Рішення

від 27.01.2015 по справі 911/5408/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. справа № 911/5408/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київ

до Підприємства профспілки «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників державних органів доходів і зборів», Автономна Республіка Крим, смт Озерне

про стягнення 2 821 963,96 гривень

за участю представників:

від позивача: Глущенко О.Л. (довіреність №01-38-105 від 12.01.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

17.12.2014 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства профспілки «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників державних органів доходів і зборів» (далі-ДСОЦ «Маяк»/відповідач) про стягнення 3 283 683,18 грн, з яких: 2 502 807,30 грн вартості повернутих путівок за договором про закупівлю за державні кошти №383/07/13 від 14.12.2013, 280 314,42 грн пені та 500 561,46 грн штрафу.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2014 порушено провадження у справі №911/5408/14 та призначено справу до розгляду на 13.01.2015.

13.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог про стягнення пені та штрафу до 115 649,86 грн та 203 506,80 грн відповідно. Зазначена заява судом прийнята.

В судові засідання 13.01.2015 та 27.01.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками про надіслана процесуальних документів на електронну адресу відповідача на ухвалах господарського суду Київської області від 17.12.2014 та 13.01.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

14.12.2013 між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-замовник) та ДСОЦ «Маяк» (далі-виконавець) було укладено договір про закупівлю за державні кошти №383/07/13 (далі-договір), відповідно до якого виконавець зобов'язався надати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей (далі-послуги) на підставі санаторно-курортних путівок (далі-путівка) у кількості, за видами та ціною, що визначені у додатку №1 до цього договору та за профілями лікування, зазначеними у додатку №2 до цього договору, а замовник - прийняти й оплатити такі послуги.

Пунктами 6.2.7, 4.3 та 10.1 договору передбачено, що замовник має право повертати виконавцю невикористані путівки у випадках, передбачених цим договором.

Отримані путівки в окремих випадках (зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на санаторно-курортне лікування, відсутності коштів на оплату послуг, відмови страхувальників, застрахованих осіб, або лікувально-профілактичних закладів від путівок; порушення виконавцем строку відправлення путівок, дій, що виникли з вини виконавця, результатом яких стала неможливість надання послуг) можуть бути повернуті виконавцю.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2014 включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань та відповідальності за вчинені порушення, що виникли під час його дії.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, сплативши відповідачеві за путівки І-го кварталу 2014 року 2 502 807,30 грн, що підтверджується платіжними дорученнями останнього №572 від 24.01.2014 на суму 790 360,20 грн та №613 від 28.01.2014 грн. При цьому, позивачем, як замовником, було отримано від відповідача 730 путівок на І-й та ІІ-й квартали 2014 року, з яких першим в порядку п. 4.3 договору було повернуто відповідачу 301 путівку за І-й квартал на загальну суму 2 555 742,00 грн, що підтверджується накладними на повернення путівок постачальнику:

1. Київське міське відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0010 від 31.03.2014 ( 36 шт. на суму 283 122,00 грн);

накладна № 0030 від 02.04.2014 (1 шт. на суму 12 054,00 грн);

2. Івано-Франківське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0007 від 31.03.2014 (1 шт. на суму 12 054,00 грн);

3. Київське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0178 від 04.04.2014 (8 шт. на суму 57 330,00 грн);

4. Кіровоградське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0115 від 31.03.2014 (4 шт. на суму 31 458,00 грн);

5. Луганське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 19 від 31.03.2014 (13 шт. на суму 89 670,00 грн);

накладна № 30 від 02.04.2014 (4 шт. на суму 37 044,00 грн);

6. Львівське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0046 від 31.03.2014 (4 шт. на суму 48 216,00 грн);

7. Миколаївське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0003 від 31.03.2014 (6 шт. на суму 55 566,00 грн);

8. Одеське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0002 від 31.03.2014 (14 шт. на суму 135 240,00 грн);

9. Полтавське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0014 від 31.03.2014 (14 шт. на суму 135 240,00 грн);

10. Рівненське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0039 від 31.03.2014 (10 шт. на суму 92 610,00 грн);

11. Сумське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0016 від 31.03.2014 (6 шт. на суму 61 152,00 грн);

12. Тернопільське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0019 від 31.03.2014 (3 шт. на суму 36 162,00 грн);

13. Харківське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0024 від 31.03.2014 (66 шт. на суму 533 022,00 грн);

14. Херсонське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0009 від 03.04.2014 (3 шт. на суму 19 404,00 грн);

15. Хмельницьке обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0114 від 07.04.2014 (6 шт. на суму 49 980,00 грн);

