Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/26940/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа №910/26940/14

За позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до: житлово-будівельного кооперативу "Буревісник - 6"

про: стягнення 42 514,05 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Кабанцев Я.І. - пред.за дов., Залерцов М.О. - пред. за дов.

від відповідача: Харченко М.В. - пред. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Буревісник - 6" про стягнення 42 514,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення №00868/402 від 24.07.2002р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.14р. порушено провадження у справі №910/26940/14 та призначено розгляд справи на 24.12.14р.

У судовому засіданні 24.12.14р. оголошувалася перерва до 27.01.15р.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог щодо стягнення заборгованості за гаряче водопостачання, оскільки бойлер перебуває на балансі ПАТ «Київенерго», надав суду розрахунок нарахувань по холодній воді, інформацію ГІОЦ про надходження коштів, згідно з якими переплата, на його думку, зі сторони відповідача складає 25522,78 грн.

У судовому засіданні 27.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2002р. між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та житлово-будівельним кооперативом "Буревісник - 6" (абонент) укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення №00868/402 від 24.07.2002р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65.

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник зобов'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна», та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Відповідно до п.2.2. Договору абонент зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до договору.

Згідно п.3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником Абонента.

Відповідно до п. 3.3. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію.

Згідно п. 3.4. Договору Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом (п. 3.5. Договору).

Позивач вказує, що у відповідача перед позивачем у період з вересня 2011р. по червень 2014р. за послуги водопостачання та водовідведення виникла заборгованість в розмірі 32324,72 грн., в тому числі 8 788,98 грн. - за постачання води на підігрів.

Суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем в період з вересня 2011р. по червень 2014р. послуги постачання води на підігрів в розмірі 8 788,98 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України наказу від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), визначено, що суб'єкти господарювання, в яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів та оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Із залучених до матеріалів справи письмових доказів та пояснень відповідача вбачається, що теплові пункти за адресами, на які позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води, та за якими позивач виставляє рахунки відповідачу перебувають у обслуговуванні та на балансі ПАТ «Київенерго».

Позивачем даний факт не заперечується, а відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів.

Окрім того, за правилами статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Оскільки Договір не регулює відносин постачання питної води для виготовлення гарячої, то підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання такої води в розмірі 8 788,98 грн., суд не вбачає.

Нараховані на вказану суму заборгованості 3% річних, інфляційні втрати, пеня та штраф також не підлягають стягненню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у період з вересня 2011р. по червень 2014р. за послуги водопостачання (холодне) та водовідведення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктами 3.1, 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються споживачами щомісячно на основі показів засобів обліку та відповідно до умов договору.

Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

від 19 лютого 2002 р. N 37, встановлюється єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства)

Згідно п.1.3. Інструкції підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з Водоканалами.

Як вбачається з пункту 3.13 Правил обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Таким чином, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги водовідведення, незалежно від того, що стічні води є результатом постачання холодної чи гарячої води.

З матеріалів справи вбачається, що за умовами укладеного між сторонами договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показаннями лічильників, зареєстрованими у постачальника (пункт 3.1 договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показаннями водолічильників та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (пункт 3.3 цього договору).

Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору та Правилами користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод, тобто кількість спожитої води, визначається за показниками водолічильників абонента, зареєстрованих постачальником.

Кількість постачання холодної води відповідачу у спірний період зафіксовано в актах про знаття показань приладів обліку.

Обсяги води, що постачалися відповідачу обліковуються, також, приладом обліку, який розташований у виносному бойлері за адресою вул. Закревського, З 5-А, та враховує об'єми холодної питної води, яка використовується для потреб гарячого водопостачання, спожитої мешканцями житлових будинків ЖБК «Буревісник-6» та КП УЖГ «Житлорембудсервіс».

Дані з водолічильника передавалися КП «ГІОЦ» відповідачем та з врахуванням повідомленої відповідачем кількості мешканців здійснювалось нарахування за послуги водовідведення.

В матеріалах справи містяться зведені відомості сплат за надані послуги водовідведення гарячої води споживачам ЖБК «Буревісник-6», згідно яких відповідачу виставлялася оплата за водовідведення води. Відповідачем обсяги водовідведення води не заперечувались, в рахунок оплати за послуги водовідведення від споживачів згідно інформації ГІОЦ надходила оплата.

Матеріалами справи, а саме актами про зняття показників водолічильників, розшифровками рахунків абонента, реєстрами дебетових повідомлень, зведеними відомостями сплат за надані послуги водовідведення, платіжними вимогами-дорученнями, розрахунком заборгованості підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у період з вересня 2011р. по червень 2014р. за послуги холодного постачання та водовідведення в розмірі 23 535, 74 грн

Акти зняття показників водолічильників підписані зі сторони відповідача, розбіжностей в кількості наданих послуг з постачання води сторони не заявляли, контррозрахунку з визначенням іншої, ніж заявлена в позовній заяві, кількості спожитої води та обсягів водовідведення відповідач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення за період з вересня 2011р. по червень 2014р. склала 18 955,88 грн та водовідведення гарячої води склала 4 579,86 грн, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі детальним розрахунком позивача, складеним на підставі надходження від розщеплення платежів, здійснених ГІОЦ, надходжень від відділу пільг і субсидій, також як вбачається з розрахунку в ньому відображені в тому числі проплати відповідача за платіжними дорученнями №175 від 26.04.2013р., №221 від 19.09.2013р., №229 від 24.10.2013р.

Наданий відповідачем розрахунок суми боргу не обґрунтований, як вбачається в ньому завищені в деяких періодах навіть надходження від ГІОЦ (не відповідає інформаційній довідці ГІОЦ), а тому не приймається судом до уваги.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів її погашення останнім не надано, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1199,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 946,64 грн та пеню в розмірі 133,35 грн, які нараховані позивачем з суми заборгованості за послуги постачання холодної води та водовідведення.

Також, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 264,21 грн., інфляційні втрати в розмірі 690,91 грн та пеню в розмірі 12,26 грн з суми заборгованості за послуги приймання стоків гарячої води.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.4.2. Договору за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3 % річних, інфляційних втрат та пені , у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1199,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 946,64 грн та пенї в розмірі 133,35 грн. за порушення строків оплати послуг з постачання холодної води та приймання стоків холодної води та стоків гарячої води.

Крім того, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 3 232,47 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

Відповідно до п. 4.1. Договору штраф повинен нараховуватися на суму рахунку, яку відповідач відмовився сплатити та не повинен нараховуватися на всю суму заборгованості в цілому або на залишок частково сплачених рахунків від яких відповідач не відмовлявся.

Оскільки позивачем доказів того, що відповідач однобічно необґрунтовано відмовився від оплати наданих послуг, приймаючи до уваги, що оплата комунальних послуг здійснюється за рахунок грошових коштів, які надходять від споживачів житлово-комунальних послуг через КП ГІОЦ та частково перераховувалась позивачу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 232,47 грн., нарахованому позивачем на підставі п.4.1. Договору.

Таким чином, заявлена позивачем вимога на підставі п. 4.1. Договору про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 232,47 грн, визнається судом недоведеною та безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Буревісник - 6" (02121, м.Київ, вул.Вербицького, 36-Б, код ЄДРПОУ 22876520на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ-15, вул.Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 23 535 (двадцять три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн 74 коп

- суми основного боргу, 1463 (тисячу чотириста шістдесят три) грн 69 коп - 3 % річних, 3637 (три тисячі шістсот тридцять сім) грн 55 коп - інфляційних втрат, 145 (сто сорок п'ять) грн 61 коп - пені та 1236 (тисячу двісті тридцять шість) грн 90 коп - суми судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 02.02.2015р.

Суддя Шкурдова Л.М.