Постанова

від 29.01.2015 по справі 820/19292/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 820/19292/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. по справі № 820/19292/14 за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Мир" про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Мир", в якому просить суд зупинити видаткові операції на рахунках Приватного підприємства "Мир" (код 22671976); заборонити відчужувати ПП "Мир" майно та зобов'язати ПП "Мир" допустити податкового керуючого Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області для опису майна у податкову заставу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. було відмовлено у задоволенні позову Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Мир" про зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Мир" перебуває на податковому обліку у Основ'янській ОДПІ м. Харкова.

Відповідно облікових даних Основ'янської ОДПІ м. Харкова підприємство має податковий борг перед бюджетом України у сумі 69368,78грн. з податку на додану вартість та з єдиного податку з юридичних осіб.

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 63400,71 грн.. виник на підставі податкових декларації: № 9073278679 від 20.11.2012р. у сумі 1496.01грн.; №29991 від 20.12.2012 р. у сумі 7131,00 грн., №9085525833 від 21.01.2013 р. у сумі 1384,00 грн., № 9008320470 від 20.02.2013 р. у сумі 1384,00 грн., № 9014506831 від 19.03.2013 р. у сумі 398,00 грн., № 9022721077 від 22.04.2013 року у сумі 603,00 грн., №9029231756 від 20.05.2013 р. у сумі 3142,00 грн., № 9043880267 від 19.07.2013 р. у сумі 2355,00 грн., № 9051551740 від 19.08.2013 р. у сумі 301,00 грн., № 9066235150 від 18.10.2013 р. у сумі 186,00 грн., №9074542852 від 19.11.2013 року у сумі 1003,00 грн., №9082260905 від 19.12.2013 р. у сумі 338,00 грн., №9088345968 від 20.01.2014 р. у сумі 2973,00 грн., № 9008813509 від 20.02.2014 р. у сумі 7821,00 грн., № 9014642662 від 19.03.2014 р. у сумі 3250,00 грн., №9022361911 від 22.04.2014 р. у сумі 2135,00 грн., № 9028471575 від 19.05.2014 р. у сумі 5415,00 грн., № 9034163014 від 16.06.2014 р. у сумі 2348,00 грн., № 9041063769 від 17.07.2014 р. у сумі 8415,00 грн., № 9048514803 від 20.08.2014 р. у сумі 943,00 грн., №9054237530 від 22.09.2014 р. у сумі 5120,00 грн., нараховано пені у сумі 1411,13 грн., податкового повідомлення - рішення № 0002931501 від 08.07.2013 р. у сумі 1285,40 грн., податкового повідомлення - рішення № 0002881501 від 08.07.2013 р. у сумі 1371,17 грн.

Податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб у сумі 5968,07 грн. виник на підставі: декларації № 9022448288 від 22.04.2014 р. у сумі 1059.79 грн., декларації № 9045632282 від 07.08.2014 р. у сумі 4403,28 грн., податкового повідомлення - рішення № 0004561503 від 29.08.2014 р. у сумі 140,00 грн., податкового повідомлення - рішення № 0004551503 від 29.08.2014 р. у сумі 306,61 грн., податкового повідомлення - рішення № 0004571503 від 29.08.2014 р. у сумі 45,11 грн., нараховано пені у сумі 13,28 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що податковий керуючий не отримував відмови відповідача у здійсненні опису майна відповідача, а також позивач не відмовляв відповідачу у поданні відповідних документів для складання опису майна, а тому у позивача були відсутні підстави визначені ст. 89 ПКУ.

Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суми податкових зобов'язань, визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях, в силу приписів п. 56.11 статті 56 ПК України не підлягають оскарженню та є узгодженими з дня подання декларацій.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія судів зазначає, що згідно ст. 59 ПК України позивачем на адресу ПП "Мир" було надіслано засобами поштового зв'язку податкову вимогу № 684 від 01.10.2012 року на суму 11855,87 грн., яка була отримана відповідачем 05.10.2012., про що свідчить поштове повідомлення та проігнорована.

Враховуючи, що відповідачем доказів оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу до суду не надано, колегія судів приходить до висновку, що сума боргу є узгодженою.

Згідно підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

25.09.2014 року податковим органом було надіслано відповідачу лист, відповідно до якого останньому було запропоновано надати перелік ліквідного майна, яке знаходиться на балансі підприємства, для складання акту опису з метою забезпечена податкового боргу, який був ним отриманий 29.09.2014 р. Інформації, зазначеної у листі, відповідач податковому органу не надав.

Також, 23.09.2014 року позивачем було проведено тематичну перевірку знаходження суб'єкта підприємницької діяльності Приватного підприємства "Мир" за юридичною (фактичною) адресою, якою встановлено, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт №63.

23.09.2014 р. було направлено запит № 67/20-38-25-01 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків Приватного підприємства "Мир".

Крім того, податковим органом 23.10.2014 року було складено акт № 37 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.4. статті 89 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до п.91.3 ст.91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З урахуванням зазначених вище положень законодавства судом встановлено, що дії податкового керуючого щодо спроби здійснення опису майна відповідача у податкову заставу є обґрунтованими та законними.

Наявний в матеріалах справи акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу підтверджує факт не допуску податкового керуючого до здійснення опису майна Приватного підприємства "Мир" у податкову заставу за наявності узгодженого податкового боргу.

Згідно з п. 19-1.1.22 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією із функцій контролюючих органів є здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Таким чином, у відповідача мається податковий борг у розмірі 69368,78 грн., який підлягає перерахуванню до бюджету, що відповідачем до теперішнього часу не вчинено, у зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції маються правові підстави для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не правомірність вимог позивача.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дав неналежну оцінку доказам, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. по справі № 820/19292/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Мир" про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зупинити видаткові операції на відкритих рахунках Приватного підприємства "Мир" (код 22671976), а саме: рахунок № 26046052300753 у Харків, ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", рахунок № 26057060706576 у Харків, ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", рахунок № 26003060736932 у Харків, ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", рахунок № 26005010130148 у ПАТ "ВТБ Банк".

Заборонити Приватному підприємству "Мир" відчужувати майно.

Зобов'язати Приватне підприємство "Мир" допустити податкового керуючого Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області для опису майна у податкову заставу.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.