16. Черкаське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0012 від 31.03.2014 (4 шт. на суму 25 872,00 грн);

17. Чернівецьке обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0010 від 31.03.2014 (2 шт. на суму 12 936,00 грн);

18. Чернігівське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0020 від 09.04.2014 (14 шт. на суму 112 896,00 грн);

19. Дніпропетровське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0007 від 31.03.2014 (36 шт. на суму 288 708,00 грн);

20. Волинське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0020 від 31.03.2014 (3 шт. на суму 30 576,00 грн);

21. Донецьке обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 2271 від 31.03.2014 (8 шт. на суму 62 916,00 грн);

22. Житомирське обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 122 від 08.04.2014 (1 шт. на суму 12 054,00 грн.);

накладна № 118 від 07.04.2014 (8 шт. на суму 96 432,00 грн);

23. Запорізьке обласне відділення ФСС З ТВП:

накладна № 0015 від 09.04.2014 (6 шт. на суму 38 808,00 грн);

24. Вінницьке обласне відділення ФСС з ТВП:

накладна № 0013 від 09.04.2014 (4 шт. на суму 48 216,00 грн);

25. ФСС з ТВП в АРК:

накладна № 0071 від 17.03.2014 (16 шт. на суму 137 004,00 грн.).

У відповідності до наданої суду інформації сервісу відстеження експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта», накладні на повернення № 0007 від 31.03.2014, № 0115 від 31.03.2014, № 0039 від 31.03.2014, № 0046 від 31.03.2014, № 0020 від 09.04.2014, № 0003 від 31.03.2014, № 0020 від 31.03.2014, № 0016 від 31.03.2014, № 0015 від 09.04.2014, № 0013 від 09.04.2014, № 0010 від 31.03.2014, № 0007 від 31.03.2014, № 0012 від 31.03.2014, № 122 від 08.04.2014, № 118 від 07.04.2014, № 0114 від 07.04.2014 були отримані відповідачем 08.04.2014, 10.04.2014, 10.04.2014, 11.04.2014, 12.04.2014, 16.04.2014, 22.04.2014, 22.04.2014, 24.04.2014, 28.04.2014, 03.05.2014, 03.05.2014, 03.05.2014, 16.05.2014, 16.05.2014 та 27.06.2014 відповідно. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині повернення грошових коштів за попередньо оплачені та повернуті путівки не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 2 502 807,30 грн заборгованості.

Відсутність грошових розрахунків відповідача за договором підтверджується наданою суду довідкою Державної казначейської служби України №14-08/101-741 від 16.01.2015.

З метою досудового врегулювання даного спору, 22.10.2014 позивачем було надіслано відповідачу претензію №8-39-2774, відповідно до якої останній інформував відповідача про наявність заборгованості та вимагав повернення грошових коштів, сплачених за путівки, що були повернуті згідно договору.

Листом №472 від 06.11.2014 відповідач підтвердив факт отримання від позивача путівок на загальну суму 2 502 807,30 грн, однак вимогу про повернення отриманих за путівки коштів відхилив з огляду на необґрунтованість.

Посилаючись на те, що сторони згоди щодо розміру та порядку повернення коштів, сплачених за повернуті путівки не досягли, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 2 502 807,30 грн заборгованості за договором, що полягає у вартості повернутих та попередньо оплачених путівок за І-й квартал 2014 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статей 627, 629 Цивільного кодексу України договором сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі повернення замовником путівок (п. 4.3), а також запізнення та (або) дострокового вибуття застрахованих осіб та (або) членів їх сімей (п. 6.3.14) оплата вартості ненаданих виконавцем послуг замовником не проводиться, а перераховані за такі послуги кошти повертаються замовнику.

Повернення зазначених коштів виконавець здійснюється не пізніше 10 календарних днів від дати отримання від замовника невикористаних путівок та (або) подання замовнику даних у порядку, передбаченому п. 6.3.14 цього договору.

