Постанова

від 02.02.2015 по справі 903/1303/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа № 903/1303/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Бригинець Л.М.

при секретарі Головченко Д.М.

Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.12.2014 р. у справі №903/1303/14

Ініціюючий кредитор: Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинської області

Боржник: Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Віттен"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.12.2014 р. у справі №903/1303/14 (суддя Слободян П.Р.) заяву Луцької об'єднаної податкової інспекції до спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТТЕН" про порушення справи про банкрутство повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала господарського суду Волинської області від 26.12.2014 року мотивована тим, що саме лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинської області оскаржила її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі скаржник просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на те, що ним було повністю дотримано порядок примусового виконання рішення суду передбаченого для контролюючих органів.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/1303/14 від 15.01.2015 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.12.2014 р. у справі №903/1303/14.

Апелянт подав клопотання в якому просить здійснюапти розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

В судове засідання 02.02.2015 року учасники провадження у справі не з'явились, причини свєї неявки в засідання суду не повідомили. Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, учасники провадження у справі були повідомленні належним чином про місце, дату та час судового засідання. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Судова колегія вважає, що неявка учасників провадження у справі не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Волинської області від 26.12.2014 р. у справі №903/1303/14.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 26.12.2014 р. у справі №903/1303/14 без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Луцька ОДПІ звернулась до господарського суду Волинської області із заявою від 18.12.2014 року №438/10/03-18-10-07 про порушення провадження у справі про банкрутство спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТТЕН".

З метою погашення податкового боргу підприємства була сформована та вручена податкова вимога №1/1025 від 18.07.2008 року, яка була отримана і залишена боржником без задоволення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року №803/2080/13-а з рахунків боржника на користь держави стягнуто податковий борг в розмірі 1322251,35грн. Постанова набрала законної сили 14.12.2013 року про що свідчить відповідна відмітка суду.

З метою примусового виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду про стягнення з боржника податкового боргу ініціюючим кредитором - Луцькою ОДПІ виставлено інкасові доручення ПАТ "Приватбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Західінкомбанк", АТ "Брокбізнесбанк".

Відповідні інкасові доручення повернуті зазначеними банками по причині відсутності коштів для задоволення вимог стягувача.

Подані заявником докази (видані на виконання судового рішення інкасові доручення) свідчать про здійснення примусового виконання рішення суду щодо стягнення безспірної суми заборгованості та неможливість їх виконання внаслідок відсутності коштів боржника.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Так, безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Отже, необхідною умовою для порушення справи про банкрутство є наявність безспірних вимог кредитора до боржника, які становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому, саме відкриття виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови є тією обставиною, з якою пов'язується безспірність вимог кредитора. В іншому порядку безспірність вимог кредитора не може бути підтверджена.

Відповідно, і встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Також пунктом 3 частини 7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Луцькою ОДПІ до заяви про порушення провадження по справі про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Віттен" надала копію постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року №803/2080/13-а.

При цьому, постанову органів державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження на виконання вказанного судового рішення в підтвердження того, що вимоги ДПІ до боржника не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, як це вимагає ч.2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Луцькою ОДПІ не було надано.

Оскільки саме з фактичним відкриттям виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, законодавець пов'язує початок перебігу трьохмісячного строку незадоволення вимог ініціюючого кредитора, як однієї з передумов для порушення провадження у справі про банкрутство, лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог.

А тому, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про залишення заяви Луцької ОДПІ без розгляду.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й прийняв ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.12.2014 р. у справі №903/1303/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.12.2014 р. у справі №903/1303/14 - залишити без задоволення.

2. Справу №903/1303/14 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Бригинець Л.М.