cpg1251
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" січня 2015 р.Справа № 921/1300/14-г/4
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави вул. О. Кобилянської, 2, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302 в особі Великокунинецької сільської ради вул. Коцюбинського, 1, Великий Кунинець, Збаразький район, Тернопільська область, 47311
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан" с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область, 47154
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області вул. Липова, 25, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008
про cтягнення заборгованості в сумі 111 001,76 грн.
За участі представників сторін:
прокурора: прокурор прокуратури міста Тернополя - Ковальчук О.Р. (посвідчення №001015 від 20.08.2012р.);
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні прокурору процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Прокурор Збаразького району Тернопільської області, вул. О. Кобилянської, 2, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область в інтересах держави в особі Великокунинецької сільської ради, вул. Коцюбинського, 1, с. Великий Кунинець, Збаразький район, Тернопільська область звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан", с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в сумі 111 001,76 грн.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 21.11.2014р. залучено до участі у справі № 921/1300/14-г/4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області (вул. Липова, 25, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008).
Представник прокуратури подав заяву №49-3550 вих.14 від 10.12.2014 року про уточнення позовних вимог, а саме щодо зазначення повного найменування відповідача в прохальній частині позовної заяви, яку суд з огляду на зміст ст.22 ГПК України, п.3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року розцінює як виправлення помилки допущеної у назві відповідача та приймає як таку, що подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.
Представник прокуратури в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та згідно супровідного листа №49-3698 вих. 14 від 25.12.2014 року долучив до матеріалів справи витребувані судом документи.
13.01.2015 року у канцелярію господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому товариство проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що на момент проведення 11.07.2013р. Державною інспекцією сільського господарства у Тернопільській області перевірки був дійсним договір оренди № 54 від 30.08.2012р., укладений на підставі розпорядження голови Збаразької РДА №269-од від 04.05.2012р., згідно з умовами якого 64 земельні ділянки загальною площею 114,741 га ріллі на території Великокунинецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передані СТОВ "Агро-Лан" терміном на 1 рік . Згідно долученого до матеріалів справи акту приймання-передачі земельні ділянки передані в оренду СТОВ «Агро-Лан» 30.08.2012 року. Тому, на думку відповідача, річний строк оренди спливав 30.08.2013 року, а отже, твердження позивача про самовільне їх (земельних ділянок) зайняття є безпідставним. Крім того, орендна плата за користування зазначеними земельними ділянками сплачена СТзОВ «Агро-Лан» згідно платіжних доручень 1334 від 28.01.2013 року та №14 від 27.02.2013 року на рахунок місцевого бюджету Великокуненецької сільської ради, і за таких обставин, ніякої шкоди діями СТзОВ «Агро-Лан» використанням 64 невитребуваних земельних паїв площею 114,41 га за межами населеного пункту Великокуненецькій сільській раді не заподіяно.
Відповідач участь уповноваженого представника в судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2015р., не забезпечив. Ухвала про відкладення розгляду справи від 11.12.2014р. направлена судом відповідачу за адресою згідно позовної заяви, а саме: с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область, 47154, однак, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.
Проте, враховуючи підпункт 2 пункту 1 розділу II Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. за №958, згідно яких нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах області становить чотири дні (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання), суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про місце і час проведення судового засідання.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача витребувані судом документи не надала, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином ухвалою про відкладення розгляду справи від 11.12.2014р., про що свідчить підпис її представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (вручено 17.12.2014р.), долученому до матеріалів справи.
У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 15.01.2015р.) для надання можливості сторонам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, прийняти участь у її розгляді і подати додаткові докази у справу.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання прокурора.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи прокурора, господарський суд встановив наступне:
- з 05.07.2013р. по 11.07.2013р. державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області на підставі наказу№1140 від 04.07.2013р. та направлення на проведення перевірки №1780 від 04.07.2013р проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що ТОВ "Агро-Лан" в особі директора самовільно зайняло земельні ділянки (не витребувані земельні частки(паї)) із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Великокунинецької сільської ради Збаразького району загальною площею 113,05 га, про що складено відповідний акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (акт перевірки) від 11.07.2013р. та акт обстеження земельної ділянки №000091 від 11.07.2013р. ;
- на підставі матеріалів перевірки державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області Газилишин І.М. проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір якої згідно розрахунку, поведеного на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановами Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 (з наступними змінами та доповненнями), становить 111001,76 грн;
- 07.09. 2013 року державним інспектором сільського господарства в Тернопільській області Газилишин І.М. складено попередження, яким директора ТОВ "Агро-Лан" повідомлено про те, що у разі несплати коштів на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог земельного законодавства у розмірі 111001,76 грн у 15-денний термін матеріали про адміністративне правопорушення та клопотання про подання позову в суд будуть направлені до органу прокуратури;
- і так як відповідач у встановлений у попередженні строк вартість шкоди не сплатив, за вказаним фактом прокуратурою Збаразького району розпочато кримінальне провадження №42013210090000015 від 01.102014р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 197-1КК України;
- вироком Збаразького районного суду від 11.02.2014р. Кучера Василя Михайловича визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю) та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.