З огляду наведеного, повернення позивачем попередньо оплачених путівок за І-й квартал 2014 року вартістю 2 502 807,30 грн відповідачу, як і визнання останнім факту їх отримання, породжує для відповідача, як виконавця за договором, обов'язок по поверненню отриманих за такі путівки коштів у повному обсязі у строки, передбачені договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач свої грошові зобов'язання за договором не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 502 807,30 грн вартості повернутих та попередньо оплачених путівок за І-й квартал 2014 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині повернення коштів за ненадані послуги за договором, позивач просить суд стягнути:

- 115 649,86 грн пені, нарахованої за періоди:

з 19.04.2014 по 17.10.2014 на 12 054,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0007 від 31.03.2014,

з 21.04.2014 по 19.10.2014 на 124 068,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 0115 від 31.03.2014, № 0039 від 31.03.2014,

з 22.04.2014 по 20.10.2014 на 48 216,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0046 від 31.03.2014,

з 23.04.2014 по 21.10.2014 на 112 896,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0020 від 09.04.2014,

з 27.04.2014 по 25.10.2014 на 55 566,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0003 від 31.03.2014,

з 03.05.2014 по 31.10.2014 на 91 728,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 0020 від 31.03.2014, № 0016 від 31.03.2014,

з 05.05.2014 по 02.11.2014 на 38 808,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0015 від 09.04.2014,

з 09.05.2014 по 06.11.2014 на 48 216,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0013 від 09.04.2014,

з 14.05.2014 по 11.11.2014 на 301 644,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 0010 від 31.03.2014, № 0007 від 31.03.2014,

з 14.05.2014 по 24.11.2014 на 25 872,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0012 від 31.03.2014,

з 27.05.2014 по 24.11.2014 на 108 486,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 122 від 08.04.2014, № 118 від 07.04.2014, № 118 від 07.04.2014,

з 08.07.2014 по 05.01.2015 на 49 980 грн заборгованості за накладною на повернення № 0114 від 07.04.2014;

- 203 506,80 грн штрафу із розрахунку 20% від 1 017 534,00 грн сукупної заборгованості за означеними накладними.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2.5 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого п. 4.4 цього договору, виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості несвоєчасно виконаних зобов'язань, за кожний день прострочення, а в разі прострочення понад 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 20% від вартості невиконаних зобов'язань за цим договором.

Водночас, приписами ч. 1 ст. 612 та ч. 5 ст. 254 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду наведеного, враховуючи встановлений п. 4.4 договору строк для повернення отриманих від замовника коштів, а також встановлені ч. 5 ст. 254 ЦК України умови щодо визначення дня закінчення строку, які не були враховані позивачем при здійсненні нарахування пені, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 19.04.2014 по 17.10.2014 на 12 054,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0007 від 31.03.2014,

з 22.04.2014 по 19.10.2014 на 124 068,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 0115 від 31.03.2014, № 0039 від 31.03.2014,

з 22.04.2014 по 20.10.2014 на 48 216,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0046 від 31.03.2014,

з 23.04.2014 по 21.10.2014 на 112 896,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0020 від 09.04.2014,

з 29.04.2014 по 25.10.2014 на 55 566,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0003 від 31.03.2014,

з 03.05.2014 по 31.10.2014 на 91 728,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 0020 від 31.03.2014, № 0016 від 31.03.2014,

з 06.05.2014 по 02.11.2014 на 38 808,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0015 від 09.04.2014,

з 09.05.2014 по 06.11.2014 на 48 216,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0013 від 09.04.2014,

з 14.05.2014 по 11.11.2014 на 301 644,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 0010 від 31.03.2014, № 0007 від 31.03.2014,

з 14.05.2014 по 24.11.2014 на 25 872,00 грн заборгованості за накладною на повернення № 0012 від 31.03.2014,

з 27.05.2014 по 24.11.2014 на 108 486,00 грн сукупної заборгованості за накладними на повернення № 122 від 08.04.2014, № 118 від 07.04.2014, № 118 від 07.04.2014,

з 08.07.2014 по 05.01.2015 на 49 980 грн заборгованості за накладною на повернення № 0114 від 07.04.2014.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, перерахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 115 687,44 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 115 649,86 грн пені підлягає задоволенню.

Натомість, оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення та обрахованого судом в межах заявленого періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 203 506,80 грн підлягає задоволенню.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2014 у справі №910/19082/13.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 254, 530, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства профспілки «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників державних органів доходів і зборів» (97493, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт Озерне, вул. Алея дружби, 107, ідентифікаційний код 35236736) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28, ідентифікаційний код 25885944):

- 2 502 807 (два мільйони п'ятсот дві тисячі вісімсот сім) грн 30 коп. заборгованості,

- 115 649 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн 86 коп. пені,

- 203 506 (двісті три тисячі п'ятсот шість) грн 80 коп. штрафу.

3. Стягнути з Підприємства профспілки «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Маяк» Всеукраїнської професійної спілки працівників державних органів доходів і зборів» (97493, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, смт Озерне, вул. Алея дружби, 107, ідентифікаційний код 35236736) в доход Державного бюджету України 56 439 (п'ятдесят шість тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн 28 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 02.02.2015

Суддя В.А. Ярема