Ухвала

від 27.01.2015 по справі 524/6831/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 р.Справа № 524/6831/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Кудіній Я. Г.,

за участю представника позивача - Приходько Я. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Апілак" на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014р. по справі № 524/6831/14-а

за позовом Приватного підприємства "Апілак"

до Кременчуцької міської ради Полтавської області третя особа Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 65 Кременчуцької міської ради Полтавської області

про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

28.07.2014 року ПП «Апілак» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним рішення Кременчуцької міської ради від 01.11.2011 р. «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці» в частині відведення Дошкільному навчальному закладу (ясла-садок) № 65 Кременчуцької міської ради Полтавської області земельної ділянки по вул. Київській, буд. № 12 у м. Кременчуці Полтавської області (кадастровий номер 5310436100:07:001:0288) орієнтовною площею 0,9340 га.

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області постановою від 04.12.2014 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

ПП «Апілак» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що під час розгляду документації, яка подається замовником разом з клопотанням, на Кременчуцьку міську раду не покладено обов'язок перевірки достовірності даних та проектних пропозицій, розроблених проектною організацією, є необґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення,яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та третя особа у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом Відповідно до п. 1.33 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 01.11.2011 року «Про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці», Дошкільному навчальному закладу (ясла-садок) № 65 Кременчуцької міської ради Полтавської області було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування площею 0,9340 га для експлуатації та обслуговування будівлі дошкільного навчального закладу № 65 по вул. Київській, 12 в м. Кременчуці.

З відповідним клопотанням, але у 2014 році, ПП «Апілак» звернулося до Кременчуцької міської ради.

За результатами розгляду такого клопотання Кременчуцькою міською радою було прийнято рішення від 25.03.2014 року «Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці», яким ПП «Апілак» було відмовлено в наданні такого дозволу, виходячи з того, що частина земельної ділянки, що пропонується для відведення, знаходиться в межах раніше сформованої земельної ділянки дошкільного навчального закладу № 65.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення ПП «Апілак» до Кременчуцької міської ради з відповідним клопотанням, земельна ділянка вже була сформована для подальшого відведення Дошкільному навчальному закладу № 65 і згоду на розробку проекту землеустрою третій особі було надано ще в 2011 році.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Абзацом першим частини другої статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (абз.2 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування наділений правом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні з підстав, визначених законодавцем.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва» від 25.05.2009 р., ТОВ «Фокстрот-Кременчук» продало, а ПП «Апілак» придбало об'єкт незавершеного будівництва - басейн з переходом до дитячого навчального закладу № 65 по вул. Київський, 12 в м. Кременчуці.

Починаючи с 25.09.2009 року, ПП «Апілак» є власником об'єкту незавершеного будівництва.

ТОВ «Фокстрот-Кременчук » не оформляло спірну земельну ділянку за собою, остання відноситься до земель комунальної власності (п.1 Договору), тому ПП «Апілак», в розумінні ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, отримало той самий обсяг прав, що і попередній землекористувач ТОВ «Фокстрот-Кременчук».

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент звернення ПП «Апілак» до Кременчуцької міської ради з відповідним клопотанням, земельна ділянка вже була сформована для подальшого відведення Дошкільному навчальному закладу № 65 і згоду на розробку проекту землеустрою третій особі було надано ще в 2011 році.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Кременчуцька міська рада Полтавської області, приймаючи рішення Кременчуцької міської ради від 25.03.2014 року «Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці», яким ПП «Апілак» було відмовлено в наданні такого дозволу, діяла на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством України.

При цьому, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що на Кременчуцьку міську раду не покладено обов'язок перевірки достовірності даних та проектних пропозицій, розроблених проектною організацією, а тому рішення Кременчуцької міської ради від 01.11.2011 року «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування в м. Кременчуці» в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,9340 га Дошкільному навчальному закладу № 65 Кременчуцької міської ради Полтавської області є законним.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Апілак" залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014р. по справі № 524/6831/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2015 р.