- у зв'язку з тим, що станом на день заявлення позову вартість нарахованих збитків за самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки не відшкодована, прокурор Збаразького району звернувся до господарського суду з позовом про їх стягнення з ТОВ "Агро-Лан " у примусовому порядку.
Господарський суд, оцінивши подані сторонами докази в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, у відповідності з ст. 43 ГПК України, прийшов до висновку, що позов слід задоволити з огляду на таке:
- статтею 121 Конституції України, ст.ст. 2,29 ГПК України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво інтересів громадян або держави в суді із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Підставою представництва інтересів держави в судах, згідно ст.36 1 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою;
- в рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо;
- заявлений прокуратурою Збаразького району в інтересах держави в особі Великокунинецької сільської ради позов відповідає вимогам Конституції України, Законів України "Про прокуратуру", "Про місцеве самоврядування в Україні" та підлягає до розгляду по суті.
Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом;
- громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України);
- відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України);
- факт самовільного зайняття земельної ділянки встановлюється у порядку, передбаченому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон), згідно ст. 1 якого будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (акт перевірки) від 11.07.2013р.; акту обстеження земельної ділянки №000091 від 11.07.2013р., попередження від 07.09.2013р., а також вироку Збаразького районного суду від 11.02.2014р. , у відповідача на момент проведення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства були відсутні будь-які докази в підтвердження права володіння чи користування земельними ділянками (не витребувані земельні частки (паї)) із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Великокунинецької сільської ради Збаразького району загальною площею 113,05 га, що свідчить про факт самовільного зайняття даної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, відповідно до п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення (акт перевірки від 11.07.2013р.; акт обстеження земельної ділянки №000091 від 11.07.2013р., попередження від 07.09.2013р. ), які на момент розгляду спору є чинними та не оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку, підтверджують факт його вчинення, і, як наслідок, є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що розмір шкоди, яка до цього часу не відшкодована і становить 111001 грн 76 коп., обґрунтовано визначено відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.
Також факт заподіяння державі матеріальної шкоди у розмірі 111001 грн 76 коп. внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок підтверджується вироком Збаразького районного суду від 11.02.2014р. (справа № 598/2214/13-к, провадження 1-кп/598/17/2014), який набрав законної сили.
Згідно з вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 за № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом .
Нормами ч. 4 статті 35 Господарського процесуального Кодексу України (із змінами і доповненнями) встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги прокурора Збаразького району, заявлені в інтересах держави в особі Великокунинецької сільської ради до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан" про стягнення збитків в сумі 111001грн. 76 коп. обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, та такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві №б/н від 30.12.2014р. судом оцінюються критично та до уваги не приймаються з огляду на те, що матеріали перевірки ним у встановленому законом порядку не оскаржувались.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки прокурор звільнений від його сплати відповідно до Закону України "Про судовий збір".
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан", с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область, ідент. код 32807970 - 111001 (сто одинадцять тисяч одну) грн 76 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на користь Великокунинецької сільської ради Збаразького району, вул. Коцюбинського, 1, Великий Кунинець, Збаразький район, Тернопільська область, ідент. код 04392155 на р/рахунок 33110331700204, ККД 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.
3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан", с. Темногайці, Шумський район, Тернопільська область, ідент. код 32807970 в доход Державного бюджету України 2220 ( дві тисячі двісті двадцять) грн. 03 коп. судового збору.
Накази видати після вступу рішення у законну силу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Повне рішення складено 21.01.2015р.
Суддя Н.М. Бурда
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2015 |
Оприлюднено | 05.02.2015 |
Номер документу | 42558661 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бурда Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні