Постанова

від 05.02.2015 по справі 904/7618/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 року Справа № 904/7618/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Афанасьєв Р.Г., довіреність б/н від 17.03.11, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі № 904/7618/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 182070 грн. 15 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року (суддя Мартинюк С.В.) з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електромаш" стягнуто (з урахуванням доповнень до позовної заяви від 19.11.2014 року № 1-19/1114 (а.с. 80)) 148800 грн. заборгованості за договором поставки, 4970 грн. 76 коп. річних, 29896 грн. 98 коп. інфляційних та 3673 грн. 35 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромаш" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

07.08.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Електромаш" (постачальник, позивач) і публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 511131517.

За п.1.1 договору на умовах, викладених в розділі цього договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменуються товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікації, оформленої у вигляді додатків до цього договору, що є невід'ємною його часткою.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору поставки встановлено, що товар за цим договором поставляється на умовах, вказаних в специфікаціях до цього договору, згідно Інкотермс 2000. Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях.

Товар надається постачальником покупцю на підставі акту приймання-передачі та/або товаросупроводжувального документа з відміткою покупця про приймання товару (п. 3.8. договору поставки).

Датою постачання товару і датою переходу права власності є дата підписання сторонами акту приймання-передачі або дата, зазначена покупцем на товарно-транспортній накладній при прийманні товару. Сторони у відповідній специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати постачання і дати переходу права власності на товар (п. 3.9 договору).

Відповідно п. 2.1. - 2.3. договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнах і вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України. Ціна товару визначена з урахуванням умов постачання (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною специфікацією до цього договору. Ціна товару, вказана в додатках до цього договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню.

Шляхом підписання специфікації від 07.08.2013 року № 1 сторони узгодили найменування, кількість, ціну товару, термін постачання, дату переходу права власності, умови оплати та інші умови поставки товару. Відповідно до вищезазначеної специфікації постачальник має поставити покупцю 2 шт. Ел. двіг.mtf-312-6 15кВт 1000 об/хв. (МТН 312-6 15 кВт 1000) (кросна-мотор) вартістю 17000 грн.; 1 шт. Ел. двіг.mtf-411-8 15кВт 750 об/хв. (МТН 411-8 15 кВт 750) (кросна-мотор) вартістю 9000 грн.; 4 шт. MTKF-012-6 2.2кВт 1000 об/хв. (МТКН 012-6 2.2 кВт) (кросна-мотор) вартістю 14000 грн.; 4 шт. Е/дМТkh-411-8 15,0 кВт 720 об/хв. (кросна-мотор) вартістю 34000 грн.; 1 шт. Ел. дв.Д- 806 22,0 кВт 650 об/хв. ПВ-100%, смешан.возб., 2 к.в., 220В-пост. Струму (кросна-мотор) вартістю 50000 грн., всього на загальну суму 148800 грн. ( у т.ч. ПДВ 24800 грн.) (а.с. 13).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв

на підставі довіреності від 25.09.2013 року №3487, виданої Чопяку О.М. (а.с. 15), товар на суму 48000 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 26.09.2013 року № 8 (а.с. 14), податковою накладною від 26.09.2013 року (а.с. 16) та товарно-транспортною накладною 01АБ від 26.09.2013 року (а.с. 17);

на підставі довіреності від 26.09.2013 року №3516, виданої Чопяку О.М. (а.с. 19), товар на суму 40800 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 03.10.2013 року № 9 (а.с. 18), податковою накладною від 03.10.2013 року (а.с. 20) та товарно-транспортною накладною 01АБ від 03.10.2013 року (а.с. 21);

на підставі довіреності від 09.10.2013 року №3685, виданої Храмову Д.О. (а.с. 23), товар на суму 60000 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною від 11.10.2013 року № 10 (а.с. 22), податковою накладною від 11.10.2013 року (а.с. 24) та товарно-транспортною накладною 01АБ від 11.10.2013 року (а.с. 25).

Згідно п. 4.1. договору поставки розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до договору.

