Ухвала

від 29.01.2015 по справі 826/9885/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9885/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Будматеріали» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносервіс-Будматеріали» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2014 року № 0009282203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2014 року адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в період з 26.05.2014 по 30.05.2014 згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 26.05.2014 № 343 і направлення на перевірку від 26.05.2014 № 1372/2203, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» (ідентифікаційний код 32073834) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Атлант Буд ЛТД» (ідентифікаційний код 38183038) за період з 01.12.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено Акт від 05.06.2014 № 1138/26-59-22-03/320723834 (далі - Акт перевірки), де зазначено порушення податкового законодавства, встановлені під час проведення перевірки, а саме: ст. 22, п. 44.1 ст. 44, ст. 138, п. 185.1 ст. 185, ст. 188, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Підприємством податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 229 504, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 13.06.2014 до канцелярії ДПІ письмові заперечення від 13.06.2014 № 34621/10 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 20.06.2014 № 7945/10/26-59-22-01-10 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» - без задоволення.

27 червня 2014 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на підставі Акта перевірки від 05.06.2014 № 1138/26-59-22-03/3207238348 прийнято спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0009282203, яким визначено ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 286 880, 00 грн., в т.ч. 229 504, 00 грн. - основний платіж, 57 376, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, податковою накладною, виданою зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2013 року між ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» (Покупець), в особі генерального директора Некрута В.М., та ТОВ «Атлант Буд ЛТД» (Постачальник), в особі директора Науменко Т.О., був укладений договір поставки за № 1/11/2013. За умовами цього Договору Постачальник зобов'язаний поставити в обумовлений термін і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити фасадні кріпильні елементи торгової марки FISHER (товар), який поставляється йому в рамках даного Договору, ціна, кількість, строки відвантаження й поставки якого визначаються специфікаціями до даного Договору й вказуються в заявках на відвантаження товару. Поставка товару здійснюється партіями на підставі письмових заявок Покупця (п. 1.1 і п. 1.2 цього Договору).

Загальну сума Договору складається з вартості поставленого товару Покупцеві за весь період дії Договору (п. 2.8 даного Договору).

Відповідно до п. 2.4, п. 3.1 - п. 3.4, п. 3.7 зазначеного Договору датою виписки Постачальником товарної накладної Покупцеві є дата відвантаження товару. При цьому передача (поставка) товару здійснюється на умовах СРТ - склад Покупця: «Будівельний майданчик», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 1, відповідно до Міжнародних правил інтерпретації термінів «Інкотермс-2010». Товар передається за видатковою накладною або за актом приймання-передачі товару, та повинен бути забезпечений: видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною (при поставці автотранспортом Постачальника), свідоцтвом про якість на кожну партію товару, сертифікатом відповідності і висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Згідно п. 2.5 і п. 2.9 Договору оплата партії поставленого товару здійснюється в національній валюті Україні та в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Також передбачена можливість попередньої оплати у відповідності до встановленого цим Договором графіку.

Строк дії Договору - з моменту підписання та до 15 січня 2014 року, але з урахуванням повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним Договором (п. 7.3 цього Договору).

Відповідно до пояснень позивача викладених в тексті поданої позовної заяви, придбаний у ТОВ «Атлант Буд ЛТД» товар був використаний ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» безпосередньо у своїй господарській діяльності. А саме 14 жовтня 2013 року між позивачем, як підрядником, та ТОВ «Бізнес-центр «САГА», як замовником, був укладений договір підряду за № 2, за умовами якого ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» на власний ризик та з використанням власних матеріалів і обладнання мало виконати роботи з оздоблення зовнішнього фасаду адміністративного (офісного) центру по вул. Сагайдачного, 1 в Подільському районі міста Києва (далі - Об'єкт). Для оздоблення зовнішнього фасаду Об'єкта Замовника природнім камінем за вказаним договором підряду від 14.10.2013р. № 2 Підрядник (позивач) потребував фасадні кріпильні елементи торгової марки FISCHER. Такі фасадні кріпильні елементи були якраз придбані позивачем у ТОВ «Атлант Буд ЛТД» згідно спірного договору поставки 11.11.2013р. № 1/11/2013 з доставкою безпосередньо на Об'єкт будівництва.

