Рішення

від 29.01.2015 по справі 1519/22193/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2054/15

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.

з участю секретаря - Колмакова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "АПМ-Профіль" (ТОВ "ЛСТК-Інвест") про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року, -

встановила:

У грудні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про відшкодування шкоди і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що її чоловік ОСОБА_4 загинув при дорожньо - транспортній пригоді ,яка сталася 27.03.2007 року .

Відповідно до постави про відмову у порушенні кримінальної справи від 06.04.2007 року ,смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок наїзду автомобіля марки КАМАЗ д\н НОМЕР_1 ,який на праві приватної власності належав ОСОБА_5 ,за кермом якого знаходився у момент ДТП відповідач ОСОБА_3,який перебував у трудових відносинах з ТОВ "АПМ-Профіль".

Позивач вважає, що відшкодовувати заподіяну шкоду повинні солідарно ОСОБА_3 та ТОВ "АПМ-Профіль", у зв'язку з чим ОСОБА_2 просила стягнути з відповідачів на її користь суму витрат на поховання потерпілого в загальному розмірі 10000,00 гривень та суму компенсації заподіяної моральної шкоди у розмірі 50000,00 гривень.

Рішення ухвалено у відсутність сторін.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - суму понесених витрат на поховання ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - у загальному розмірі 1686,98 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - суму компенсації заподіяної моральної шкоди - у розмірі 50000,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави - пропорційну частину суми неоплаченого судового збору - у загальному розмірі 516,87 гривень.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 1686 грн. 98 коп. та 50000 грн. компенсації моральної шкоди та в частині судових витрат у розмірі 516 грн.87 коп. .

В частині незадоволених судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та компенсації моральної шкоди з ТОВ "АПМ-Профіль" рішення не оскаржено.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов ОСОБА_2 виходив з того, що позивач ОСОБА_2 , як дружина загиблого при ДТП ОСОБА_4 набула права на відшкодування витрат пов'язаних на поховання померлого та права на отримання компенсації моральної шкоди та оскільки юридична особа ТОВ "ЛСТК-Інвест" ,що є правонаступником відповідача ТОВ "АПМ-Профіль", припинила свою діяльність ,тому відповідальність за спричинення смерті ОСОБА_4 має нести відповідач ОСОБА_3, який керував транспортним засобом в день ДТП.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступного.

Позивач при зверненні до суду з позовом виходила з загальних підстав відповідальності відповідачів, посилаючись на вимоги ст.ст. 1167,1168 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до трудової книжки від 15.01.1973 року виданої на ім'я ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_3 з 01.08.2002 року по 01.04.2010 року працював водієм в ТОВ "АПМ-Профіль" ( т.1 а.с.50-52).

Відповідно до постанови про відмову у порушення кримінальної справи старшого слідчого СВ з ДТП СУМУМВС України в Одеській області від 06.04.2007 року вбачається , що ІНФОРМАЦІЯ_1 біля 13 год.30 хвилин в м.Одесі , ОСОБА_3 керуючи автомобілем КАМАЗ д\н. НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та рухаючись в сторону виїзду з території допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який знаходився на території та після проїзду автомобіля впав та потрапив під задні колеса автомобілю , внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження та помер на місці пригоди ,що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. 1 а.с.8,9).

Померлий ОСОБА_4 був чоловіком позивача ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, видане Іллічівським відділом ЗАГС міста Одеси від 1 1 листопада 1993 року, актовий запис №728 від 11 листопада 1993 року.

Відповідно до прибуткового касового ордеру № б\н від 30.07.2007 року та розрахункової квитанції № 043944 від 30.03.07 року , позивачем на поховання померлого ОСОБА_4 було витрачено 1677 грн.98 коп. ( т.1 а.с.5, 7).

У вересні 2010 року ТОВ "АПМ -Профіль" змінило назву на ТОВ "ЛСТК-ІНВЕСТ", що підтверджується змінами до статуту (т.2 а.с.107), протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ "АПМ-Профіль" (т.2 а.с.108).

Постановою господарського суду Одеської області від 20.05.2011 року визнано банкрутом ТОВ "ЛСТК-Інвест" та призначено ліквідатора (т.2 а.с.113-115).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2014 року юридичну особа ТОВ " ЛСТК-Інвест" припинено (т.2 а.с.119-122).

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК). Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).

Суд першої інстанції стягуючи майнову шкоду з відповідача ОСОБА_3 помилково виходив з того, що оскільки юридичну особу, в трудових відносинах з якою на час настання ДТП перебував ОСОБА_3 припинено , тому обов'язок по відшкодуванню майнової та відшкодування компенсації моральної шкоди покладається на водія - відповідача ОСОБА_3 , оскільки чинним законодавством не передбачено такий перехід відповідальності до особи ,яка перебувала у трудових відносинах з юридичною особою.

Суд першої інстанції вірно встановив те,що відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ " АПМ -Профіль" .

Матеріали справи не містять докази у спростування того,що відповідач ОСОБА_3 в день ДТП не виконував роботу в ТОВ "АПМ-Профіль" ,як водій підприємства.

Матеріали справи не містять докази того що відповідач ОСОБА_3 керував автомобілем КАМАЗ на загальних підставах ,що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, який є засновником та директором ТОВ "АПМ-Профіль" та у подальшому ТОВ "ЛСТК-Інвест".

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково стягнув шкоду з ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів перебування позивача з померлим у шлюбі та у зв'язку з цим відсутності у позивача права вимоги на відшкодування майнової та моральної шкоди не заслуговують на увагу , оскільки спростовуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, видане Іллічівським відділом ЗАГС міста Одеси від 11 листопада 1993 року, актовий запис №728 від 11 листопада 1993 року.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову ОСОБА_2 скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині у задоволенні позовних вимог. В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ "АПМ-Профіль" про стягнення майнової та компенсації моральної шкоди підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2014 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 1686 грн. 98 коп. і 50000 грн. компенсації моральної шкоди та в частині стягнення судових витрат у розмірі 516 грн.87 коп. скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та компенсації моральної шкоди ,а також в частині стягнення судових витрат відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.М. Гончаренко

В.Д. Коротков