Специфікацією №1 до договору передбачено, що товар має бути оплачений впродовж 10 календарних днів з дати постачання (умови оплати: 100% факт постачання 10 календарних днів).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромаш" виконало свої зобов'язання по поставці товару у строки, встановлені договором, та надало публічному акціонерному товариству "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" рахунки від 26.09.2013 року №33 на суму 48000 грн., від 03.10.2013 року № 37 на суму 40800 грн. , від 11.10.2013 року № 40 на суму 60000 грн. на оплату товару, поставленого за договором від 07.08.2013 року № 511131517 (а.с.14, 18, 22).

Втім відповідач, в порушення умов договору, станом на 10.09.2014 року товар не оплатив, у зв'язку з чим прострочив виконання грошового зобов'язання.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.07.2014 року № 1-18/0714, в якій, у зв'язку з простроченням терміну оплати вартості товару, вимагав здійснити оплату 148800 грн. заборгованості, 9784 грн. 11 коп. пені, 18774 грн. 46 інфляційних втрат та 3380 грн. 85 коп. річних та попередив, що у разі невиконання грошового зобов'язання підприємство буде змушено звернутись до суду щодо примусового стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних, а також судових витрат на послуги адвоката (а.с.26). Ця вимога була направлена на адресу відповідача 23.07.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чека від 23.07.2014 року та опису вкладення у цінний лист від 23.07.2014 року (а.с. 27).

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" отримало претензію позивача 24.07.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27), однак відповіді на неї відповідачем надано не було.

Доказів погашення заборгованості публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" не надано.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У пункті 7.5 договору сторони домовились, що в разі невчасного здійснення розрахунків за цим договором, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 1, 4, 6 ст.231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, у законі йдеться про чітко визначений розмір пені, який мають визначити сторони у договорі. Натомість, з умов договору (п. 7.5.) вбачається, що сторони обмежили розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, але не визначили її конкретний розмір. Оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для стягнення пені з відповідача відсутні, оскільки фактично її розмір договором не врегульований.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення оплати основного боргу з 08.10.2013 року по 25.11.2014 року з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" підлягає стягненню 4970 грн. 76 коп. річних та 29896 грн. 98 коп. втрат від інфляції.

11.11.2014 року відповідачем до суду було подано заяву про розстрочку виконання рішення суду на три місяці з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

У вищезазначеній заяві відповідач посилається, зокрема, на зниження цін на металопродукцію, подорожчання енергоносіїв, підвищення залізничного тарифу, постійне підвищення постачальниками цін на сировину, що закупається підприємством, що, в свою чергу, призводить до зниження замовлень на продукцію, що випускається.

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" зазначає, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі через те, що 60% ринку збуту продукції відбувалось на території Російської Федерації. Вітчизняні замовники також відмовляються від замовлень, тому що не можуть здійснити оплату виготовленої підприємством продукції через брак коштів або у зв'язку з простоєм власного виробництва.

Згідно балансу на 30.09.2014 року підприємство є збитковим. Негайне погашення заборгованості є для підприємства об'єктивно неможливим та спричинить за собою зупинку діяльності підприємства. В підтвердження своїх доводів відповідачем надано баланс підприємства (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2014 року та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 30.09.2014 року.

Посилання публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував фінансового стану відповідача колегією суддів до уваги не приймаються враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

У відповідності із ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач не надав доказів, в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження свого скрутного фінансового становища ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, документально не підтвердив обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі та заяві про розстрочку виконання рішення, ґрунтуються на аналізі балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.09.2014 року та звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) на 30.09.2014 року, які містять відомості про результати фінансово-господарської діяльності підприємства лише за період, який передував даті прийняття господарським судом рішення у справі (25.11.2014 року). Тому ці докази не можуть бути взяті апеляційним господарським судом до уваги.

Термін розрахунків за отриманий товар настав ще у жовтні 2013 року. Тобто на момент ухвалення судом рішення, що оскаржується, відповідач вже більш ніж рік порушував строки розрахунків з позивачем, а отже фактично вже отримав значну відстрочку.

Доказів вжиття заходів до зменшення заборгованості з часу отримання товару відповідачем не надано.

Оскільки публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" не надано належних доказів неможливості чи утруднення виконання рішення суду та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі № 904/7618/14 залишити без змін, а скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 06.02.15р.