На підтвердження факту отримання придбаного товару від постачальника позивач надав суду наступні оригінали та копії первинних документів:

- додатку № 1 до Договору поставки - специфікацію № 1;

- видаткових накладних від 18.02.2014р. № РН-00018 на суму 1 152 690, 07 грн. (з ПДВ) та від 26.03.2014р. № 24 на суму 145 452, 58 грн. (з ПДВ). Безпосередньо отримання товарів на місці здійснював працівник Покупця - головний інженер Корж В.В., місце передачі товару - основний склад (згідно додаткових письмових пояснень позивача від 24.07.2014р. б/н, наданих в призначеному судовому засіданні, - товар отримувався на складі, що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайка, вул. Антонова, 20);

- актів прийому-передачі товару № 1 і № 2 від 18.02.2014р., та № 3 від 26.03.2014р.;

- податкової накладної від 03.12.2013р. № 1 на суму 1 377 026, 35 грн. (в т.ч. ПДВ - 229 504, 39 грн.), виписаної ТОВ «Атлант Буд ЛТД» на користь ТОВ «Техносервіс-Будматеріали», яка підписана Науменко Т.О. та скріплена печаткою підприємства-продавця;

- витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних № 11135523 від 11.01.2014р. з відомостями про реєстрацію продавцем податкової накладної від 03.12.2013р. № 1;

- платіжного доручення від 03.12.2013р. № 1996 на суму 1 377 026, 35 грн.;

- виписки по особовому рахунку позивача у Печерському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) за 03.12.2013р.

Також наявна в матеріалах справи податкова накладна, що була виписана ТОВ «Атлант Буд ЛТД» на адресу позивача за результатами поставок товарів, за своїм змістом цілком відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що документально підтверджено спільні дії сторін при укладені та виконанні договору були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договору по придбанню фасадних кріпильних елементів торгової марки FISHER, тому договір не має ознак фіктивності.

Разом з цим, позивачем, в обґрунтування своїх позовних вимог, подано до матеріалів справи документи, що підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копій довідки органу статистики відносно ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» станом 27.12.2013р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100078842 від 22.11.2007р., дозвільної документації, виданої ТОВ «Техносервіс-Будматеріали» на право здійснення господарської діяльності зі створення об'єктів архітектури (в тому числі робі підвищеного ризику); копії договору підряду від 14.10.2013р. № 2 та договорів поставки та виконання робіт від 08.11.2013р. № 0811-13, від 11.11.2013р. № 1111-13, від 14.11.2013р. № 1411-13, від 18.11.2013р. № 1811-13, від 21.11.2013р. № 2111-13 і від 25.11.2013р. № 2511-13, укладених між позивачем (як Підрядником/Виконавцем) та ТОВ «Бізнес-Центр «САГА» (як Замовником) щодо виконання будівельно-монтажних робіт по оздобленню зовнішнього фасаду адміністративного (офісного) центру по вул. Сагайдачного, 1 в Подільському районі міста Києва; реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року; копії договору оренди від 02.09.2013р. № 02/09-13 та договору суборенди від 01.04.2013р. № 01/04-1, укладених між позивачем (як Орендарем) і ТОВ «УКРНЕРУДПРОМ» (Орендодавцем) щодо платного строкового користування нежилими приміщеннями для розміщення складу та офісу; копію свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна (цехи), виданого 16.12.2012р.; оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби» за грудень 2013 року та 1-ий квартал 2014 року; копії штатних розписів, затверджених 09.12.2013р. та 01.03.2014р., і податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за 4-ий квартал 2013 року, та ін.

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «Атлант Буд ЛТД») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірного правочину. Відтак, наявна в матеріалах справи копія податкової накладної, на підставі якої позивач сформував податковий кредит за звітний період грудень 2013 року, відповідає вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2014 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.