Ухвала

від 26.01.2015 по справі 2а-10458/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року Справа № 9104/3516/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» до державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.09.11 №0002322321.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова від 14.09.11 №0002322321.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Сихівському районі міста Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.1.3, п.1.7. ст.1, п.п.7.2.4 п.7.2., пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 43 757,00 грн., п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 144 454,00 грн., в тому числі по податкових звітних періодах за січень 2011 року в сумі 41681,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 102773,00 грн., п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення за січень 2011 року в сумі 102 773,00 грн.

В перевіреному періоді ТзОВ «Львівжитлокомплекс» здійснювало будівництво житлового 44-ти квартирного будинку по вул. Річицька, 9 на території власної земельної ділянки із залученням коштів від фізичних осіб, які використовувались виключно як оплата ген- та субпідрядним організаціям за виконані будівельно-монтажні роботи.

До перевірки представлено договір генерального підряду № 03/09 від 03.03.2009р. на будівництво 32 квартирного житлового будинку по вул. Річицькій, 9 у м.Львові згідно якого ТзОВ «Львівжитлокомплекс», надалі «Замовник» та ПП «Львів-Металбуд», (надалі - «Генпідрядник») уклали договір про те що «Генпідрядник» зобов'язується виконати роботи з будівництва 32 квартирного житлового будинку. Замовник зобов'язується надати Генпідрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

ДПІ у Шевченківському р-ні м.Львова проведено невиїзні документальні перевірки ПП «Львівметалбуд», а саме, з питань правильності формування податкового зобов'язання податкового кредиту за грудень 2010 року, за результатами перевірки складено акт від 15.03.2011 р. № 278/23-1/32053687.

Станом на час оформлення матеріалів перевірки пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з контрагентами відповідно до виписаних накладних податкових накладних і включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях за грудень 2010р. ПП «Львів Металбуд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не надано, посадові особи платника податків до ДПІ у Шевченківському у районі м. Львова не з'явилися. У зв'язку з зазначеним, перевірку проведено без присутності посадових осіб ПП «Львів Металбуд».

Згідно інформації наданої ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові в провадженні СВ УБОЗ у Львівській області ГУ МВС України у Львівській області знаходиться кримінальна справа №141-3897 , яка порушена за ознаками злочину передбаченого ст..205 КК України (фіктивне підприємництво) проти директора ПП «Львів Металбуд» ОСОБА_1.

На момент проведення перевірки первинні та інші документи по ПП «Львів Металбуд» відсутні, посадові особи, у зв'язку з проведенням невиїзної перевірки, не з'явилися, не надали документів та пояснень.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 р встановлено їх завищення всього у сумі 806093 грн.

Крім того з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень, лютий 2011 року, за результатами перевірки складено акт від 07.04.2011 р. № 673 /23-1/32053687. Згідно отриманої відповіді з ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові на наданий ДПІ у Шевченківському р-ні м.Львова запит на розшук ПП «Львів Металбуд» від 22.03.2011 року №6988/23-121, станом на 22.03.2011 року ПП «Львів Металбуд» за юридичною адресою не знаходиться. Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ПП «Львів Металбуд» відсутні, посадові особи, у зв'язку з проведенням невиїзної перевірки не з'явилися, не надали документів та пояснень, тому перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Шевченківському р-ні м.Львова, АІС ОР ДПІ у Шевченківському р-ні м.Львова , ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт» ДПІ у Шевченківському р-ні м.Львова, ТАХ ДПІ у Шевченківському р-ні м.Львова, АРМ «Аудит» ДПІ у Шевченківському р-ні м.Львова, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України.

За період з 01.01.2011 по 28.02.2011 року ПП «Львів Металбуд» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 862172 грн.

На момент проведення перевірки первинні та інші документи по ПП «Львів Металбуд» відсутні, посадові особи, у зв'язку з проведенням невиїзної перевірки, не з'явилися, не надали документів та пояснень. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011року встановлено їх завищення всього у сумі 862172 грн.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та у зв'язку з ненаданням для здійснення перевірки документів бухгалтерського та податкового обліку: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо встановлено, що відповідно до п. 185.1. ст.. 185, ст.187 Податкового кодексу України ПП «Львів Металбуд» завищено податкові зобов'язання всього у сумі 868172 грн. та встановлено порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» а відтак завищено податкові зобов'язання всього у сумі 806093 грн.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування. Господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Враховуючи викладене у ПП «Львів Металбуд» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України . Дані, наведені в декларації про податок на додану вартість про обсяги поставок, податкове зобов'язання не є дійсними.

Враховуючи викладене апелянт вважає, що правочин між ТзОВ «Львівжитлокомплекс» та ПП «Д Металбуд» не спричинив реального настання правових наслідків, а перерахування коштів ТзОВ «Львівжитлокомплекс» було без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

В обґрунтування правомірності позовних вимог в оскаржуваній постанові суд посилається на представлені позивичем копії актів виконаних робіт форми КБ-2 та КБ-3, та наявність у позивача податкових накладних.

Однак, при винесенні постанови судом не досліджено реальності господарських операцій, що відображені у цих документах. Зокрема, не встановлено наявності виробничих та трудових ресурсів у ТзОВ «Львівметалбуд» для надання будівельних послуг.

В оскаржуваній постанові відсутнє посилання на наявність у ТзОВ «Львівметалбуд» ліцензії на здійснення будівельної діяльності та отримання дозволу на проведення обумовлених договором будівельних робіт на будівництво 32 квартирного будинку.

Враховуючи наведене просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 у та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Суддом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Львівжитлокомплекс» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Львівметалбуд», ТзОВ «Цайпер-Україна», за грудень 2010 року, січень-березень 2011 року ДПІ у Сихівському районі м.Львова складено акт за № 3274/23-209/32712444 від 07.09.2011року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року № 0002322321яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128820 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем -188211 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 47052,75 грн. 00 коп. В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення ст.228, ст.215, ст.216 ЦК України, п.1.3, п.1.7 ст.1, пп. 7.2.4 п.7.2., пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 43757 грн. 00 коп. та в порушення п.198.1ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 144454 грн.00коп. і в порушення п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення за січень 2011 року в сумі 102773грн.00коп.

Крім того судом з'ясовано, що 03.03.2009 року між позивачем (замовником) та ПП «Львів-Металбуд» (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №03/09 на будівництво 32 квартирного житлового будинку по вул. Річицькій, 9 у м. Львові, згідно з яким «Генпідрядник» зобов'язується виконати роботи з будівництва 32 квадратного житлового будинку житловою площею орієнтовно 1912,34 м.кв. за адресою м.Львів, вул.Річицька, 9, а замовник зобов'язується надати генпідряднику будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх. Реальність вчинення господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи ліцензією на виконання будівельних робіт ПП «Львів-Металбуд», дозволом на виконання будівельних робіт №1/1075-09 від 12.11.2009 року; по факту виконання робіт, які передбачені договором генерального підряду №30/09 були складені акти виконаних робіт за формами КБ-2 та КБ-3 у січні 2011 року та ТзОВ «Львівметалбуд» у грудні 2010 р. виписані податкові накладні.

Розглоядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва. Згідно пп. 5.3.9 цієї ж статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно із ст. 3 Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішення повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Які використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати такі обов'язкові реквізити - назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якої складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно податкового законодавства датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Отже, з дати отримання податкової накладеної у ТзОВ «Львівжитлокомплекс» виникло право на податковий кредит. Факт здійснення ТзОВ «Львівжитлокомплекс» господарських операцій з отримання послуг по будівництву житла підтверджений відповідними первинними документами, які складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити. Зазначені обставини дали право позивачу сформувати податковий кредит у грудні 2010- березні 2011 року.

При цьому судом вірно вказано, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування.

Суд першої інстанції також підставно зіслався і на практику Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії (заява 3991/03). Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативі наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і стосовно якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, - то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватись між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Стосовно висновку відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Львів-Металбуд», то суд першої інстанції правильно вважав, що до компетенції органу державної податкової служби не належить робити висновок про нікчемність правочину, оскільки такий має міститись у мотивувальній частині судового рішення у справах за позовами державної податкової служби про стягнення в доход держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами.

Враховуючи наведене, суд дійшов обгрунтованого висновку про підставність позовних вимог і, що позов підлягає задоволенню.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року по справі № 2а-10458/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2015 року