Ухвала

від 28.01.2015 по справі 821/3060/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

28 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3060/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Жука С.І. судді -Градовського Ю.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги приватного підприємства «АСТЕС» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та на додаткову постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року по справі за позовом приватного підприємства «АСТЕС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року приватне підприємство «АСТЕС» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.07.2014 року №7/21-04-15-53 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності на суму 6090,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що притягнення його спірною постановою до відповідальності здійснено безпідставно, оскільки порушень у сфері містобудівельної діяльності, на які вказує відповідач ним допущено не було.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року стягнено з ПП «АСТЕС» решту судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1644,30 грн..

Не погоджуючись з вищезазначеними постановами, позивач подав апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені постанови суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу відповідача №69 від 23.06.2014 року «Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва інспекції державного архітектурного контролю у Херсонській області» видано направлення №764 від 10.07.2014 року на здійснення планової перевірки позивача щодо дотримання містобудівного законодавства при будівництві житлового будинку по вул.Морська, 2 у м.Херсоні.

За результатами проведення такої перевірки складено акт від 17.07.2014 року, в якому зазначено, що приватним підприємством «АСТЕС» - замовником будівництва житлового будинку по вул.Морська, 2 у м.Херсоні, письмово не було проінформовано виконавчий орган міської ради про початок виконання будівельних робіт протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ХС083141130081 22.04.2014 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено припис позивачу від 17.07.2014 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також складено протокол №154 від 17.07.2014 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому вказується про порушення позивачем вимог п.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за яке передбачена відповідальність пунктом 9 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

22.07.2014 року відповідачем винесено постанову №7/21-04-15-53 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, якою позивача за виявлене порушення притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на суму 6090,00 грн..

Дана постанова є предметом оскарження у дані й справі.

На порушення порядку проведення вказаної перевірки, а також на відсутність у відповідача повноважень на винесення спірної постанови, позивач не посилається.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено порушення приписів п.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому притягнення його спірною постановою до відповідальності у вигляді штрафу на суму 6090,00 грн. здійснено правомірно, та в межах наданих відповідачу повноважень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як зазначено у п.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про порушення якого вказує відповідач, замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Дана норма встановлює обов'язок замовника будівництва письмово поінформувати орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок будівельних робіт. При цьому таке повідомлення повинно бути здійснено протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, відповідно до пунктів 6, 15 Порядку виконання підготовчих робіт та пунктів 7, 15, 27 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня подання до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, реєстрації відповідної декларації, отримання дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт письмово поінформувати про це також місцеву держадміністрацію або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення перевірки дотримання містобудівного законодавства при будівництві житлового будинку по вул.Морська, 2 у м.Херсоні позивачем була надана зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт від 22.04.2014 року №ХС083141130081.

Докази того, що позивач, як замовник будівництва житлового будинку по вул.Морська, 2 у м.Херсоні, письмово повідомив Херсонський міськвиконком про початок виконання будівельних робіт протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.04.2014 року №ХС083141130081 відсутні, і позивач на наявність такого факту не посилається.

В позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач в обґрунтування своєї позиції зазначає, що ним не проводились підготовчі роботи, а відповідальність за п.9 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» настає за неповідомлення про початок підготовчих робіт.

Така позиція позивача є помилковою з огляду на наступне.

Згідно із п.9 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Отже, дана норма передбачає відповідальність як за неповідомлення про початок підготовчих робіт, так і за неповідомлення про початок будівельних робіт.

Оскільки отримавши зареєстровану декларацію від 22.04.2014 року №ХС083141130081, позивач не виконав свого обов'язку, передбаченого п.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», висновок відповідача про наявність підстав для притягнення позивача на підставі п.9 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до відповідальності у вигляді штрафу на суму 6090,00 грн. є правильним.

Таким чином, спірна постанова від 22.07.2014 року №7/21-04-15-53 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності на суму 6090,00 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню, про що також вірно було зазначено судом першої інстанції.

Стосовно оскарження додаткової постанови від 22.09.2014 року про стягнення з позивача решти судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1644,30 грн., колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI ставка збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше чотирьох розмірів мінімальних заробітних плат.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до заявленої чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем заявлено позов майнового характеру, предметом якого є скасування постанови про накладення штрафу на суму 6090,00 грн., то розмір судового збору за подання адміністративного позову повинен дорівнювати 1827,00 грн.. Так як позивачем при подачі позову було сплачено лише 182,70 грн., то судом першої інстанції правомірно стягнуто з позивача решта судового збору в сумі 1644,30 грн.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги приватного підприємства «АСТЕС» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та додаткову постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: С.І. Жук Ю.М. Градовський