Постанова

від 20.01.2015 по справі п/811/655/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2015 рокусправа № П/811/655/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Буд-Компетенція»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року

у справі № П/811/655/14

за позовом Приватного підприємства «Буд-Компетенція»

до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014 №0000152200,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Буд-Компетенція» звернулось до суду з позовом до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152200 від 30.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо безтоварності господарських операцій позивача та ТОВ «Генбудінвест» за грудень 2012 року, лютий 2013 року та ПП «Буд-Комунікація» за липень 2012 року, оскільки правомірність здійснення господарської діяльності та ведення податкового обліку підтверджується первинною документацією.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2014 р. у справі № П/811/655/14 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що аналіз змісту протоколів договірної ціни до субпідрядних договорів свідчить, що договірна ціна не містить вартості матеріалів, які мали б використовуватись під час виконання робіт, а позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження асортименту та джерел походження матеріалів, використаних під час виконання субпідрядних договорів. Також позивачем не надано примірників податкових накладних, виписаних ПП «Буд-Комунікація», які стали підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з вказаним підприємством.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що висновки податкового органу про завищення ПП «БУД-КОМПЕТЕНЦІЯ» податкового кредиту за грудень 2012 року, лютий та липень 2013 року ґрунтуються лише на складених ДПІ у Московському районі м.Харкова та ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова актах про неможливість проведення перевірок ПП «Буд-Комунікація» та ТОВ «Генбудінвест», з чого неможливо зробити висновок про недоведеність факту вчинення податкового правопорушення ПП «Буд-Компетенція».

Відповідачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, вказуючи на обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови, відповідач просить залишити без змін постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. .

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку з платниками податків ПП "Буд-Комунікація" за липень 2013 року та ТОВ "Генбудінвест" за грудень 2012 року та лютий 2013 року, за результатами якої складений акт перевірки №1/22-00/35272334 від 21.01.2014 (т.1 а.с.8-26).

Перевіркою встановлені порушення:

- п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 57064 грн., в т.ч. за грудень 2012 р. в сумі 13000 грн., лютий 2013 р. в сумі 22731 грн., липень 2013 р. в сумі 21333 грн.;

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

Такі висновки відповідача обґрунтовані даними:

- акту ДПІ у Московському райно м.Харкова № 162/20-34-22-01-05/364597000 від 11.10.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Буд-Комунікація» (код ЄДРПОУ 36459700) щодо документального підтвердження господарських відносин платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2013 року, яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТС «Будівельник», ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «Атлантіс Схід Компанія» (т.2, а. с.2-8);

- акту ДПІ у Дзержинському р-ні м.Харків № 273/2240/37318658 від 28.03.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Генбудінвест» (37318658) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками та в подальшому ланцюгу постачання (т.1, а. с.221-237).

Вказаними актами зафіксована відсутність зазначених підприємств за місцезнаходженням, неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин із платниками податків, що мало місце в зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування, не звітування тощо, і що, на думку податкового органу, обумовлює безтоварність господарських операцій.

Виходячи з інформації, яка міститься у цих актах перевірки, відповідач встановив факт відсутності реальності господарських операцій позивача з вказаними контрагентами з відповідними правовими насідками.

На підставі акту перевірки від 21.01.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2014 №00000152200, яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57064 грн. - основний платіж, 28532 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с. 88).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність висновків відповідача.

Суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що умовами субпідрядних договорів передбачено, що будівельні роботи на об'єкті виконуються з матеріалів та устаткування субпідрядника, а зі змісту протоколів договірної ціни до субпідрядних договорів вбачається, що договірна ціна не містить вартості матеріалів, які мали б використовуватись під час виконання робіт, а позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження асортименту та джерел походження матеріалів використаних під час виконання субпідрядного договору. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачем не надано примірників податкових накладних, виписаних ПП «Буд-Комунікація», які стали підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з вказаним підприємством.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що спірним в межах даної справи є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту ПП «Буд-Компетенція» податку на додану вартість, сплаченого у ціні робіт, придбаних у ПП «Буд-Комунікація» та ТОВ «Генбудінвест» за господарськими операціями, реальність яких не встановлена.

Як встановлено вище, саме на висновках актів про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Буд-Комунікація» від 11.0.2013 та ТОВ «Генбудінвест» від 28.03.2013 базуються висновки акту перевірки ПП «Буд-Компетенція» від 21.01.2014.

Проте, виходячи з приписів п.73.5 ст.73 ПК України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, який фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Також згідно чинного податкового законодавства відсутність платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням не передбачає такі юридичні наслідки, як встановлення відсутності об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання, зокрема, не є підставою для визначення податкових зобов'язань для контрагента такого платника податків.

Відповідно до ч.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку складений відповідачем акт перевірки від 21.01.2014 не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що акт перевірки від 21.01.2014 не містить посилань на ті обставини, якими суд першої інстанції обґрунтував свої висновки про правомірність позиції відповідача та відсутність підстав для задоволення позову.

За правилами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, вбачається, підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду є факт сплати (нарахування) цього податку у зв'язку з придбанням платником податку товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, при обов'язковій умові надання податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України, після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість з'ясуванню підлягають, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, ПП «Буд-Компетенція» як підрядником укладені договори підряду в капітальному будівництві з ПАТ «Аеробуд» (замовник):

- № 117102 від 23.10.2012, за умовами якого позивач на свій ризик, власними або залученими силами, з використанням матеріалів власного постачання, виконає роботи з влаштування спеціальної підлоги на об'єкті по вул.А.Барбюса, 37/1 в Печерському районі м.Києва (т.1, а. с.134-150);

- № 26/09-12 від 26.09.2012, за умовами якого позивач на свій ризик, власними або залученими силами, з використанням матеріалів власного постачання, виконає роботи з підлоги пандусів підземного паркінгу на об'єкті по бул.Т.Шевченка, 28-30 у м.Києві (т.1, а. с.169-184).

З метою виконання даних договорів ПП «Буд-Компетенція» (підрядник) укладено субпідрядні договори:

- з ТОВ «Генбудінвест» (субпідрядник) № 6/01/13 від 01.02.2013 (т.1, а. с.92-97), №4/12/12 від 04.12.2012 (т.1, а. с.98-105), № 8/05/13 від 05.02.2013 (т.1, а. с.106-111), №7/04/13 від 04.02.2013 (т.1, а. с.112-117);

- з ПП «Буд-Комунікація» (субпідрядник) № 4/07/1 від 04.07.2013 (т.1, а. с.124-131).

Також ПП «Буд-Компетенція», як підрядником, з ТОВ «Сіті Бізнес Естет» (замовник) укладений договір підряду в капітальному будівництві № 29/04/13 від 29.04.2013, за умовами якого позивач на свій ризик, власними або залученими силами, з використанням матеріалів власного постачання, виконає роботи, в т.ч. з влаштування в паркінгу бетонної підлоги на об'єкті по пров.Т.Шевченка, 3 у м.Києві (т.1, а. с.151-168).

На виконання умов вищевказаного договору між ПП «Буд-Компетенція» (підрядник) та ПП «Буд-Комунікація» (субпідрядник) укладено субпідрядний договір № 13-7-4 від 04.07.2013 (т.1, а. с.118-123).

Факт виконання субпідрядних договорів підтверджений документами, які були предметом дослідження як в ході перевірки відповідачем, так і в суді першої інстанції, а саме: протоколи договірної ціни (кошториси), довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти виконаних робіт, податкові накладні.

Виходячи із змісту вказаних документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції з виконання ремонтних робіт, відповідно, підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Видані контрагентами позивача ПП «Буд-Комунікація» та ТОВ «Генбудінвест» податкові накладні, на підставі яких суми податку на додану вартість віднесені позивачем до податкового кредиту, пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, включені позивачем до Переліку виданих та отриманих податкових накладних відповідних податкових періодах.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено того факту, що вказані податкові накладні ПП «Буд-Комунікація» та ТОВ «Генбудінвест», які за приписами Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 за № 1333/20071.

Також в акті перевірки 21.01.2014 не зазначається про ненадання позивачем до перевірки примірників податкових накладних, виписаних ПП «Буд-Комунікація», які стали підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентом, внаслідок чого ненадання позивачем примірників таких накладних суду не є свідченням, за викладених вище обставин, відсутності у позивача права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Буд-Комунікація».

Отже доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять: суми податку на додану вартість з операції виконання підрядних робіт по взаємовідносинам з «Буд-Комунікація» та ТОВ «Генбудінвест» задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах правомірно.

На момент вчинення правочинів контрагенти позивача «Буд-Комунікація» та ТОВ «Генбудінвест» мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з виконання підрядних робіт не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Крім того, відповідно до ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідачем вказані нормі законодавства не враховані, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з виконання підрядних робіт відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній. Податковим органом не надано суду доказів недійсності вказаних вище правочинів, використання позивачем результатів виконання підрядних робіт у неоподатковуваних операціях.

Дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання вказаних вище правочинів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладені позивачем субпідрядні договори не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок; вказані договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на тому, що зі змісту протоколів договірної ціни до субпідрядних договорів вбачається, що договірна ціна не містить вартості матеріалів, які мали б використовуватись під час виконання робіт, а позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження асортименту та джерел походження матеріалів використаних під час виконання субпідрядного договору

Вказані обставини не ніяким чином не свідчать про недійсність укладених субпідрядних договорів, а також порушення сторонами за цими договорами норм цивільного законодавства, що, в свою чергу, призвело б до порушення норм податкового законодавства і, як наслідок, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача виконання підрядних робіт, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту, відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Тим більш, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

При цьому, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності/нікчемності правочину, використання виконаних підрядних робіт у неоподатковуваних операціях.

Наявні в матеріалах справи документи в повній мірі підтверджують факт використання позивачем виконаних субпідрядниками (контрагентами позивача) ремонтних робіт у власній господарській діяльності в межах укладених позивачем підрядних договорів з вказаними вище замовниками.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57 064 грн. - за основним платежем та 28 532 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкового повідомлення-рішення від 30.01.2014 р. № 0000152200 (т.1, а. с.88).

Таким чином, наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП «Буд-Компетенція» щодо скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Буд-Компетенція» задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2014 року у справі № П/811/655/14 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000152200 від 30.01.2014.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко