Ухвала

від 03.02.2015 по справі 2а-15175/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15175/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 23 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000304110/0 від 16.05.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2012 року у задоволенні позову ПАТ «Київенерго» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПАТ «Київенерго» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків №0000304110/0 від 16.05.2011 року в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 321016,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено виїзну планову перевірку ПАТ «Київенерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №186/41-10/00131305 від 21.04.2011 року, у якому встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000304110/0 від 16.05.2011 року, податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 1284065,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 321016,00 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 25.07.2011 року №7619/10/25-114 та рішенням Державної податкової служби України від 07.10.2011 року №3220/6/10-2115 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000304110/0 від 16.05.2011 року - без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром».

Так, між ТОВ «Енергомашпром» (постачальник) та ПАТ «Київенерго» (покупець) укладено наступні договори:

- договір №616/ТЕЦ-6-09 від 07.08.2009 року, предметом якого є придбання продукції виробничо-технічного призначення - пакетів набивки «холодного» прошарку регенеративного обертаючого повітря підігрівача - 98 котла ТГМП-344А;

- договір поставки №960/бмтз-09 від 08.12.2009, предметом якого є постачання комплекту ролико-втулкових ланцюгів.

На підтвердження виконання сторонами умов вказаних договорів, позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів, складених в ході їх виконання, а саме: специфікації, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передавання, податкові накладні, рахунки-фактури, прибуткові ордери, технічні завдання.

Крім того, позивачем надано копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, а також копії податкових декларацій ТОВ «Енергомашпром» з податку на додану вартість з додатком №5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), з яких вбачається, що контрагент задекларував податкові зобов'язання за результатами господарських операцій, здійснених із ПАТ «Київенерго».

На підтвердження проведення розрахунків із ТОВ «Енергомашпром» за поставлені товари, згідно договорів №616/ТЕЦ-6-09 від 07.08.2009 року та №960/бмтз-09 від 08.12.2009 року позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

17 вересня 2009 року між ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (підрядник) та ПАТ «Київенерго» (замовник) було укладено договір №430/ЖТЕ-60-09 на комплекс робіт з капітального ремонту покриття покрівлі котельні за адресою вул. Червонопільська, 5а.

Виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: календарного плану на комплекс робіт з капітального ремонту, договірної ціни, локального кошторису, дефектного акта, протоколу погодження договірної ціни, довідки про вартість виконаних робіт, акта приймання виконаних підрядних робіт, підсумкової відомості ресурсів, податкових накладних.

На підтвердження проведення розрахунків із ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за виконані підрядні роботи згідно договору №430/ЖТЕ-60-09 від 17.06.2009 року позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних доручень.

Також, між ТОВ «Лісенергомонтаж» (підрядник) та ПАТ «Київенерго» (замовник) укладено договори:

- №03-01/1вп/08 від 21.03.2008 року, №03-01/9вп/07 від 02.10.2007 року, №03-01/12вп/07 від 21.11.2007 року, №03-01/9вп/08 від 30.09.2008 року, №03-01/1вп/07 від 23.04.2007 року на виконання робіт з відновлення благоустрою об'єктів після усунення пошкоджень на теплових мережах;

-№83/Б-08 від 09.06.2008 року, предметом якого є виконання будівельно-монтажних та пусконаладжувальних робіт;

-№267-07 від 26.12.2007 року, предметом якого є роботи з відновлення покриття реконструкції теплових мереж;

-№210/Т-07 від 01.10.2007 року, №167-07 від 31.07.2007 року предметом яких є постачання обладнання і матеріалів, виконання будівельно-монтажних та пусконаладжувальних робіт;

-№216/ТРМ-03-04-09 від 17.04.2009 року, №217/ТРМ-03-01-09 від 17.04.2009 року, №221/ТРМ-03-01-09 від 17.04.2009 року, №335/ТРМ-03-01-09 від 22.03.2009 року, №334/ТРМ-03-01-09 від 22.03.2009 року, предметом яких є на виконання робіт з відновлення асфальтобетонного покриття;

На підтвердження виконання сторонами умов вказаних договорів, позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: додаткових угод, актів приймання-передавання обладнання, довідок про вартість виконаних робіт, зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва, протоколи оцінки тендерних пропозицій, листів погодження, податкових накладних.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії листів ТОВ «Лісенергомонтаж», адресованих позивачу з проханням відпустити щебінь, пісок довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладних на відпуск.

Позивач також надав до матеріалів справи, документи щодо дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Лісенергомонтаж», виданого терміном дії з 23.07.2004 року по 23.07.2009 року, свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість, ліцензії на здійснення будівельної діяльності.

Результати вищенаведених господарських операцій з ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром» були відображені ПАТ «Київенерго» у податковій звітності, зокрема, включено понесені витрати до складу валових втрат.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд першої інстанції, з урахуванням встановлених у справі обставин, прийшов до правильного висновку, що господарські операції позивача та його контрагентів здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають вимогам закону та підтверджують факт реальності господарських операцій позивача, а замовлені підрядні роботи були використані у господарській діяльності.

Посилання апелянта на матеріали актів перевірок ТОВ «Лісенергомонтаж» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», згідно висновків яких даними товариствами допущені порушення податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами, зокрема, укладені нікчемні правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки зі змісту даних актів вбачається, що контролюючий орган не досліджував під час перевірки первинні документи стосовно спірних господарських операцій між ПАТ «Київенерго» та вказаними товариствами.

Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на кримінальні справи порушені стосовно посадових осіб товариств, з якими ПАТ «Київенерго» не мав фінансово-господарських взаємовідносин, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Недотримання контрагентом контрагента позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для першого, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Щодо взаємовідносинам позивача із ТОВ «С.Дж.Р.Груп» відповідач посилався на те, що стосовно директора даного товариства - ОСОБА_2 порушена кримінальна справа №69-107 за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Суд встановив, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2011 №1-п-32/11 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності. При цьому його було обвинувачено за статтею 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), а не статтею 191 названого кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), як зазначає відповідач.

Зі змісту вказаної постанови Печерського районного суду міста Києва видно, що досудовим слідством встановлено, що від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп» укладено з суб'єктами господарювання ряд правочинів, які носили безтоварний характер. Однак, серед таких суб'єктів господарювання відсутнє АК «Київенерго».

Таким чином, зазначена постанова Печерського районного суду міста Києва спростовує доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між АК «Київенерго» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Доказів визнання судом недійсним вищенаведених договорів, укладених позивачем із ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Енергомашпром» відповідач не надав, тому доводи про фіктивність даних правочинів є необґрунтованими.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій, ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ТОВ «Енергомашпром» були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 04 лютого 2015 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.