Постанова

від 25.12.2014 по справі 804/1803/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2014 рокусправа № 804/1803/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Казбег" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казбег" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003822200 та № 0003832200 від 10.12.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Казбег" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №№0003822200, 0003832200 від 10.12.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗБЕГ" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0003822200, 0003832200 від 10.12.2013 року.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗБЕГ" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 27.11.2013 року № 948/22-01/31123135 (а.с.8-42) (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення: п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством занижено податок на прибуток у сумі 320179 грн., у тому числі, за: за 4 квартал 2012 року у сумі 320179 грн.; п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст.198; п.п. 193.1 ст.193 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненням), п.1, п.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п.1 p. IV, п.8 p. VI у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 90399 грн., в тому числі: липень 2011 року - 5942 грн.; серпень 2011 року - 7108 грн.; вересень 2011 року - 48870 грн.; жовтень 2011 року - 6349 грн.; листопад 2011 року - 4700 грн.; березень 2012 року - 7708 грн.; квітень 2012 року - 500 грн.; травень 2012 року - 6071 грн.; червень 2012 року - 417 грн.; липень 2012 року - 367 грн.; жовтень 2012 року - 1050 грн.; листопад 2012 року - 950 грн.; грудень 2012 року - 367 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0003822200 від 10.12.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 480269,00 грн. та №0003832200 від 10.12.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 135599,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Казбег" (покупець) та ТОВ "Торговий союз Реальто" (продавець), укладено договір купівлі-продажу від 07.07.11р. № 070711 на предмет постачання товару згідно видатковим накладним (механізми встряхування коронірующих електродів, коронки бурові). На виконання умов договору, продавцем поставлено ТМЦ на адресу ТОВ "Казбег" ТМЦ на загальну суму 2226600,00грн. ТОВ "Казбег" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий союз Реальто" кошти на загальну суму 1681445,00 грн.

В акті перевірки відповідач вказує, що відповідно до відомостей по pax. 63.1.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" позивач станом на 31.12.12р. має кредиторську заборгованість перед ТОВ "Торговий союз Реальто" за отримані раніше товарно-матеріальні цінності, в сумі 545155,00 грн.

ТОВ "Казбег" (покупець) та ПП "ФСК-Україна" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 11.08.11р. № 110811 на предмет постачання товару, згідно видатковим накладним (металоконструкції). На виконання умов договору продавцем поставлено на адресу ТОВ "Казбег" ТМЦ на загальну суму 11749976,00 грн. ТОВ "Казбег" перерахувало на розрахунковий рахунок ПП "ФСК-Україна" кошти на загальну суму 10770470,00 грн.

В акті перевірки відповідач вказує, що відповідно до відомостей по pax. 63.1.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ТОВ "Казбег" станом на 31.12.12р., має кредиторську заборгованість перед ПП "ФСК-Україна" за отримані раніше товарно-матеріальні цінності в сумі 979 506,00 грн.

Також відповідачем встановлено, що Державним реєстратором по вказаним контрагентам позивача проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в зв'язку з банкротством, а саме: ТОВ "Торговий союз Реальто" - 08.11.12р. №12241170007049992; Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.12р. №38/5005/6321/2012 ТОВ "Торгівельний союз Реальто" (код ЄДРПОУ 37148521), визнано банкрутом та припинено (ліквідовано), як юридичну особу; ПП "ФСК-Україна" - 01.11.12р. №12241170008038087; Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.12р. №24/5005/6304/2012 ПП "ФСК - Україна" (код ЄДРПОУ 35269625) визнано банкрутом та припинено (ліквідовано), як юридичну особу.

Згідно матеріалів справи, позивачем отримано повідомлення про уступку права вимоги від 09.01.2013 року (а.с.45,46) від ТОВ «Промресурс 2012»

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підпунктом 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, щодо складу інших доходів платника податку включаються вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених, як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої, стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також, прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Отже, відповідно до пп.14.1.11, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.137.16 ст.137 ПК України, безнадійною заборгованістю є заборгованість, що відповідає одній з таких однак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією. Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України включається до складу інших доходів. Датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.

Колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість не може вважатись безнадійною оскільки, державна реєстрація припинення юридичних осіб здійснена після здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Колегія судів ухвалює нову постанову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріально права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 19 8 , ст. 20 2, 205 , 206 КАС України , суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Казбег" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Казбег" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003822200 та № 0003832200 від 10.12.2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук