Рішення

від 29.01.2015 по справі 910/25006/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015Справа №910/25006/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСМО»

до Громадської організації «ЦВІТ ПАПОРОТІ»

про стягнення заборгованості та відшкодування витрат у розмірі 205 928, 48 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Павленко В.В.

від відповідача: Очеретяний В.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСМО» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «ЦВІТ ПАПОРОТІ» (далі -відповідач) про стягнення 205 928, 48 грн., з яких: 196 062, 02 грн. - борг по орендній платі, 2 164, 33 грн. - пеня, 5 263, 01 грн. - інфляційні нарахування, 1 161, 12 грн. - 3 % річних, 1 278, 00 грн. - заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення № 1.13-ОР від 01.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.11.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п.1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

12.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та залучити до участі у розгляді справи Приватне підприємство «Астон-Сервіс», у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у розгляді справи Приватного підприємства «Астон-Сервіс», у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

26.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, обґрунтовуючи тим, що відповідач починаючи з 31.05.2014 р. не виконує своїх зобов'язань за договором, оскільки позивач перешкоджає у користуванні об'єктом оренди, а тому в силу положень ст. 538 Цивільного кодексу України, остання вправі зупинити виконання свого обов'язку зі сплати орендних платежів, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.01.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСМО» та Громадською організацією «ЦВІТ ПАПОРОТІ» укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1.13-ОР, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується передати в строкове платне користування нежилі приміщення, 1- й поверх, а саме: основне № 4 площею 75, 1 кв.м; тамбур №5 площею 1,8 кв.м.; коридор №6 площею 7,4 кв.м.; основне №7 площею 61,0 кв.м.; коридор №8 площею 18,7 кв.м.; основне №9 площею 24,9 кв.м.; коридор №11 площею і №6,8 кв.м.; умивальник №12 площею 2,6 кв.м.; вбиральня №13 площею 3,7 кв.м.; вбиральня №14 площею 3,5 кв.м.; умивальник №15 площею 2,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Задорожний, б. 1-А. Відповідач зобов'язується прийняти дане майно, своєчасно сплачувати орендну плату та повернути майно позивачу по закінченню строку оренди. Позивач підтверджує, що даний Об'єкт нерухомості нікому раніше не був проданий, не закладений, у спорі і під арештом не перебуває, і претензій з боку третіх осіб до нього немає.

Відповідно до п.1.3. договору, об'єкт оренди буде використовуватися відповідачем для розташування центру естетичного розвитку дітей, молоді та дорослих.

Згідно п.1.4 договору, позивач передає, а відповідач приймає Об'єкт оренди по акту прийому - передачі протягом 15 календарних днів дня з моменту підписання та скріплення печатками Сторін даного Договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід'ємною частиною даного Договору.

Умовами п. 2.1.5. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний в строки передбачені даним договором, вносити орендну плату та інші платежі передбачені договором на рахунок позивача.

Розділом 3 визначена орендна плата та інші платежі:

3.1 Розмір орендної плати за один квадратний метр орендованої площі (повний календарний місяць) складає: корисна площа - 161 кв. м. по 12 у.е. загальною вартістю 1 932 у.е. (15 726 гривень) (у т.ч. ПДВ), технічні приміщення - 47 кв. м. по 7 у.е. загальною вартістю 329 у.е. (2 678 гривень) (у т.ч. ПДВ). Сума орендної плати складає 2 261у.е. ( 18 404 гривень) (у т.ч. ПДВ) в місяць. У разі якщо відповідач користується об'єктом оренди менш ніж повний календарний місяць орендна плата сплачується пропорційно до кількості днів фактичного користування Об'єктом оренди.

Розмір орендної плати змінюється на умовах і в порядку, визначених даним договором, у зв'язку із зміною курсу долару США відносно до гривні, встановленому введення нових податків, інших рішень або дій державних органів України або органів місцевого самоврядування, які привели до збільшення витрат позивача. За вище перелічених обставинах зміна розміру орендної плати не потребує згоди відповідача.

3.2 У випадку зміни протягом дії даного Договору курсу долару США по відношенню до української гривні Сторони проводять перерахунок розміру орендної плати за кожний наступний місяць користування Об'єктом оренди за наступною формулою:

А1=А0 X (К1/К0)

AI - розмір орендної плати на момент платежу;

АО - розмір орендної плати на момент укладення даного договору згідно п.3.1;

КО - курс долара США до гривні на момент укладення договору, встановлений міжбанківським курсом валют;

К1 - курс долара США до гривні на момент здійснення відповідачем платежу, встановлений міжбанківським курсом валют.

3.3. Орендна плата сплачується у гривні за курсом долару США до гривні, встановленому міжбанківським курсом валют, на момент здійснення платежу.

3.4. Крім орендної плати відповідач компенсує позивачу витрати за опалення, електропостачання, водопостачання, водовідведення, комунальні послуги, вивіз сміття, охорону об'єкта оренди на підставі виставленої позивачем калькуляції (згідно рахунків). Сплачує втрати електричної енергії у зв'язку з її перетіканням в мережах позивача на підставі виставлених позивачем рахунків. Розмір плати за комунальні послуги визначається згідно показів лічильників (за їх наявності), а в разі відсутності лічильників у розмірі, визначеної надавачем відповідної послуги, пропорційно орендованої площі приміщення. Початкові покази лічильників фіксуються у акті приймання-передачі майна, а також щомісячно Сторони фіксують показання лічильників двостороннім актом за підписом представників обох сторін. Рахунки за оренду об'єкту та рахунки за витрати по отриманню об'єкту оренди позивач передає відповідача не пізніше 05-го числа кожного місяця.

Платежі згідно п. 3.4 договору сплачуються відповідачем щомісячно на підставі рахунків позивача не пізніше 05-го числа поточного місяця за попередній місяць.

3.5 Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно на підставі рахунків позивача на умовах передплати не пізніше 15-го числа місяця, який передує місяцю, за який здійснюється оплата і підлягає щомісячній індексації з урахування діючих індексів інфляції. Нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі згідно ст. 1.4. даного договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку порушення відповідачем терміну платежу за оренду та сплати інших платежів передбачених даним договором, він сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Оплата пені не звільняє відповідача від сплати боргу.

Відповідач орендує приміщення з моменту отримання його за актом приймання-передачі строком на один рік. За взаємною згодою сторін дія даного договору може бути продовжена (пролонгована) шляхом пролонгації строку оренди приміщення, що оформлюється додатковою угодою сторін до даного договору. В названій додатковій угоді зазначаються нові строки оренди, відповідні корективи щодо прав, обов'язків і відповідальності сторін (п. 7.1. договору).

Згідно п. 7.2 договору, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонговується (продовжується на тих самих умовах) на строк - один рік.

01.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСМО» та Громадською організацією «ЦВІТ ПАПОРОТІ» укладено акт приймання-передачі майна за договором оренди № 1.13-ОР від 01.01.2013 р., відповідно до умов якого, сторони склали даний акт прийому-передачі майна, яким сторони визнають та підтверджують, що позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення, а саме а саме: основне № 4 площею 75, 1 кв.м; тамбур №5 площею 1,8 кв.м.; коридор №6 площею 7,4 кв.м.; основне №7 площею 61,0 кв.м.; коридор №8 площею 18,7 кв.м.; основне №9 площею 24,9 кв.м.; коридор №11 площею і №6,8 кв.м.; умивальник №12 площею 2,6 кв.м.; вбиральня №13 площею 3,7 кв.м.; вбиральня №14 площею 3,5 кв.м.; умивальник №15 площею 2,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Задорожний, б. 1 А., яке знаходиться у належному санітарно-технічному стані, придатне до цільового використання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до умов договору, було нараховано орендну плату за користування приміщенням у розмірі 511 240, 00 грн., що підтверджується рахунками - фактури № 2 від 03.01.2013 р. на суму 36 808, 00 грн., № 5 від 23.01.2013 р. на суму 18 404, 00 грн., № 11 від 23.01.2013 р. на суму 18 404, 00 грн., № 19 від 05.03.2013 р. на суму 18 404, 00 грн., № 27 від 05.04.2013 р. на суму 18 429, 41 грн., № 35 від 13.05.2013 р. на суму 18 404, 00 грн., № 44 від 11.06.2013 р. на суму 18 404, 00 грн., № 54 від 09.07.2013 р. на суму 18 440, 72 грн., № 65 від 12.08.2013 р. на суму 18 440, 72 грн., № 76 від 12.09.2013 р. на суму 18 440, 72 грн., № 87 від 11.10.2013 р. на суму 18 517, 60 грн., № 99 від 04.11.2013 р. на суму 18 517, 60 грн., № 110 від 13.12.2013 р. на суму 18 766, 30 грн., № 2 від 10.01.2014 р. на суму 18 698, 47 грн., № 12 від 10.02.2014 р. на суму 19 444, 60 грн., № 21 від 07.03.2014 р. на суму 20 349, 00 грн., № 35 віл 25.04.2014 р. на суму 26 227, 60 грн., № 52 від 15.05.2014 р. на суму 26 679, 80 грн., № 54 від 15.06.2014 р. на суму 26 600, 66 грн., № 56 від 15.07.2014 р. на суму 26 589, 36 грн., № 58 від 15.08.2014 р. на суму 29 393, 00 грн., № 60 від 15.09.2014 р. на суму 29 279, 95 грн., № 61 від 15.10.2014 р. на суму 29 596, 49 грн. та актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідачу виставлені рахунки на відшкодування витрат на утримання орендованого нежитлового приміщення на загальну суму 57 736, 01 грн., а саме рахунки - фактури: № 39 від 26.05.2014 р., № 32 від 25.04.2014 р., № 26 від 25.03.2014 р., № 17 від 25.02.2014 р., № 8 від 25.01.2014 р., № 116 від 25.12.2013 р., № 105 від 25.11.2013 р., № 93 від 29.10.2013 р.. № 82 від 26.09.2013 р., № 71 від 28.08.2013 р., № 60/1 від 31.07.2013 р., № 60 від 26.07.2013 р., № 52 від 27.06.2013 р., № 39 від 27.05.2013 р., № 30 від 26.04.2013 р., № 22 від 26.03.2013 р., № 15 від 26.02.2013 р., № 8 від 29.01.2013 р.,

