Ухвала

від 29.01.2015 по справі 822/5117/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/5117/14

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

29 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю секретаря судового засідання: Білоус Д.В.

за участю представників сторін:

представника апелянта Карповича В.М.

представника позивача Островської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Поділля" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

28.11.2014 року позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Поділля" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.112014 року №0000462207/3140.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 19.12.2014 року в адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача, в свою чергу, заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 28 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року Державною податковою інспекцію у м. Хмельницькому проводилася документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Поділля"з питань документального підтвердження господарських відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна" за грудень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатом вказаної перевірки складено акт №4850/22-07/33456267 від 06.11.2014 року в якому зазначено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна» не мало на балансі необхідних основних засобів та обладнання для самостійного виконання ремонтних робіт із чого вбачається, що фінасово-господарська діяльність ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна» здійснювалася поза межами правового поля, така діяльність має ознаки відсутності реальності здійснення, вчинена без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

На основі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000462207/3140 від 21 листопада 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем з податку на додану вартість в сумі 41666 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 33333 грн., і штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8333 грн.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не надано доказів, що укладений договір підряду не має реального характеру та є таким, що підпадає під ознаки нікчемності.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна" 19.12.2013 року укладено договір , предметом якого є демонтаж вентиляційних систем в приміщенні за адресою: м. Чернівці вул. Червоноармійська 56, вартістю послуг у розмірі 200000 тисяч гривень.

На підтвердження реальності господарських правовідносин позивачем надано податкові накладні №122013 від 20.12.2013 року, №122314 від 23.12.2013 року, №122514 від 25.12.2013 року, №122710 від 27.12.2013 року, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника податків у зв'язку з виконанням робіт і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податків у зв'язку з придбанням таких робіт, послуг.

Також, в матеріалах справи є копія платіжного доручення №1060 від 27.12.2013 року, копії актів здачі-прийняття робіт№122514 від 25.12.2013 року, №122314 від 23.12.2013 року, №122013 від 20.12.2013 року та копія Рахунку-фактури № 478 від 27.12.2013 року на суму 200 тис. грн., що підтверджує факт виконання робіт.

Відповідно до підпункту в) пункту 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій в тому числі з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою. накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

ТОВ «Клімат Поділля»-замовник та ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна»-виконавець уклали договір на демонтаж вентиляційних систем від 19 грудня 2013 року.

Згідно пунктів 1.1, 2.1 цього договору виконавець виконує роботи по демонтажу вентиляційних систем в приміщенні за адресою: вул. Червоноармійська, будинок 56, м. Чернівці.

Позивач в підтвердження виконання договору надав акти здачі-приймання робіт за грудень 2013 року, перелік яких наведений в акті перевірки.

Позивач оплатив вартість виконаних робіт на об'єкті у безготівковій формі на підставі рахунку-фактури, що підтверджується банківськими виписками за грудень 2013 року.

Договір на демонтаж вентиляційних систем, акти здачі-приймання робіт за грудень 2013 року, рахунок-фактура, банківські виписки були предметом перевірки, що підтверджується змістом акту перевірки та поясненнями сторін.

Позивач отримав від ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна» податкові накладні за грудень 2013 року на загальну суму 200000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 33333,33 грн.

Факт отримання податкових накладних підтверджується актом перевірки, поясненнями сторін, копіями податкових накладних та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року.

ТОВ «Клімат Поділля» на підставі отриманих податкових накладних сформував податковий кредит за грудень 2013 року та подав до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року.

При цьому, суд не бере до уваги доводи апелянта стосовно того, що відносини між позивачем та ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна» не мали реального характеру, а відбувалось лише їх документування, враховуючи наступне.

Право на виконання таких робіт ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна» підтверджується відповідною ліцензією та позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна» трудового, податкового чи іншого законодавства.

Так, Верховний Суд України у постанові від 27 березня 2012 року (справа № 21-737во10) зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Відповідач вказує, що вищевказаний контрагент позивача не міг здійснювати господарську діяльність, адже не мають відповідних засобів та ресурсів для здійснення такої діяльності.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, а саме: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, платіжним дорученням, рахунком-фактурою, договором підряду.

Отже, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам.

Натомість відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також ним не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

В контексті даної спірної ситуації акт податкового органу не містить будь-якого документального підтвердження стосовно не виконання фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахунках з контрагентом, а викладені у ньому висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи зазначене та те , що договірні відносини між позивачем та ТОВ «Дах-Гідроізоляція Будівель Кайзер Україна» є реальними, спрямовані на настання реальних наслідків, підтверджені відповідними первинними документами, а також те, що державним податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, оформлених при виконанні зазначеного договору підряду не відповідають дійсності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.