Рішення

від 29.01.2015 по справі 477/2723/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №477/2723/14-ц 29.01.2015 29.01.2015 29.01.2015

Провадження №22-ц/784/261/15

провадження № 22ц-/784/261/2015 Головуючий у першій інстанції: Семенової Л.М.

категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 січня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Яценко Л.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника позивача - ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2014 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, Жовтнева районна державна адміністрація Миколаївської області, відділ Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області про звернення стягнення на нерухоме майно та визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся через свого представника з позовом, до ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно та визнання права власності.

Позивач зазначав, що 14 квітня 2012 року між ним та ОСОБА_6 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 136500 доларів США, зі сплатою 18% річних від суми позики. Останній зобов'язався повернути суму позики не пізніше 14 квітня 2014 року у гривнях за офіційним курсом НБУ на день повернення, зі сплатою процентів за весь час користування грошима.

При цьому, по даному договору 13 липня 2012 року було укладено договір іпотеки з ОСОБА_5 за яким остання передала в іпотеку земельну ділянку площею 11,1906 га, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради.

Договір позики та договір іпотеки посвідчено нотаріально.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 порушує умови договору позики та має заборгованість у розмірі 176923 доларів США, позивач просив в межах вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки у виді земельної ділянки площею 11,1906 га та визнати за ним право власності на цю земельну ділянку.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2014 року позов задоволено частково. Постановлено в рахунок погашення боргу ОСОБА_6 за договором позики від 14 квітня 2012 року, звернути стягнення на користь ОСОБА_4 на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 11,1906 га, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. В задоволенні інших вимог відмовлено. Крім того, суд стягнув з відповідача судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення в частині відмови визнання за ним права власності на земельну ділянку скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Рішення в частині стягнення судового збору змінити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Як видно із заяв сторін, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення та інформації з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень (а.с.72-75), сторони та треті особи своєчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 14 квітня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір позики, за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 136500 доларів США, зі сплатою 18% річних від суми позики. Останній зобов'язався повернути суму позики не пізніше 14 квітня 2014 року у гривнях за офіційним курсом НБУ на день повернення, зі сплатою процентів за весь час користування грошима, та при порушенні зобов'язання сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

13 липня 2012 року по даному договору було укладено договір іпотеки з ОСОБА_5, за яким остання передала в іпотеку земельну ділянку площею 11,1906 га, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради.

Позичальник не виконав взяті зобов'язання щодо своєчасного погашення позики, у зв'язку з чим станом на 28 жовтня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 176923 доларів США, що еквівалентно 2291152 грн. 85 коп.

Розмір стягнутої заборгованості відповідачка не оскаржувала.

Відповідно до положень ст. 589, 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що порушення позичальником взятих зобов'язань за договором кредиту, через яке утворилась зазначена вище заборгованість, є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Водночас, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не звернув належної уваги на вимоги ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Виходячи з положень цих норм, не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-124цс13.

Аналогічні висновки зроблено і пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 39 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Як вбачається з розділу 6 договору іпотеки, одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки сторони визначили право іпотекодержателя набути у власність предмет іпотеки за правилами ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині способу звернення стягнення шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на іпотечне майно підлягає зміні, а в частині вимог про визнання права власності підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

При цьому резолютивна частина підлягає доповненню висновком про спосіб звернення стягнення, шляхом визнання за позивачем права власності на іпотечне майно.

Відповідно до 5 ст. 88 ЦПК України, також підлягає зміні розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, які останній поніс в суді першої та апеляційної інстанції пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, загальна сума витрат становить 5481 грн., які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2014 року в частині звернення стягнення на іпотечне майно та розподілу судових витрат змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення висновком про спосіб звернення стягнення, шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на іпотечне майно.

Рішення в частині вимог про визнання права власності скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 11,1906 га, кадастровий номер: 4823384700:05:001:0224, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, призначену для облаштування об'єктів інфраструктури та дорожнього сервісу, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 836364, виданий 15 березня 2012 року Жовтневою райдержадміністрацією та відділом земельних ресурсів у Жовтневому районі Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5481 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: