Ухвала

від 18.12.2014 по справі 804/6487/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 804/6487/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому, просило суд скасувати Наказ «Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СФ МОТОРЗ" код 36942497 від 23.04.14 року №517 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.04.2014 року відповідачем надіслано позивачеві лист-запит № 13764/10/04-63-22-04-10 про надання інформації та її документального підтвердження з питань взаємовідносин із ТОВ «Альянс-Сервіс-Буд»(а.с.21-22). Позивачем було надано відповідь у листі №16/4/14 від 23.04.2014 року з відмовою у наданні пояснень та документів через порушення закону, а саме відсутність передбачених підстав для правомірності такого запиту (а.с.23-24).

23 квітня 2014 року відповідачем винесено наказ №517 про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СФ МОТОРЗ» (а.с.25).

23.04.2014 року копію наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «СФ МОТОРЗ» та повідомлення № 14060/22-04-10 від 23 квітня 2014 року вручені директору підприємства Шапіро Р.Ю. (а.с.39).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись до суду з вимогою скасувати наказ відповідача від 23.04.2014 року «Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СФ МОТОРЗ» №517, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, у якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного суду України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд апеляційної інстанції вважає, що, враховуючи предмет оскарження та обставини справи, у даному випадку платником податків оспорюються власне дії суб'єкта владних повноважень.

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дії або бездіяльність за будь-яких обставин повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права, свободи або інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про скасування наказу слід встановити, чи є оскаржуваний наказ відповідача таким, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зміст оскаржуваного наказу полягає у організації та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки.

А враховуючи те, що оспорюваний наказ контролюючим органом фактично реалізовано, а саме - здійснено перевірку, за результатами якої складено акт від 25 квітня 2014 року № 1532/2204/36942497 (який також не несе ніяких правових наслідків для позивача, оскільки за своєю суттю є інформаційною довідкою та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм ст.69 КАС України), то він не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача.

Суд зазначає, що дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом апеляційної інстаннції, у спірних правовідносинах відповідач жодних податкових повідомлень-рішень щодо позивача не виносив.

За таких обставин, підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог відсутні.

Отже, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ МОТОРЗ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук