Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/27860/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа №910/27860/14

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-Будівельна компанія "ВААП"

до дочірнього підприємства "Основа-декор"

про стягнення 131 442,90 грн.

Представники сторін:

від позивача: Миханів В.Р. - представник за довіреністю № б/н від 20.10.2014 року;

від відповідача: Павлік В.О. - представник за довіреністю без дати.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-Будівельна компанія "ВААП" до дочірнього підприємства "Основа-декор" про стягнення 131 442,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.06.2008 року між ним та дочірнім підприємством "Основа-декор" укладено договір субпідряду № 18/06-08СП. 31.07.2008 року до договору № 18/06-08СП від 18.06.2008 року була укладена додаткова угода № 1.

Позивач виконав роботи, відповідач їх прийняв на загальну суму 1 065 258,60 коп., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами прийняття виконаних робіт за червень-вересень 2008 року. Відповідач частково оплатив заборгованість у сумі 958 258,60 грн.

15.11.2012 року сторони підписали угоду про погашення заборгованості та встановили графік погашення заборгованості на загальну суму 107 000,00 грн.

Враховуючи, що заборгованість не погашена, сторони повторно підписали угоду про погашення заборгованості та встановили графік погашення заборгованості на загальну суму 107 000,00 грн., відповідно до якої виплати відповідачем здійснюються з 01.12.2013 року по 01.11.2014 року.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті заборгованості не виконує і станом на дату подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 107 000,00 грн.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 107 000,00 грн., індекс інфляції у сумі 18 058,08 грн. та 3% річних у сумі 6 384,82 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.01.2015 року.

12.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2014 року.

12.01.2015 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 15.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31267262.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2015 року розгляд справи відкладено на 27.01.2015 року.

27.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

У судове засідання 27.01.2015 року з'явились представники сторін.

Представник відповідача підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Представник позивача проти даної заяви заперечував.

Суд відмовив у задоволенні поданої заяви про застосування строку позовної давності у зв'язку з необґрунтованістю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.06.2008 року між позивачем та дочірнім підприємством "Основа-декор" укладено договір субпідряду № 18/06-08СП. 31.07.2008 року до договору № 18/06-08СП від 18.06.2008 року була укладена додаткова угода № 1.

Позивач виконав роботи, відповідач їх прийняв на загальну суму 1 065 258,60 коп., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами прийняття виконаних робіт за червень-вересень 2008 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Відповідач частково оплатив заборгованість у сумі 958 258,60 грн.

15.11.2012 року сторони підписали угоду про погашення заборгованості та встановили графік погашення заборгованості на загальну суму 107 000,00 грн.

Враховуючи, що заборгованість не погашена, сторони повторно підписали угоду про погашення заборгованості від 15.11.2013 року на загальну суму 107 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 статті 604 Цивільного кодексі України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Угодою про погашення заборгованості від 15.11.2013 року сторони встановили, що відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 107 00,00 грн., яка виникла з договору субпідряду № 18/06-08СП від 18.06.2008 року.

Таким чином, між сторонами припинилось зобов'язання по договору субпідряду № 18/06-08СП від 18.06.2008 року шляхом укладення угод про погашення заборгованості та у відповідача виникли зобов'язання по сплаті заборгованості за угодою про погашення заборгованості від 15.11.2013 року.

Відповідно до угоди про погашення заборгованості від 15.11.2013 року, виплати відповідачем здійснюються відповідно графіку , встановленого в п. 1 угоди.

Згідно до п. 1 угоди платежі здійснюються щомісячно по 9 000,00 грн., а останній платіж в сумі 8 000,00 грн., до 01.11.2014 року.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті заборгованості не виконує, станом на дату подачі позову сплив строк останнього платежу і заборгованість відповідача перед позивачем складає 107 000,00 грн.

Щодо застосування позовної давності суд зазначає, з врахуванням викладеного вище, що відповідач просить застосувати строки позовної давності, посилаючись на договір № 18/06-08СП від 18.06.2008 року та не враховуючи укладених угод про погашення заборгованості від 15.11.2012 року та 15.11.2013 року.

Таким чином, з дати укладення вказаних угод та кінцевого терміну виконання зобов'язань за ними строк загальної позовної давності, у межах якого позивач може звернутися до суду, не сплив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 107 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 18 058,08 грн. та 3% річних у сумі 6 384,82 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на графік в п. 1 угоди від 15.11.2013 року та кінцеву дату нарахування позивачем 10.11.2014 року, розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 9000,00 оплата до 01.12.2013 02.12.2013 - 10.11.2014 344 3 % 254.47 9000,00 оплата до 01.01.2014 02.01.2014 - 10.11.2014 313 3 % 231.53 9000,00 оплата до 01.02.2014 02.02.2014 - 10.11.2014 282 3 % 208.60 9000,00 оплата до 01.03.2014 02.03.2014 - 10.11.2014 254 3 % 187.89 9000,00 оплата до 01.04.2014 02.04.2014 - 10.11.2014 223 3 % 164.96 9000,00 оплата до 01.05.2014 02.05.2014 - 10.11.2014 193 3 % 142.77 9000,00 оплата до 01.06.2014 02.06.2014 - 10.11.2014 162 3 % 119.84 9000,00 оплата до 01.07.2014 02.07.2014 - 10.11.2014 132 3 % 97.64 9000,00 оплата до 01.08.2014 02.08.2014 - 10.11.2014 101 3 % 74.71 9000,00 оплата до 01.09.2014 02.09.2014 - 10.11.2014 70 3 % 51.78 9000,00 оплата до 01.10.2014 02.10.2014 - 10.11.2014 40 3 % 29.59 8000,00 оплата до 01.11.2014 02.11.2014 - 10.11.2014 9 3 % 5.92 Таким чином, розмір трьох процентів річних за перерахунком суду становить 1 569,70 грн. та підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 4 815,12 грн. не підлягає задоволенню.

Зважаючи на графік в п. 1 угоди від 15.11.2013 року та кінцеву дату нарахування позивачем 10.11.2014 року, розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 02.12.2013 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 01.12.2013 1.196 1761.03 10761.03 02.01.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.01.2014 1.190 1707.49 10707.49 02.02.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.02.2014 1.187 1686.12 10686.12 02.03.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.03.2014 1.180 1622.38 10622.38 02.04.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.04.2014 1.155 1393.72 10393.72 02.05.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.05.2014 1.118 1061.69 10061.69 02.06.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.06.2014 1.077 693.34 9693.34 02.07.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.07.2014 1.066 597.37 9597.37 02.08.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.08.2014 1.062 559.13 9559.13 02.09.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.09.2014 1.054 483.26 9483.26 02.10.2014 - 10.11.2014 9000,00 оплата до 02.10.2014 1.024 216.00 9216.00 02.11.2014 - 10.11.2014 8000,00 оплата до 02.11.2014 1.000 0.00 8000.00 Таким чином, розмір індексу інфляції за перерахунком суду становить 11781,53 грн. та підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 6276,55 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Основа-декор" (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 17, ідентифікаційний код: 32707869) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-Будівельна компанія "ВААП" (04212, м. Київ, вулиця Малиновського, будинок 15/3, кв. 85, ідентифікаційний код 32980078) основну заборгованість в розмірі 107 000 (сто сім тисяч) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 1 569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 70 коп., індекс інфляції в розмірі 11 781 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 53 коп., а також 2 406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 98 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.02.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий