Рішення

від 02.02.2015 по справі 925/2226/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року Справа № 925/2226/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - Настоящого І.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЗАХІДАГРОІНВЕСТ", м. Київ до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат", м. Ватутіне Черкаської області про стягнення 78 682,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЗАХІДАГРОІНВЕСТ" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" (далі за текстом - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 78682,58 грн., з яких 72875,00 грн. основного боргу, 1704,79 грн. в якості пені за несвоєчасне виконання умов оплати, 199,85 грн. 3 % річних за користування чужими коштами, 1471,46 грн. інфляційних втрат та 2431,48 грн. пені згідно умов Договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.07.2014 між сторонами укладено договір поставки № 58 (далі - Договір), на виконання умов якого позивач поставив відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, однак відповідач недотримався строків розрахунків за отриману продукцію, встановлених п. 4.4. Договору, борг на момент відправки позовної заяви становить 72875,00 грн. Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасне виконання умов оплати товару передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але несплаченого товару за кожен день прострочення, яка складає 1704,79 грн.. Згідно ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 199,85 грн. в якості сплати 3% річних та 1471,46 грн. інфляційних втрат. Згідно п. 8.2. Договору відповідач має сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченого боргу за кожен день, тобто 2431,48 грн.

Відповідач представника у судове засідання втретє не направив, письмовий відзив та інші, витребувані ухвалою суду документи не подав з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дати та час судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень уповноваженій особі відповідача 10.12.2014, 09.01.2015, 23.01.2015.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснив що один розмір пені нарахований згідно законодавства, а другий - згідно умов договору, вважав це вірним.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

27.07.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЗАХІДАГРОІНВЕСТ" (позивач у справі, постачальник за договором) та публічне акціонерне товариство "Ватутінський хлібокомбінат" (відповідач у справі, покупець за договором) уклали договір поставки №58 (далі - Договір) , за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п. 1 Договору).

Договір містить такі, зокрема, умови:

- ціна, кількість, асортимент товару визначаються в накладних документах, які є його невід'ємною частиною (п. Договору);

- кількість товару та асортимент, що поставляються за цим договором, зазначаються в кожному окремому замовленні на постачання (п. 2.1.);

- датою отримання товару вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної постачальника про отримання цього товару (п. 3.3.);

- видаткова накладна, виписана на передачу партії товару та підписана уповноваженими представниками покупця та постачальника, є підтвердженням домовленості сторін про ціну (п. 4.2.);

- оплата за товар, який поставляється постачальником покупцеві, здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу терміном тридцять календарних днів з моменту поставки (відвантаження товару ) (п. 4.4.);

- в разі несвоєчасного розрахунку покупцем за поставлений товар, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання і не більше 5% від суми невиконаного зобов'язання (п. 8.2.);

- договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання взаємних зобов'язань сторін (п. 11.1).

Позивач на виконання умов Договору поставив товар на суму 72875,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000064 від 11.08.2014 на суму 15 425,00 грн., № РН-0000323 від 08.09.2014 на суму 26800,00 грн., № РН-0000668 від 15.10.2014 на суму 30650,00 грн., довіреностями на отримання цінностей № 1393 від 08.09.2014, № 1625 від 15.10.2014.

Відповідач в порушення умов договору - п. 4.4. за отриманий товар згідно вказаних видаткових накладних не розрахувався, борг становить 72875,00 грн.

Відповідач не скористався своїм правом подати суду письмовий відзив на позовну заяву.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.4. Договору оплата за товар, який поставляється постачальником покупцеві, здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу терміном тридцять календарних днів з моменту поставки (відвантаження товару ).

Отже, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 72 875,00 грн. основного боргу.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Згідно ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) законом щодо окремих видів зобов'язання може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається..

У ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором .

Згідно п. 8.2. Договору в разі несвоєчасного розрахунку покупцем за поставлений товар, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання і не більше 5% від суми невиконаного зобов'язання.

Позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 1704,79 грн., а також у розмір 0,1% від суми невиконаного зобов'язання, на загальну суму 2431,48 грн.

Оскільки, пеня в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язанння є більшою від пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , то суд вважає вірним нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає п. 8.2. Договору, де вказано "не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання" .

Даний розрахунок пені судом перевірений, він здійснений по 19.11.2014, є вірним. Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості підлягає до стягнення - 1704,79 грн.

Позивачем безпідставно нарахована пеня в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання на підставі Договору, на загальну суму 2431,48 грн., оскільки це не відповідає п. 8.2. Договору, що встановлює розмір пені та суперечить ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів річних у договорі не встановлений, отже позивачем обгрунтовано нараховано 3% річних по 19.11.2014 на загальну суму 199,85 грн. Розрахунок є вірним, заявлена сума підлягає до стягнення.

Інфляційні за період прострочення оплати за товар по видатковій накладній від 11.08.2014 № РН-0000064 нараховані за період вересень 2014 -жовтень 2014 , а по видатковій накладній від 08.09.2014 № РН-0000323 - за жовтень 2014 , на загальну суму 1471,46 грн. Розрахунок інфляційних є вірним, заявлена сума інфляційних підлягає до стягнення

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1770,54 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" (Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Транспортна, 33, ідентифікаційний код 00380669) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЗАХІДАГРОІНВЕСТ" (м. Київ, Солом'янський район, вул. Гарматна, буд. 29/31, ідентифікаційний код 39091027) - 72875,00 грн. основного боргу, 1704,79 грн. пені, 199,85 три відсотки річних, 1471,46 грн. інфляційних та 1770,54 грн. судового збору.

Відмовити у позові в частині стягнення 2431,48 грн. пені.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 04 лютого 2015 року .

Суддя І.І. Гура