрафних санкцій, тому просив оскаржене рішення в цій частині скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача, в свою чергу, доводи апеляційної скарги та викладені в усних поясненнях доводи апелянта заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПП «Райрембуд» звернулося з позовом до ТОВ «Чисте місто ЛТД» про стягнення 114 617,74 грн., з яких: 93 545,20 грн. - основний борг; 18 377,00 грн. - пеня; 2 695,54 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором №2-09/13 від 09.09.2013 р. «Капітальний ремонт приміщень адмінбудівлі по вул. Каштанова, 13 в м. Обухів Київської області» (далі - Договір) тощо.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог й прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Так, задовольняючи позов частково, місцевий суд встановив, що матеріалами справи підтверджено виконання позивачем робіт за Договором на суму 113 545,20 грн., здійснення відповідачем часткової оплати цих робіт на суму 20 000,00 грн., а також існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 93 545,20 грн., відтак вимога про стягнення основного боргу на згадану суму є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Разом з тим, суд першої інстанції на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України обмежив період нарахування пені шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому вимогу про стягнення пені задовольнив частково на суму 7 807,12 грн. Здійснивши перерахунок позовної вимоги про стягнення 3% річних суд з'ясував, що їх розмір за визначений позивачем період є більшим, ніж заявлено позивачем, проте, в силу п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України вважав, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі, що заявлено позивачем тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції як підставними та обґрунтованими.

Як встановлено матеріалами справи, 09.09.2013 р. між ПП «Райрембуд» (субпідрядником) та ТОВ «Чисте місто ЛТД» (генпідрядником) укладено Договір, предметом якого за умовами п.п. 1.1. та 1.2. є обов'язок субпідрядника розробити кошторисну документацію по об'єкту, отримати позитивний висновок державної експертизи кошторисної документації проекту будівництва, виконати роботи з капітального ремонту покрівлі згідно кошторисної документації, а також обов'язок генпідрядника - прийняти й оплатити роботи.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до остаточного виконання прийнятих сторонами зобов'язань за Договором (п. 10.1. Договору).

Положеннями ст. 317 ГК України встановлено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України), а також на підставі ч. 1 ст. 843 ЦК України визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна Договору згідно погодженої договірної ціни складає 113 545,20 грн., в т.ч. ПДВ (п. 3.1. Договору).

Зобов'язанням на підставі ч. 1 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільним законодавством (ст.ст. 525, 526 ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться й в приписах ч. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності до п. 5.1. Договору строк (термін) виконання робіт - 31.10.2013 року.

На підставі ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті й він підписується другою стороною.

Положеннями ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання робіт за Договором позивачем надано до матеріалів справи оригінали акту №1 приймання виконаних будівельних робіт (типової форми №КБ-2в) від 25.10.2013 р. на суму 113 545,20 грн. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-3) від 25.10.2013 р. на суму 113 545,20 грн., які підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток обох сторін, що підтверджує належне виконання субпідрядником робіт за Договором, факт прийняття генпідрядником цих робіт та погодження їх вартості.

На підставі п. 4.1. Договору розрахунки проводяться за домовленістю сторін після отримання коштів від замовника генпідрядником шляхом оплати на розрахунковий рахунок субпідрядника за фактично виконані роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми №КБ-3.

Із матеріалів справи також вбачається, що згідно платіжного доручення №674 від 26.11.2013 р. замовником - виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 199 377,95 грн. за виконані роботи з капітального ремонту адміністративної будівлі по вул. Каштанова, 13 в м. Обухів Київської області, відтак у відповідача виникло зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Судом першої інстанції встановлено й апелянтом не спростовано, що відповідачем здійснено лише часткову оплату виконаних робіт, що підтверджується довідкою з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки. Згідно цієї довідки відповідачем двічі здійснено оплату за Договором загалом на суму 20 000,00 грн., а саме: 27.01.2014 р. в сумі 10 000,00 грн. та 03.06.2014 р. в сумі 10 000,00 грн.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що на момент розгляду справи у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 93 545,20 грн. - різниця між вартістю виконаних робіт та сумою часткових оплат.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду щодо задоволення вимог позивача про стягнення 93 545,20 грн. основного боргу, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання з оплати виконаних робіт та не спростовано заявлених позовних вимог.

Крім цього, представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначено, що ТОВ «Чисте місто ЛТД» основний борг в розмірі 93 545,20 грн. не оспорюється.

Доводи апелянта з приводу того, що місцевим судом не залучено до участі у справі виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, якому належить адміністративна будівля по вул. Каштанова, 13 в м. Обухів Київської області, не заслуговують на увагу, оскільки виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області не є стороною Договору й рішення у даній справі з приводу виконання Договору жодним чином не впливає на його права та обов'язки.

Посилання скаржника на те, що виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області перераховано відповідачу грошові кошти за ремонт всіх приміщень, в тому числі за виконані відповідачем роботи, а не тільки на оплату робіт позивача, є безпідставними, адже відповідач, підписавши без застережень та зауважень акт приймання виконаних будівельних робіт (типової форми №КБ-2в) від 25.10.2013 р. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-3) від 25.10.2013 р. фактично прийняв ці роботи, відтак надав згоду на їх кількість, якість, вартість тощо.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ст. 612 ЦК України).

Приписами ст.ст. 549, 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Передбачений ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється на підставі ст. 3 цього Закону від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач на підставі п. 7.3. Договору заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на суму 18 377,00 грн. Розмір пені позивач розрахував наступним чином: за період з 05.12.2013 р. по 27.01.2014 р. на суму боргу в розмірі 113 545,20 грн.; за період з 27.06.2014 р. по 03.06.2014 р. на суму боргу в розмірі 103 545,20 грн.; за період з 03.06.2014 по 30.10.2014 р. на суму боргу 93 545,20 грн.

Проте, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Місцевим судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені й встановлено, що пеня нарахована надмірно, оскільки її розраховано за період з 05.12.2013 р. до 30.10.2014 р., тоді як Договором не передбачено збільшення періоду нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України. З огляду на наведене судом встановлено, що правильним розрахунком є пеня в розмірі 7 807,12 грн., яку і слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім цього, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання у вигляді 3% річних не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок позовних вимог про стягнення 3% річних місцевий суд з'ясував, що їх розмір за визначений позивачем період є більшим, ніж заявлено позивачем, проте, в силу п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України вважав, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у заявленому позивачем розмірі.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору й про це є клопотання заінтересованої сторони.

Такого клопотання матеріали справи не містять.

З урахуванням наведених положень законодавства, Договору та періодів прострочення, апеляційний господарський суд здійснив власний перерахунок пені та 3% річних, встановивши, що місцевий суд дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 7 807,12 грн. та 3% річних в розмірі 2 695,54 грн.

Твердження апелянта про те, що позивачем в порушення ст.ст. 5, 6 ГПК України не вжито заходів досудового врегулювання спору не заслуговують на увагу, адже згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. №9, з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Посилання апелянта на не надіслання йому копії позовної заяви та ухвали про порушення провадження у справі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 6, 11, 12).

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисте місто ЛТД» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 27.01.2015 р. у справі №911/5335/14 - без змін.

Матеріали справи №911/5335/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

Н.М. Коршун