Факт надсилання позивачем зазначених вище рахунків відповідачу підтверджується описами вкладення у цінний лист з відтиском печатки поштового відділення та фіскальними чеками від 22.10.2014 р. (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів виконав частково у розмірі 315 177, 98 грн., а також частково оплатив витрати на утримання орендованого нежитлового приміщення у розмірі 56 458, 01 грн., що підтверджується виписками по особових рахунках та платіжними дорученнями (наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 196 062, 02 грн. та невідшкодовані витрати на утримання орендованого нежитлового приміщення в сумі 1 278, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 1.13-ОР від 01.01.2013 р. щодо оплати орендної плати, у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 196 062, 02 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 164, 33 грн. - пені, 5 263, 01 грн. - інфляційних нарахувань, 1 161, 12 грн. - 3 % річних та 1 278, 00 грн. - витрат на утримання орендованого нежитлового приміщення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги відповідач розрахувався частково, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 196 062, 02 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нежитлового приміщення № 1.13-ОР від 01.01.2013 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 196 062, 02 грн. основної заборгованості та витрат на утримання орендованого нежитлового приміщення у розмірі 1 278, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 164, 33 грн. - пені, 5 263, 01 грн. - інфляційних нарахувань та 1 161, 12 грн. - 3 % річних.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні моменту виникнення прострочення зобов'язання, проте суму нарахування пені визначено правильно, відповідно вимога про стягнення пені у розмірі 2 164, 33 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 263, 01 грн. - інфляційних нарахувань та 1 161, 12 грн. - 3 % річних суд відзначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних нарахувань і встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 1.13-ОР від 01.01.2013 р., з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню інфляційні нарахування у розмірі 5 263, 01 грн. та 3 % річних у розмірі 1 161, 12 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСМО» задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації «ЦВІТ ПАПОРОТІ» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 61, квартира 57, ідентифікаційний код - 38544614), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСМО» (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 23-А, ідентифікаційний код - 25388353) 196 062 (сто дев'яносто шість тисяч шістдесят дві) грн. 02 коп. - заборгованості, 1 278 (одну тисячу двісті сімдесят вісім) грн. 00 коп. - витрат на утримання орендованого нежитлового приміщення, 1 161 (одну тисячу сто шістдесят одну) грн. 12 коп. - 3 % річних, 5 263 (п'ять тисяч двісті шістдесят три) грн. 01 коп. - інфляційних нарахувань, 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн. 33 коп. - пені та 4 118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 57 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.02.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.