Постанова

від 05.03.2019 по справі 804/1803/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

м. Київ

справа №804/1803/14

касаційне провадження №К/9901/9443/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Прокопчук Т.С.) у справі № 804/1803/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗБЕГ до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю КАЗБЕГ звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2013 № 0003822200 та від 10.12.2013 № 0003832200.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 05.03.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.12.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 скасував та прийняв нову, якою адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014.

В обґрунтування своїх вимог Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 193.1 статті 193, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно проігноровано, що кредиторська заборгованість позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий союз Реальто та Приватним підприємством ФСК-Україна , які визнані банкрутами та припинені (ліквідовані) як юридичні особи, є безнадійною та відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підлягає включенню до складу інших доходів платника.

Крім того, наголошує, що Товариством з обмеженою відповідальністю КАЗБЕГ не підтверджено реальний характер операцій з придбання робіт автокраном у Товариства з обмеженою відповідальністю Буденергомонтаж ЛТД , Товариства з обмеженою відповідальністю Касто , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Скорпіон-РП , товарно-матеріальних цінностей у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та послуг із перебазування автокрану в Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-електро , а також господарський характер понесених за ними витрат.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗБЕГ з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом від 27.11.2013 № 948/22-01/31123135.

За її наслідками Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області дійшла висновку про порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 193.1 статті 193, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на невключення до складу інших доходів у четвертому кварталі 2012 року як безнадійної заборгованості сум кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий союз Реальто у розмірі 545155,00 грн. та Приватним підприємством ФСК-Україна в сумі 979506,00 грн., які визнані банкрутами та припинені (ліквідовані) як юридичні особи, а також безпідставне віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних робіт автокраном у Товариства з обмеженою відповідальністю Буденергомонтаж ЛТД , Товариства з обмеженою відповідальністю Касто , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Скорпіон-РП , товарно-матеріальних цінностей у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та послуг із перебазування автокрану в Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-електро , господарський характер яких не підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0003822200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 320179,00 грн. за основним платежем та 160090,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0003832200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 90399,00 грн. за основним платежем та 45200,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову та приймаючи нову - про його задоволення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розглядувана заборгованість не може вважатись безнадійною, оскільки державна реєстрація припинення юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий союз Реальто та Приватного підприємства ФСК-Україна здійснена після вчинення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Крім того, суд зазначив, що реальний характер господарських операцій з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю КАЗБЕГ робіт, товарно-матеріальних цінностей та послуг підтверджується відповідними первинними документам.

За правилами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з підпунктом в підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) безнадійною є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

За правилами статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до складу інших доходів платника, якщо відпали передбачені законом підстави для стягнення такої заборгованості.

Даний факт має місце в усіх випадках, коли стягнення кредиторської заборгованості з платника податку виключається, зокрема, у випадку припинення юридичних осіб-кредиторів.

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення юридичних осіб-контрагентів позивача у зв'язку з банкротством, а саме - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий союз Реальто 08.11.2012 та Приватного підприємства ФСК-Україна 01.11.2012.

Відповідно ж до наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку станом на 31.12.2012 кредиторська заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий союз Реальто в сумі 545155,00 грн. та перед Приватним підприємством ФСК-Україна у розмірі 979506,00 грн. не погашена, у зв'язку з чим згідно з підпунктом в підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є безнадійною та підлягає включенню до складу інших доходів позивача.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗБЕГ про те, що в січні 2013 року на його адресу від Товариства з обмеженою відповідальністю Промресурс 2012 надійшли повідомлення про уступку прав вимоги, згідно з якими новим кредитором за договорами від 07.07.2011 № 070711 та від 11.08.2011 № 110811 стало Товариство з обмеженою відповідальністю Промресурс 2012 , і позивач почав частково погашати спірну заборгованість, Дніпропетровський окружний адміністративний суд цілком об'єктивно відхилив з огляду на ненадання платником жодного платіжного документа на підтвердження цієї обставини та припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Промресурс 2012 як юридичної особи, про що 29.11.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття органом доходів і зборів податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0003832200, слід враховувати вимоги пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, придбання товарів, робіт, послуг передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника. Така мета є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, всі витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, витрати на придбання товарів, робіт, послуг, понесені без мети їх використання в господарській діяльності, або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника, не дають йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому слід враховувати, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, в той же час згідно з принципом змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Втім, у розглядуваній ситуації судом першої інстанції з'ясовано, що позивачем не представлено доказів на підтвердження наявності в нього економічно необхідних можливостей для фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності, для якої придбавались відповідні товари, роботи та послуги.

Наведені обставини обумовлюють відсутність причинно-наслідкового зв'язку між понесеними Товариством з обмеженою відповідальністю КАЗБЕГ витратами на придбання товарів, робіт, послуг та його господарською діяльністю і, відповідно, обґрунтованість висновку Дніпропетровського окружного адміністративного суду про правомірність прийнятого контролюючим органом акта індивідуальної дії про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції, в свою чергу, не встановлено інших обставин та не досліджено будь-яких нових доказів, а відтак Верховний Суд дійшов висновку, що Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014, яка відповідає закону.

Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 у справі № 804/1803/14 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі № 804/1803/14 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк