Рішення

від 20.01.2015 по справі 910/24561/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015Справа № 910/24561/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" про стягнення 26 246,85 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Невінчаний В.С. (дов. б/н від 01.06.2014 року) Невінчаний С .М. (директор) від відповідача Нещерет В.О. (дов. б/н від 19.02.2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 січня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 26 246,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2014 року порушено провадження у справі № 910/24561/14 та призначено справу до розгляду на 11.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 11.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.11.2014 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов документ на часткове виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 11.12.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 11.12.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 року строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 20.01.2015 року.

У судовому засіданні 20.01.2015 року представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.01.2015 року надав усні пояснення по справі, в яких визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (замовник) було укладено договір № 22 про організацію охорони та пропускного режиму (надалі по тексту -Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг щодо забезпечення охорони об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гонти, буд. 7 (надалі по тексту - об'єкт).

Згідно з пунктом 3.1. Договору охорона об'єкта здійснюється цілодобово, силами охоронників виконавця, забезпечених форменим одягом, спеціальними засобами захисту, засобами зв'язку, під керівництвом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа "9".

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акта прийому - передачі виконаних робіт.

Вартість послуг, наданих замовнику, складається з щомісячної плати в розмірі, вказаної у відповідному розрахунку (Додаток № 1), а також з виплат за послуги, які надаються на основі додаткових угод (пункт 5.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.3. Договору розрахунок за Договором здійснюється замовником за безготівковим розрахунком в національній валюті України до 5-го числа. наступного за розрахунковим місяцем.

У випадку несвоєчасної сплати послуг за цим Договором замовник сплачує неустойку виконавцю - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми послуг за кожен день прострочення.

Цей Договір набуває чинності з 01.03.2014 року та діє до 28.02.2015 року (пункт 9.2. Договору).

Згідно з Додатком № 1 до Договору вартість послуг за місяць становить 13 499,16 грн.

22.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" було укладено Додаткову угоду № 1 про розірвання договору № 22 про організацію охорони та пропускного режиму від 28.02.2014 року (надалі по тексту - Додаткова угода № 1), якою погодили вважати Договір розірваним з 22.07.2014 року.

Замовник оплачує рахунки за червень 2014 року та 22 дні липня 2014 року, згідно підписаних актів виконаних робіт ( пункт 4. Додаткової угоди № 1).

За період з 01.06.2014 року по 22.07.2014 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 23 262,94 грн., що підтверджується актом № ОУ-0000034 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2014 року на суму 13 499,16 грн. та актом № ОУ-0000041 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 22.07.2014 року на суму 9 763,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент розгляду даної справи, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 23 262,94 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 262,94 грн. основної заборгованості, 1 812,61 грн. пені, 217,52 грн. три проценти річних, 953,78 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач відзиву на позов не подав, проте, у судовому засіданні у судовому засіданні 20.01.2015 року надав усні пояснення по справі, в яких визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що внесено запис у протокол судового засідання, який складений у відповідності до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 22 про організацію охорони та пропускного режиму, за умовами якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання з надання послуг щодо забезпечення охорони об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гонти, буд. 7.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг охорони майна виконав належним чином, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за надані позивачем послуги згідно Договору, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" у розмірі 23 262,94 грн.

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" в частині стягнення 23 262,94 грн. основного боргу, приймаючи до уваги факт визнання відповідачем боргу у повному обсязі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" 23 262,94 грн. основного боргу за договором за договором № 22 про організацію охорони та пропускного режиму від 28.04.2014 року, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 812,61 грн. пені, 217,52 грн. три проценти річних, 953,78 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати послуг за цим Договором замовник сплачує неустойку виконавцю - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми послуг за кожен день прострочення.

Зважаючи на вищенаведене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на загальну суму 1 812,61 грн., нарахованої за період з 06.07.2014 року по 06.1.2014 року за прострочення оплати згідно з актом № ОУ-0000034 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2014 року, та за період з 28.07.2014 по 06.11.2014 року за прострочення оплати згідно з актом № ОУ-0000041 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 22.07.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати останнім 3% річних за порушення грошового зобов'язання від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 217,52 грн.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, судом було виконано власний розрахунок, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню в розмірі 953,78 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 14, код ЄДРПОУ 32853435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа "9" (02002, м. Київ, вул. Луначарського , 3-В, кв. 29, код ЄДРПОУ 35976572) 23 262 (двадцять три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 94 коп. заборгованості, 1 812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) грн. 61 коп. пені, 953 (дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 78 коп. інфляційних нарахувань, 217 (двісті сімнадцять) грн. 52 коп. три проценти річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2015 року

Суддя С.В. Стасюк